Категорія 6.6.4

Справа № 2-а-637/09/1970

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня  2009 року                                                                                 м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Кисильової О.Й.

при секретарі - Митко В.В.,

за участю: представника позивача - Катюк У.Т.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним  позовом Державної податкової інспекції у Теребовлянському районі до суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 про звернення стягнення на активи боржника,

встановив:

Державна податкова інспекція у Теребовлянському районі звернулася до суду з позовом до суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 про звернення стягнення на активи боржника.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, суду пояснив, що 28.07.2008 року відповідачем проведено виїзну планову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2004 року по 30.09.2007 року. Перевіркою виявлено порушення відповідачем податкового законодавства щодо нарахування та сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), про що складено акт ЇМ» 1358/1701/НОМЕР_1 від 28.07.2008 року. Відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі сплачував узгоджені суми податкового зобов'язання, внаслідок чого станом на 27.01.2009 року у нього виникла заборгованість перед державним бюджетом на загальну суму 5176 грн. 80 коп., в тому числі: по податку з доходів фізичних осіб на суму 3454грн. 20 коп., по єдиному податку на підприємницьку діяльність на суму 192 грн. 21 коп.; по збору за забруднення навколишнього природного середовища на суму 1530 грн.39 коп., яку належить стягнути за рахунок активів боржника.

Відповідач в судове засідання не з'явився, не повідомив суд про причин}' неявки, не надіслав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, а тому суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача за наявними у справі доказами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази по справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

ОСОБА_1 зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа 11 лютого 2002 року Теребовлянською райдержадміністрацією, за № 0681, ідентифікаційний код підприємця - НОМЕР_1.

Відповідно до п.1, п.2, п. 11 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року № 509-ХІІ із змінами та доповненнями (далі-Закон № 509-ХІІ) органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених Законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні, а також: планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та  зборів, додержання     валютного законодавства юридичними особами, здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків, наявністю торгових патентів, а також застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

Відповідно до пп. 2.1.4 п. 2.1, пп. 2.3.1 п. 2.З. ст. 2 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"   від   21.12.2000   року   №   2181-ІІІ   (далі-   Закон   №2181 -III)   контролюючим органом   стосовно   сплати   податків   і   зборів   є   податкові   органи,   які   уповноважені здійснювати заходи з погашення податкового боргу.

Відповідно до пп. 4.2 2. п. 4.2. ст. 4 Закону № 2181-III контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податку у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Відповідно до п.3 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991 року № 1251-ХІІ платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законами терміни.

Відповідно до п. 3.1.1 ст.3 Закону № 2181-Ш активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Як вбачається з матеріалів справи 28.07.2008 року позивачем було проведено виїзну документальну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства. За результатами перевірки складено акт та встановлено порушення відповідачем податкового законодавства щодо нарахування та сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), на підставі чого відповідачем прийнято рішення про застосування штрафних санкцій. Відповідачем добровільно не сплачено узгоджені суми податкового зобов'язання на загальну суму 5176 грн. 80 коп.

Таким чином, станом на 27.01.2009 року відповідач має заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами на загальну суму 5176 грн. 80 коп., в тому числі: по податку з доходів фізичних осіб на суму 3454грн. 20 коп., по єдиному податку на підприємницьку діяльність на суму 192 грн. 21 коп.; по збору за забруднення навколишнього природного середовища на суму 1530 грн.39 коп., яка підлягає стягненню за рахунок активів боржника.

З огляду  на  вищевикладене,  суд  приходить до  висновку,   що  позовні  вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають до задоволення в повному обсязі.

Судові витрати по справі згідно ч. 4 ст.94 КАС України з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд,-

постановив:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1 податковий борг в розмірі 5176 грн. 80 коп. за рахунок його активів на р/р 34126999700468, код одержувача 23588154, одержувач УДК у Теребовлянському районі, банк одержувача: ГУДКУ в Тернопільській області, МФО 838012.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня складення постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.