Категорія 6.11
Справа № 2-а-268/09/1970
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 березня 2009 року м. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Кисильової О.Й.,
при секретарі - Митко В.В.,
за участю: представника позивача - Гафтко Н.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до приватного агропромислового підприємства «Обрій» про стягнення адміністративно-господарських санкцій,
встановив:
Тернопільське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до суду з позовом до приватного агропромислового підприємства «Обрій» про стягнення адміністративно-господарських санкцій в розмірі 2411 грн. 92 коп.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, суду пояснив, що згідно з даними звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2007 рік, поданого відповідачем, середньооблікова чисельність його штатних працівників складає 25 осіб, з цього розрахунку установлений норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів становить 1 місце. За робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте ним, відповідач до 15.04.2008 року повинен був самостійно сплатити позивачу адміністративно-господарські санкції у розмірі 2172 грн. та пеню в розмірі 239 грн. 92 коп. за порушення терміну сплати цих санкцій.
Відповідач в судове засідання не з'явився, не повідомив суд про причину неявки, не надіслав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності та заперечення на позов, а тому суд вважає за можливе розглянути справу без його участі за наявними у справі доказами.
Заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини 3 статті 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 р. № 875-ХІ1 зі змінами та доповненнями (далі Закон № 875-ХІІ) підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частин 2, 3 статті 19 Закону № 875-ХІІ підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, і забезпечують працевлаштування інвалідів. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.
Відповідно до статті 20 Закону № 875-ХІІ підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ст. 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві. Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк. Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, які використовують найману працю, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу.
Абзацом четвертим пункту 2 статті 19 Закону України «Про зайнятість населення» від 01.03.1991 року № 803-ХІІ із змінами та доповненнями (далі-Закон № 803-ХІІ) визначено право державної служби зайнятості направляти для працевлаштування на підприємства, в установи та організації всіх форм власності при наявності там вільних робочих місць інвалідів, які звертаються до служби зайнятості, відповідно до рівня їх освіти і професійної підготовки та рекомендацій МСЕК, наявних у них кваліфікації і знань та з урахуванням їх побажань.
З огляду на викладене, суд вважає, що обов'язок по працевлаштуванню інвалідів покладається на роботодавців, за державною службою зайнятості законодавцем визначено право направляти підприємствам, установам, організаціям інвалідів для працевлаштування.
Таким чином, застосування Тернопільським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів до приватного агропромислового підприємства «Обрій» адміністративно-господарських санкцій та нарахування пені є правомірним. Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд,-
постановив:
Позов Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до приватного агропромислового підприємства «Обрій» про стягнення адміністративно-господарських санкцій задовольнити.
Стягнути з приватного агропромислового підприємства «Обрій», с Залісці, Шумського району Тернопільської області в користь Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно- господарські санкції в розмірі 2172 грн. та пеню в розмірі 239 грн. 92 коп.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.