ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

У Х В А Л А

09.12.2013р.                      Справа № 42/167б                               

Суддя господарського суду Донецької області А.І.Гурова

за заявою кредиторів (заявників) Товариства з обмеженою відповідальністю “Авіс Фінанс” м.Київ (правонаступника Товариства з обмеженою відповідальністю “ЄВРО ЛІЗИНГ”, м.Київ)

до боржника ОСОБА_1 акціонерного товариства “Трест по будівництву та реконструкції автомобільних шляхів “ДОНБАСШЛЯХБУД”, м. Донецьк

про банкрутство

Присутні у судовому засіданні:

представник скаржника Донецького обласного центру зайнятості ОСОБА_2 довіреність № 07/48 від 02.01.13

Ліквідатор арбітражний керуючий ОСОБА_3

Ухвалою від 18.11.10 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “ЄВРО ЛІЗИНГ”, м. Київ господарським судом Донецької області порушена справа про банкрутство Відкритого акціонерного товариства “Трест по будівництву та реконструкції автомобільних шляхів “ДОНБАСШЛЯХБУД”, м. Донецьк внаслідок його фінансової неспроможності.

Постановою від 09.07.2013р. боржника - Публічне акціонерне товариство “Трест по будівництву та реконструкції автомобільних шляхів “ДОНБАСШЛЯХБУД”, м.Донецьк, визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців до 09.07.2014р., ліквідатором призначено арбітражного керуючого ОСОБА_3.

05.11.2013р. до господарського суду Донецької області надійшла скарга Донецького обласного центру зайнятості №07/4315 від 29.10.2013р. на дії ліквідатора ОСОБА_3

Ухвалою господарського суду Донецької області від 08.11.2013р. розгляд скарги було призначено у судове засідання на 09.12.2013р.

Розглянувши у судовому засіданні 09.12.2013р. вказану скаргу, заслухавши представника скаржника та ліквідатора судом встановлено наступне:

На дату розгляду справи, набрав чинності Закон України “Про внесення змін до Закону України” “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” від 22.12.11р. №4212-VI.

В силу частини 3 п.1-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” в редакції Закону від 22 грудня 2011 року N 4212-VI, який вступив в дію 19.01.13р., положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Вказана справа порушена 18.11.2010р., постанова про визнання боржника банкрутом винесена судом 09.07.2013р.

З огляду на зазначене, дана ухвала приймається судом на підставі положень Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” в редакції Закону від 22 грудня 2011 року N 4212-VI.

Згідно п.4 ст.40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі-Закон про банкрутство) у ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає скарги на дії (бездіяльність) учасників ліквідаційної процедури та здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Пунктом 11 ст.41 Закону про банкрутство передбачено, що дії (бездіяльність) ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть бути оскаржені до господарського суду учасниками справи про банкрутство, права яких порушено такими діями (бездіяльністю).

У скарзі заявник посилається на залишення ліквідатором заяви Донецького обласного центру зайнятості про визнання кредитором без відповідного реагування та просить зобов’язати ліквідатора визнати вимоги Донецького обласного центру зайнятості до боржника на суму боргу 60640,59грн.

Ліквідатор у своєму відзиві на скаргу Донецького обласного центру зайнятості посилається на необґрунтованість скарги у зв’язку з приписами щодо розгляду вимог поточного кредитора безпосередньо судом.

Як вбачається з абзацу 8 ч.1 ст.38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Кредитори, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.

Відповідно п.29 Інформаційного листа Вищого господарського суду від 28.03.2013р. №01-06/606/2013 (зі змінами та доповненнями внесеними інформаційним листом Вищого господарського суду України від 07.08.2013 р. N 01-06/1149/2013) статтею 38 Закону передбачено наслідки визнання боржника банкрутом. Зокрема, з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом у останнього не може виникати додаткових зобов'язань, у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, які безпосередньо пов'язані із здійсненням ліквідаційної процедури.

Після оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом заяви з грошовими вимогами, що виникли під час проведення процедур банкрутства, надсилаються кредиторами безпосередньо до господарського суду.

Розгляд грошових вимог кредиторів у ліквідаційній процедурі здійснюється господарським судом в тому ж порядку, що і грошових вимог, заявлених на підставі статті 23 Закону. За результатами розгляду грошових вимог кредиторів господарським судом затверджується реєстр вимог кредиторів і формуються представницькі органи кредиторів.

Законом обмежено строк подання заяв поточних кредиторів двома місяцями з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Вимоги кредиторів, які у встановлений строк не звернулися до господарського суду, погашаються в шосту чергу.

Згідно ч.2 ст.41 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; має право отримувати кредит для виплати вихідної допомоги працівникам, що звільняються внаслідок ліквідації банкрута, який відшкодовується згідно з цим Законом позачергово за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута; з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю. Виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута провадиться ліквідатором у першу чергу за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута, або отриманого для цієї мети кредиту; заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими; подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; передає в установленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових документів підлягають обов'язковому зберіганню; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом; повідомляє про своє призначення державний орган з питань банкрутства в десятиденний строк з дня прийняття рішення господарським судом та надає державному органу з питань банкрутства відповідну інформацію для ведення Єдиного реєстру підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство; у разі провадження банкрутом діяльності, пов'язаної з державною таємницею, вживає заходів з ліквідації режимно-секретного органу. Для цього за погодженням із Службою безпеки України визначає склад ліквідаційної комісії режимно-секретного органу, яка формується в установленому законодавством порядку; веде реєстр вимог кредиторів; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Таким чином, законодавством про банкрутство не передбачено обов’язку безпосереднього розгляду поточних вимог ліквідатором та надання відповіді на них. Стосовно обов’язку заявляти в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими, то зазначені заперечення викладені у відзиві на скаргу Донецького обласного центру зайнятості, який наданий ліквідатором до суду та міститься в матеріалах справи.

Зважаючи на це, суд не вбачає в діях ліквідатора через ненадання відповіді на заяву Донецького обласного центру зайнятості про визнання кредитором, порушень законодавства.

При цьому, щодо суті кредиторських вимог суд зазначає наступне:

В скарзі на дії ліквідатора Донецький обласний центр зайнятості зазначає про наявність заборгованості в розмірі 60640,59грн. та просить зобов’язати ліквідатора визнати Донецький обласний центр зайнятості кредитором на суму боргу 60640,59грн.

Як вбачається з матеріалів, актом перевірки від 15.11.2012р., яка проведена Інспекцією по контролю за додержанням законодавства про зайнятість, виявлено, що в порушення вимог п.5 ст.20 Закону України «Про зайнятість населення» до державної служби зайнятості не було направлено звіту про фактичне вивільнення ОСОБА_4 та у порушення десятиденного терміну направлення до Донецького міського центру зайнятості звіту про фактичне вивільнення за формою 4-ПН (факт) ОСОБА_5

Відокремленому підрозділу «Донецьке шляхово-будівельне управління» ОСОБА_1 акціонерного товариства “Трест по будівництву та реконструкції автомобільних шляхів “ДОНБАСШЛЯХБУД”, м. Донецьк нараховано штраф у сумі 60640,59грн. за неподання міському центру зайнятості звіту про фактичне вивільнення працівників (рішення від 15.11.2012р. до акту перевірки від 15.11.2012р. №218).

Пунктом 5 статті 20 Закону України "Про зайнятість населення" передбачено, що при вивільненні працівників (у тому числі працюючих пенсіонерів та інвалідів) у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників, підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності, повідомляють про це не пізніш як за два місяці в письмовій формі державну службу зайнятості, вказуючи підстави і строки вивільнення, найменування професій, спеціальностей, кваліфікації, розмір оплати праці, а в десятиденний строк після вивільнення - направляють списки фактично вивільнених працівників, зазначаючи в них інвалідів.

У разі неподання або порушення строків подання цих даних стягується штраф у розмірі річної заробітної плати за кожного вивільненого працівника. Ці кошти зараховуються до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття і використовуються для фінансування заходів по працевлаштуванню та соціального захисту вивільнюваних працівників.

Ліквідатор у відзиві на скаргу Донецького міського центру зайнятості звіту посилається на приписи ч.4 ст.12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону України №784-ХІV від 30.06.1999р., які передбачають, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Однак, у даному випадку до спірних правовідносин положення цієї норми не застосовується, оскільки, нарахування зазначеної штрафної санкції не пов'язано з грошовими зобов'язаннями або заборгованістю банкрута, так як відповідно до приписів статті 20 Закону України "Про зайнятість населення" боржник повинен був вчинити певні дії щодо подання списків та звіту.

Вказана правова позиція викладена у Постанові Вищого господарського суду України від 08.09.2010р. по справі №5/177б.

Таким чином, вимоги Донецького міського центру зайнятості, які складаються зі штрафу за порушення законодавства про зайнятість населення в розмірі 60640,59грн. є обґрунтованими та підтвердженими матеріалами справи та підлягають визнанню та включенню до шостої черги реєстру вимог кредиторів.

Зважаючи на приписи щодо безпосереднього розгляду судом вимог кредиторів, господарський суд не вбачає в діях ліквідатора ОСОБА_3 порушень вимог законодавства під час здійснення ліквідаційної процедури, а тому скарга Донецького обласного центру зайнятості №07/4315 від 29.10.2013р. на дії ліквідатора ОСОБА_3М підлягає залишенню без задоволення, а вимоги Донецького обласного центру зайнятості до боржника на суму боргу 60640,59грн. відповідно до положень законодавства про банкрутство підлягають визнанню, у зв’язку з чим, ліквідатора зобов’язано включити зазначені вимоги до шостої черги вимог кредиторів.

Враховуючи викладене та керуючись п.1 ст.2, ст.38, ст.40, ст. 41 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст.86 Господарського процесуального кодексу України, приймаючи до уваги Інформаційний лист Вищого господарського суду від 28.03.2013р. №01-06/606/2013 (зі змінами та доповненнями внесеними інформаційним листом Вищого господарського суду України від 07.08.2013 р. N 01-06/1149/2013), господарський суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні скарги Донецького обласного центру зайнятості №07/4315 від 29.10.2013р. на дії ліквідатора ОСОБА_3М , відмовити.

Суддя А.І. Гурова