АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

6 липня 2016 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді Осіпової Л.О.,

суддів Балацької Г.О., Боголюбської Л.Б.,

за участю секретаря судового засідання Лучка Ю.І.,

розглянувши у приміщенні суду у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12015100100008152 за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Києва, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 1 ст. 190; ч. 2 ст. 289 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Салкова Р.В.,

захисника ОСОБА_2,

обвинуваченого ОСОБА_1,

за апеляційною скаргою прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 8 квітня 2016 року,

в с т а н о в и л а :

Ухвалою підготовчого судового засідання Шевченківського районного суду м. Києва від 8 квітня 2016 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12015100100008152 щодо ОСОБА_1, який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 289 КК України, повернуто прокурору.

Таке рішення суд мотивував тим, що обвинувальний акт не відповідає вимогам КПК України.

При цьому суд зазначив, що з обвинувального акта вбачається, що ОСОБА_1 обвинувачується у повторному незаконному заволодінні транспортним засобом, проте, вказуючи формулу обвинувачення - ч. 2 ст. 289 КК України та розкриваючи зміст об'єктивної сторони саме цього кримінального правопорушення, слідчий у формулюванні обвинувачення не послався на те, у чому саме проявилась така кваліфікуюча ознака як повторність, і за якими ознаками з посиланням на фактичні обставини ця кваліфікуюча ознака має місце в діях обвинуваченого. На переконання суду наведене свідчить про невідповідність обвинувального акта вимогам процесуального закону та суперечить положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно яких кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має право бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього.

Також суд послався на недоліки реєстру матеріалів досудового розслідування. І при цьому зазначив, що за наявними в реєстрі відомостями у даному кримінальному провадженні повідомлено про підозру і іншу особу - ОСОБА_3 з подальшим застосуванням до нього відповідного запобіжного заходу, однак за змістом обвинувального акта до кримінальної відповідальності притягується лише ОСОБА_1, і будь-яких даних про виділення з цього кримінального провадження матеріалів відносно ОСОБА_3 реєстр матеріалів досудового розслідування не містить.

В апеляційній скарзі прокурор, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, просить ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 8 квітня 2016 року скасувати, кримінальне провадження повернути до суду першої інстанції для проведення підготовчого судового засідання.

За доводами прокурора ухвала суду першої інстанції постановлена з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону, оскільки ухваливши вказане рішення, суд вийшов за межі питань, що вирішуються в ході підготовчого судового засідання, та не врахував, що під час судового розгляду прокурор має право змінити обвинувачення. Також за доводами прокурора не грунтуються на нормах КПК України і твердження суду про необхідність зазначення у реєстрі матеріалів досудового розслідування відомостей про виділення в окреме провадження матеріалів відносно іншої особи.

Іншими учасниками судового провадження апеляційні скарги на ухвалу суду першої інстанції не подані.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, доводи захисника ОСОБА_2 та обвинуваченого ОСОБА_1, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Частиною другою статті 291 КПК України визначено перелік відомостей, які мають бути зазначені в обвинувальному акті. Зокрема, обвинувальний акт повинен містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Із направленого до суду обвинувального акта відносно ОСОБА_1 вбачається, що він містить в собі відомості, передбачені ст. 291 КПК України.

Зокрема, в обвинувальному акті викладені фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, зазначена правова кваліфікація правопорушення з посиланням на положення КК України. В обвинувальному акті сформульовано і обвинувачення, в якому визначено дії, що складають об'єктивну сторону інкримінованих кримінальних правопорушень, в тому числі і злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, зазначено фактичні обставини щодо часу, місця, способу та послідовності вчинення інкримінованих злочинів.

Що ж стосується висновків суду про суперечливість правової кваліфікації кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, за ознакою повторності діяння, то вони виходять за межі компетенції суду на стадії підготовчого провадження, оскільки вказані обставини підлягають дослідженню лише в ході судового розгляду.

Не погоджується колегія суддів і з висновком суду про повернення прокурору обвинувального акта через відсутність в реєстрі матеріалів досудового розслідування відомостей про виділення в окреме провадження матеріалів відносно ОСОБА_3, якому за даними цього ж реєстру повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190; ч. 2 ст. 289 КК України, оскільки неповнота або неточність даних в реєстрі матеріалів досудового розслідування не позбавляє суд можливості вирішити питання про призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта стосовно ОСОБА_1, якому висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції про повернення прокурору обвинувального акта у кримінальному провадженні №12015100100008152 відносно ОСОБА_1 постановлена з порушенням вимог кримінального процесуального закону, а тому вона підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції зі стадії підготовчого провадження, як про це фактично і порушено питання в апеляційній скарзі прокурора.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №12015100100008152, задовольнити.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 8 квітня 2016 року, якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12015100100008152 відносно ОСОБА_1 повернуто прокурору, скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції зі стадії підготовчого провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

________________ ________________ ________________

Осіпова Л.О. Балацька Г.О. БоголюбськаЛ.Б.