УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 серпня 2009 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі :
головуючого судді Гандзюка В.П.,
суддів: Гриновецького Б.М., Шкрібляка Ю.Д.,
з участю: прокурора Салиги О.В.,
засудженого ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Богородчанського районного суду від 25 травня 2009 року, -
в с т а н о в и л а:
Цим вироком
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Старуня Богородчанського району Івано-Франківської області, мешканець АДРЕСА_1, який має середню спеціальну освіту, одружений, має на утриманні двоє дітей, не працює, несудимий, громадянин України,-
засуджений за ст.286 ч.2 КК України, згідно ст.69 КК України на три роки обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на три роки.
Запобіжний захід засудженому - підписку про невиїзд - до вступу вироку в законну силу залишено без зміни.
Цивільні позови постановлено задоволити.
Присуджено стягнути із ОСОБА_1 на користь Івано-Франківської клінічної лікарні 1257грн.39коп.
_________________________________________________________________________________
Справа № 11-398/2009р. Головуючий у 1-й інстанції Круль І.В.
Категорія ст.286 ч.2 КК України Доповідач Гандзюк В.П.
Присуджено стягнути із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 10992грн. матеріальної шкоди та 20000 грн. моральної шкоди.
Питання речових доказів вирішено згідно ст.81 КПК України.
За вироком суду ОСОБА_1 визнано винним в тому, що він 07.05.2008 року в смт. Солотвино Богородчанського району, по вул. Грушевського, керуючи мотоциклом «Восход М-3», реєстраційний номер НОМЕР_1, без реєстраційних документів та талону про проходження технічного огляду всупереч п.п.2.1, 2.9»б» Правил дорожнього руху, не врахував дорожню обстановку, при виявленні небезпеки для руху не вжив заходів до зменшення швидкості мотоцикла, аж до повної зупинки, порушивши п.п. 10.1, 12.3, 1.10 ПДР, вчинив наїзд на неповнолітнього велосипедиста ОСОБА_3, в результаті якого потерпілий отримав тяжкі тілесні ушкодження, що є небезпечними для життя в момент спричинення.
Засуджений ОСОБА_1 у своїй апеляції просить пом'якшивши йому покарання та обрати покарання не пов'язане з реальним відбуванням обмеженням волі.
Заслухавши доповідь судді, засудженого, який підтримав доводи апеляції, прокурора, який заперечив апеляцію, перевіривши матеріали справи та обговоривши викладені в апеляції доводи, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає до задоволення з наступних підстав.
Рішення суду в частині доведеності вини засудженого та кваліфікації його дій, а також розмір відшкодування матеріальної та моральної шкоди в апеляційному порядку не оскаржувалося.
Разом з тим, суд призначаючи покарання ОСОБА_1, всупереч вимогам ст. 65 КК України хоч і навів у вироку ряд обставин, які пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, але належним чином їх не врахував.
Як встановлено в суді та належно підкріплено матеріалами справи, засуджений щиро розкаюється у вчиненому, частково добровільно відшкодував збитки, раніше не судимий. ОСОБА_3 має на утриманні двох малолітніх дітей та хвору, інваліда 3-ої групи, дружину, яка потребує постійного догляду сама та повинна періодично (не рідше 4 разів на рік) проходити стаціонарне лікування в Івано-Франківській обласній психоневрологічній лікарні №3, внаслідок чого засуджений є єдиним годувальником у сім'ї.
Крім цього, як випливає з обставин справи, однією з причин ДТП стала також груба необережність малолітнього потерпілого ОСОБА_3, який, в порушення правил дорожнього руху, раптово виїхав велосипедом на смугу руху мотоцикла, яким керував ОСОБА_1, та створив аварійну ситуацію.
За таких обставин, з врахуванням наведених обставин колегія суддів погоджується з доводами апеляції про невідповідність покарання вчиненому злочину внаслідок його суворості і вважає за потрібне його пом'якшити, застосувавши ст. 75 КК України та звільнивши його від призначеного покарання з випробуванням. Пом'якшенню підлягає також і призначене судом додаткове покарання.
Керуючись ст.ст.365, 366, 367 КПК України, колегія суддів,-
у х в а л и л а:
Апеляцію засуджено ОСОБА_1 задоволити.
Вирок Богородчанського районного суду від 25 травня 2009 року щодо ОСОБА_1 в частині призначеного покарання змінити.
Застосувати ст. 75 КК України та звільнити ОСОБА_1 від призначеного основного покарання за ст.286 ч.2 КК України у виді трьох років обмеження волі з випробуванням з іспитовим строком один рік.
На підставі ст.76 КК України покласти на засудженого обов'язки: повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Розмір додаткового покарання - позбавлення права керувати транспортними засобами на три роки - зменшити до одного року.
В решті вирок суду залишити без змін.
Головуючий В.П. Гандзюк
Судді: Ю.Д. Шкрібляк
Б.М. Гриновецький
Згідно з оригіналом
Суддя В.П. Гандзюк