АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/6092/16 Справа № 196/800/15-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Міхеєва В.Ю.

Категорія 50

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2016 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого Міхеєвої В.Ю.

суддів Свистунової О.В., Ремеза В.А.

за участю секретаря Синенка Є.А.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро

апеляційну скаргу ОСОБА_2

на рішення Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 10 червня 2016 року по справі

за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про оспорювання  батьківства та виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини,-

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2015 року ОСОБА_3 звернулась із позовом до ОСОБА_2 про стягнення на її користь аліментів на утримання двох неповнолітніх дітей.

В обґрунтування заявлених вимог зазначила, що 01 серпня 1998 року вона уклала шлюб з відповідачем. За час спільного життя у них народилося двоє дітей ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2. На даний час вона з дітьми проживає окремо від відповідача. Фактично відносини між сторонами припинені, відповідач матеріально своїм дітям не допомагає.

З урахуванням уточнених у квітні 2016 року вимог позивач просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання неповнолітніх дітей у розмірі 1/2 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з 02 липня 2015 року і до повноліття дітей, вирішити питання судових витрат.

У серпні 2015 року ОСОБА_2 звернувся із зустрічною позовною заявою, в якій просив виключити відомості про його батьківство з актового запису № 05 від 15 січня 2015 року про народження ОСОБА_5, зробленого відділом реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Царичанського районного управління юстиції у Дніпропетровській області; зобов'язати відділ реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Царичанського районного управління юстиції у Дніпропетровській області внести зміни в актовий запис у книзі записів актів громадянського стану про народження ОСОБА_5 та видати нове свідоцтво про його народження; стягнути з відповідача на його користь судові витрати по справі.

Рішенням Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 10 червня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено повністю.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1/2 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з 02 липня 2015 року і до повноліття дітей. Рішення в цій частині допущено до негайного виконання в межах суми платежу за один місяць.

Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 551,20 грн.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду в частині розміру стягнутих з нього аліментів, ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просив змінити рішення в частині розміру призначених аліментів на 1/3 частину з усіх видів заробітку (доходів).

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду зміні з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що сторони з 01 серпня 1998 року перебувають у зареєстрованому шлюбі, від якого мають двох неповнолітніх дітей ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, які проживають з матір’ю та знаходяться на її утриманні.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789ХІІ (78912) та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Статтею 141 СК України визначено, що мати і батько мають рівні права та обов’язки щодо дитини.

За змістом ст. 180 СК України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (ч. 3 ст. 181 СК України).

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров’я та матеріальне становище дитини; стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до частини першої статті 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Згідно частини другої статті 183 СК України якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на її утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Встановивши, що відповідач має постійну роботу та стабільний дохід, але добровільно не надає матеріальної допомоги на утримання дітей, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для стягнення з нього аліментів, але при цьому, визначаючи до стягнення аліменти у розмірі 1/ 2 частини від заробітку (доходів ) відповідача, суд не повно з’ясував обставини, що мають значення для справи, зокрема, матеріальне становище платника аліментів.

Як встановлено колегією суддів, відповідач працює слюсарем у ОСОБА_6 Анатоліївна та його середньомісячний дохід, згідно довідки від 27 липня 2016 року, за період з вересня 2015 року по червень 2016 року складає 2665,76 грн. (26657,6 грн. : 10 місяців).

Крім того, суд послався на ст. 128 Кодексу законів про працю України, яка не підлягає застосуванню при визначенні розміру аліментів, оскільки вказана норма визначає можливий максимальний розмір відрахувань із заробітної плати і не впливає на визначення розміру аліментів на утримання кожної конкретної дитини.

З урахуванням обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що з урахуванням матеріального становища відповідача та розміру середньомісячної заробітної плати, розмір стягнутих з відповідача ОСОБА_7 на користь ОСОБА_8 аліментів підлягає зменшенню, з 1/ 2 до 1/3 частини з усіх видів його заробітку (доходу), у зв’язку із чим, рішення суду відповідно до п.п.1,4, ч.1 ст.309 ЦПК України слід змінити, задовольнивши апеляційну скаргу.

В іншій частині рішення Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 10 червня 2016 року не оскаржувалося та залишається без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення   Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 10 червня 2016 року змінити в частині розміру стягнутих аліментів.

Зменшити розмір стягнутих з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_2, з 1/ 2 до 1/3 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з 02 липня 2015 року до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

В іншій частині рішення Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 10 червня 2016 року залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді