Справа № 2-415/09

 З А О Ч Н Е    Р І Ш Е Н Н Я

   І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

«08»  січня  2009 року Запорізький районний суд Запорізької області

у складі: головуючого – судді Галянчука М.І.

                при секретарі – Отєговій О.В.

розглянувши у  судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, суд

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулася до суду з позовом, в якому просить розірвати шлюб з ОСОБА_2, посилаючись на те, що сторони перебувають у шлюбі, який зареєстрований ІНФОРМАЦІЯ_1, актовий запис  № НОМЕР_1. Шлюб у сторін перший. Від спільного подружнього життя мають неповнолітню дитину  –доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2. В липні 2006 року відповідач покинув позивачку та доньку і став проживати окремо від них. Спільне господарство сторони не ведуть, стосунки практично припинені, тобто, їхній шлюб фактично розпався. Дитина проживає разом з позивачкою та знаходиться на її повному утриманні та вихованні. На цей час відповідач перебуває у фактичному шлюбі з іншою жінкою, більше двох років неофіційно працює в одній із будівельних компаній в АР Крим. Позивачка вважає, що подальше спільне життя з відповідачем і збереження шлюбу неможливе та суперечить, як інтересам їхньої дитини, так і інтересам кожної із сторін.  Просить розірвати їхній шлюб.

    В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 свої позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просить суд їх задовольнити, витрати по розірванню шлюбу просить покласти на відповідача.    

Відповідач в судові засідання не з’являвся, про причини неявки суду не повідомляв, хоча належним чином був повідомлений про день та час судового засідання, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення № 982848, № 1000844.

Враховуючи клопотання позивачки, суд вирішив розглядати справу за відсутності відповідача за правилами глави 8 розділу III ЦПК України відповідно до ст. 224 зазначеного кодексу.

Відповідно до ст. 224 ЦПК України суд ухвалив постановити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення позивачки, суд вважає, що заявлений позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

    У судовому засіданні встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, який зареєстрований ІНФОРМАЦІЯ_1, актовий запис  № НОМЕР_1, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2, виданого ІНФОРМАЦІЯ_1.    

Від спільного подружнього життя мають неповнолітню дитину – доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3, виданого 17.03.2006р. Біленьківською сільською радою Запорізького району Запорізької області, актовий запис № 12, яка постійно проживає з позивачкою.

    Шлюбні відносини між подружжям припинені з  липня 2006 року, тому позивачка вважає, що їхня родина розпалась остаточно.

В судовому засіданні позивачкою підтверджено неможливість примирення між ними, тому суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

    Витрати, пов’язані з розірванням шлюбу, покласти на відповідача.

    На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7, 10, 11, 60, 130, 174, 209, 212-215, 218, 224 ЦПК України, ст. ст. 105, 110, 112 Сімейного кодексу України, суд

В  И  Р  І  Ш  И  В :

    Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, який зареєстрований ІНФОРМАЦІЯ_1, актовий запис  № НОМЕР_1.

    При оформленні розірвання шлюбу в органах РАГСу  витрати в сумі 08 грн.50 коп. (державне мито) покласти на ОСОБА_2, а ОСОБА_1 від витрат звільнити.

    Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

    Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України – в строк подання заяви про апеляційне оскарження.

    СУДДЯ :                                                                                                                 М.І. Галянчук