Справа №22-751 Категорія   40

Головуючий у 1 інстанції Бухтіярова І.О. Доповідач Рибалко Л.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2007 року                 колегія суддів апеляційного суду Донецької області

в складі

головуючого судді Рибалко Л.І. суддів Прокопчук Л.М., Єлгазіної Л.П. при секретарі Тимченко Г.В.

за участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні       в місті Донецьку за апеляційною скаргою Головного Донецького обласного управління у справах захисту прав споживачів

на рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 26 вересня 2006 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного Донецького обласного управління у справах захисту прав споживачів про поновлення на роботі та стягнення оплати за час вимушеного прогулу,

встановила

Рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька від 26.09.2006 року позов ОСОБА_1 задоволено, він поновлений на посаді провідного спеціаліста відділу з контролю у сфері послуг та реклами , на його користь стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 4067 грн. 65 коп.. Рішення суду про поновлення на роботі та стягнення середньої заробітної плати за один місяць звернуто до виконання негайно.

В апеляційній скарзі Головне Донецьке обласне управління у справах захисту прав споживачів ставить питання про скасування рішення суду, посилаючись на слідуючі обставини.

ОСОБА_1 наказом від 26 квітня 2006 року був звільнений з роботи за прогул, який він допустив 11 березня 2006 року. Суд, задовольняючи позов не врахував, що позивачем були дані неналежні докази про його хворобу.

Позивач ж посилався на те, що він був непрацездатним з 27лютого по 10 березня 2006 року, знаходився на лікарняному, тому про роботу у вихідний день 11 березня він не був повідомлений. 11 березня знаходився на медичному огляді у хірурга з приводу забиття лівої гомілки. Прогулу він не допустив.

Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Суд повно та всебічно з'ясував дійсні обставини справи, дав їм належну правову оцінку і постановив законне та обґрунтоване рішення.

Висновок суду про те, що позивачем 11 березня 2006 року не було допущено прогулу знайшло своє підтвердження. Із матеріалів справи вбачається, що    позивач знаходився на

2

лікарняному з 27 лютого по 10 березня включно, з 13 березня по 15 березня 2006 року включно. 11 березня - це субота, яка відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 562р „ Про перенесення робочих днів у січні 2006 року „ та наказу від 27 грудня 2005р по управлінню, який був оголошений на загальних зборах 28 грудня 2005р., була робочою. Позивач посилався на те, що він забив ліву гомілку та з цього приводу 11 березня відвідав лікаря, який йому надав медичну допомогу, а тому не зміг з'явитися на роботу. Відповідач не спростував самого факту незадовільного стану здоров'я позивача та звернення його за допомогою до лікаря, а посилався не неправильність оформлення довідки про звернення до лікаря., звернення до лікаря не по профілю, а тому поставив під сумнів факт непрацездатності позивача. Проте судом правильно враховані конкретні обставини справи, знаходження позивача на стаціонарному лікуванні у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю фактично з 26 лютого по 15 березня включно, крім суботи та неділі, фактом забиття лівої гомілки та звертання до лікаря , тому висновок суду про відсутність прогулу 11 березня 2006 року є обґрунтованим.

Постановлене рішення є законним і обґрунтованим , вимоги матеріального і процесуального права при розгляді справи судом додержань

Доводи , приведені в апеляційній скарзі про недоведеність посилань позивача належними доказами, спростовуються матеріалами справи і не дають підстав вважати про неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права , яке б призвело або могло привезти до неправильного вирішення справи.

Керуючись вимогами ст. ст. 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила

Апеляційну скаргу Головного Донецького управління у справах захисту справ споживачів відхилити.

Рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 26 вересня 2006 року залишити без зміни.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня її проголошення.