Справа №22-10844/06 р.                                                 Головуючий у 1 інстанції- Кутья С.Д.

Категорія-44                                                                Доповідач-    Зінов'єва АГ.

УХВАЛА

 ІМ Е Н Е М  У К Р А ї Н И

15 січня 2007 р. Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді:                            Бугрим Л.М.

суддів:                                                         Олєйникової Л.С.

Зінов'євої А.Г.

при секретарі:         Іванові В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Ворошиловського районного суду м. Донецька від 13 жовтня 2006 р. по справі за скаргою ОСОБА_1 на постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби (далі ДВС) Донецької області від 17 січня 2006 р. про повернення виконавчого документу,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Ворошиловського районного суду м. Донецька від 13 жовтня 2006 року у задоволенні скарги ОСОБА_1, поданої на постанову головного державного виконавця від 17 січня 2006 р. про повернення виконавчого документу було відмовлено.

Не погодившись з ухвалою суду, ОСОБА_1 принесла апеляційну скаргу, в якій просила ухвалу суду скасувати як таку, що не відповідає вимогам діючого законодавства та фактичним обставинам справи, яким суд дав неправильну правову оцінку. Просила провести заміну сторони у виконавчому провадженні та вирішити питання про звернення стягнення за рахунок правонаступника, яке провести через орган держказначейства направити справу на новий судовий розгляд.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 посилалася на те, що суд безпідставно не прийняв до уваги її доводи з приводу порушення державним виконавцем вимог Закону України „Про виконавче провадження". При постановлені рішення суд навіть не перевірив доводи представника виконавчої служби і не розглянув її питання про заміну сторони у виконавчому провадженні.

До судового засідання ОСОБА_1 не прибула, про день, час та місце слухання справи повідомлена належним чином.

Державний виконавець проти апеляційної скарги заперечував, просив її відхилити, а ухвалу суду залишити без зміни.

Заслухавши доповідача, сторони, перевіривши матеріали цивільної справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає.

Як вбачається з матеріалів справи, суд правильно визначив правовідносини, які склалися між сторонами, надав їм відповідну оцінку і обґрунтовано відмовив ОСОБА_1 у задоволенні її скарги.

Згідно наданим доказам, судом було встановлено, що на підставі рішення Апеляційного суду Донецької області від 15 листопада 2004 р. з відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції м. Донецька на користь ОСОБА_1 було стягнуто понесені нею судові витрати у розмірі 12 грн. 75 коп. За вказаним рішенням було видано виконавчий лист, який знаходився останнім часом на виконанні у відділі примусового виконання рішень ДВС Донецької області. Відділ ДВС Ворошиловського районного управління юстиції в м.

2

Донецьку ліквідовано; майно, на яке можна звернути стягнення відсутнє; майно, яким користується боржник є державним і знаходиться у відділу в оперативному управлінні; рахунків, крім бюджетних, на яких знаходяться лише кошти стягувачів, боржник немає.

Відповідно до вимог ст. 40 Закону України „Про виконавче провадження", виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, за яким стягнення не провадилося або було проведено частково, повертається стягувачеві, зокрема: якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, і здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними. При цьому, повернення виконавчого документа стягувачеві за вказаних підстав, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання в межах строків, встановлених ст. 21 цього Закону.

Виходячи з наведеного, при ухваленні постанови від 17 січня 2006 р. про повернення виконавчого документу ОСОБА_1, поршень вимог Закону України „Про виконавче провадження" в діях головного державного виконавця встановлено не було і тому суд обгрунтовано відмовив у задоволенні скарги.

Посилання ОСОБА_1 на відсутність доказів, які б підтверджували доводи державного виконавця необгрунтовано, оскільки судом було досліджено виконавче провадженні, відкрите за заявою стягувача, яке також було оглянуте в суді апеляційної інстанції. Доводи державного виконавця підтверджені актами та листуванням з Держказначейством.

Щодо нерозглянутих вимог ОСОБА_1 про заміну сторони у виконавчому провадженні, то ця частина вимог на підставі ухвали суду від 12 жовтня 2006 р. виділена в окреме провадження. Стосовно оскарженню вказаної ухвали, про що йдеться мова у письмових доповненнях ОСОБА_1, то вона оскарженню не підлягає.

Таким чином, ухвала суду відповідає вимогам діючого законодавства і підстав для її скасування немає. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 303-304, 307 ч.2 п.1, 312 ч.1 п.1, 313, 314 ч.1 п.4, 315 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Ухвалу Ворошиловського районного суду м. Донецька від 13 жовтня 2006 р. залишити без зміни.

Головуючий:

Ухвала суду набирає законної сили з дня її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання чинності.