Справа № 22ц-1741\2009 р.

 

Головуючий у 1-й інстанції: Рябота В.І.

 Доповідач: Поз гун М.І..

 

 

                                                                              У Х В А Л А

                                         І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

 

20 серпня 2009 року                                                  місто Чернігів

 

              А  п  е  л  я  ц  і  й  н  и  й     с  у  д     Чернігівської області

у складі:  головуючого - судді Позігуна М.І.,

                 суддів - Губар В.С.Шемець Н.В.

 

при секретарі - Рачовій І.І.,

           

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду цивільну справу за апеляційною скаргою за апеляційною скаргою ЗАТ ”Приватбанк” на рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 27 травня 2009 року у справі за позовом закритого акціонерного товариства ”ПриватБанк” до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення,

 

                                             в с т а н о в и в:

 

Рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 27 травня 2009 року відмовлено у задоволенні позову закритого акціонерного товариства „ПриватБанк” до ОСОБА_1., ОСОБА_2, у якому Банк просив звернути стягнення на заставлену за договором іпотеки від 11 травня 2007 року у забезпечення кредитного договору  житловий будинок АДРЕСА_1 у місті Прилуки шляхом продажу зазначеної будинку  Банком з укладенням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою покупцем, з отриманням витягу з реєстру прав власності, наданням Банку всіх повноважень для вчинення продажу та виселенні відповідачів із зазначеної квартири із зняттям реєстрації місця проживання.

 

Рішенням суду встановлено, що частину боргових зобов'язань за кредитним договором відповідачем сплачено, строк кредитного договору не закінчився, тому відсутні підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки.

 

В апеляційній скарзі ЗАТ ”ПриватБанк” просить скасувати зазначене рішення суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та на неправильне застосування судом норм матеріального права.

 

    Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ЗАТ ”ПриватБанк” не може бути задоволена, виходячи з наступних підстав.

 

    Суд першої інстанції в повному обсязі дослідив надані сторонами документи, перевірив доводи та заперечення сторін, правильно встановив обставини справи і висновок суду про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ґрунтується на матеріалах справи і відповідає вимогам закону.

 

    Суд правильно встановив, що відповідно до кредитного договору від11 травня 2007 року Банк надав позичальнику ОСОБА_1. кредит у розмірі 22 479,7 доларів США для придбання житла - житловий будинок АДРЕСА_1  у місті Прилуки з погашенням кредитних зобов'язань щомісячними платежами строком до травня 2017 року. Між сторонами 11 травня 2007 року було також було укладено іпотечний договір, за яким зазначене нерухоме майно  було передано у заставу (іпотеку) під забезпечення зобов'язань за кредитним договором. Ці обставини підтверджуються наданими копіями кредитного та іпотечного договорів, не заперечують зазначених обставин і самі сторони.

 

    По справі також встановлено, що позичальник у порушення умов договору допустив прострочку:  по кредиту в розмірі 719.75 дол. США, 547.77 дол. США- по відсоткам, 80 дол. США -по комісії, та має сплатити 18.11 дол. США  пені, а   загальна заборгованість станом на 27 травня 2009 року становить 19 481,2 дол. США, у зв'язку з чим банк звернувся до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки.

 

    Відповідно до п.18.13. іпотечного договору від 11 травня 2007 року звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється відповідно до чинного законодавства і порядок задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмету іпотеки та звернення стягнення на предмет іпотеки визначено Законом ”Про іпотеку”.

 

    Відповідно до ст.35 Закону ”Про іпотеку” у разі порушення основного зобов'язання  та\або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення, де зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш 30-денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом визначеного строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержателя вправі розпочати звернення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

 

    За матеріалами справи встановлено, Банк, іпотекодержатель, письмової вимоги ОСОБА_1. про усунення порушень зобов'язань за кредитним договором позичальнику - іпотекодавцю не надсилав, а розпочав процедуру звернення стягнення на предмет іпотеки, квартиру, без виконання вимог ст.ст.12,35 Закону ”Про іпотеку”.

 

    Крім того, іпотекодержатель не визначив початкову ціну реалізації предмета іпотеки, що відповідно до ст.39 Закону ”Про іпотеку” є обов'язковою умовою реалізації предмета іпотеки за рішенням суду.

 

    За викладених обставин доводи апеляційної скарги не дають підстав для її задоволення, оскільки  суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необґрунтованість позовних вимог Банку і відмовив у задоволенні вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки - квартиру.

    Керуючись ст.ст.307,308,314,315,319 Цивільного процесуального кодексу України, апеляційний суд   

 

 

у х в а л и в:

 

Апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства ”ПриватБанк” відхилити, а рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 27 травня 2009 року залишити без змін.

 

    Ухвала набуває чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців після проголошення.

 

 

Головуючий:                     Судді: