ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.08.2009 року Справа № ПР30/39-09
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Павловського П.П.
суддів: Чус О.В. (доповідач), Швець В.В.
при секретарі судового засідання: Резніченко С.Ю.
за участю представників сторін:
від позивача: Батюк Д.В., довіреність № 22 від 22.03.09 р.;
від відповідача: Тренбач С.А., довіреність № б/н від 07.07.09 р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Україна-Метал ЛТД”, м.Кривий Ріг на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.04.2009 р. у справі № ПР30/39-09
за позовом Фонду державного майна України, м.Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Україна-Метал ЛТД”, м.Кривий Ріг
про розірвання договору купівлі –продажу від 16.12.04р. № 40 - КПНБ та зобов’язання повернути об’єкт незавершеного будівництва.
ВСТАНОВИВ:
В лютому 2009 р. Фонд державного майна України, м. Київ звернувся в господарський суд Дніпропетровської області з позовом, в якому просив розірвати договір купівлі-продажу від 16.12.2004 р. № 40 - КПНБ об’єкта незавершеного будівництва житлового будинку № 2, що знаходиться на балансі Відкритого акціонерного товариства “Північний гірничо-збагачувальний комбінат”, укладений між Фондом та Товариством з обмеженою відповідальністю “Україна-метал ЛТД”, а також зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю “Україна-метал ЛТД” повернути вищезгаданий об’єкт незавершеного будівництва за актом приймання-передачі.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 06.04.2009р. по справі № ПР30/38-09 (суддя Євстигнеєва Н.М.) позовні вимоги задоволені в повному обсязі.
При винесені оскарженого рішення господарський суд виходив з того, що відповідач не виконав належним чином зобов’язання за договором, у зв’язку з чим, позовні вимоги підлягають задоволенню
Не погодившись з зазначеним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю “Україна-Метал ЛТД”, м.Кривий Ріг звернулось в Дніпропетровський апеляційний господарський суд з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Скаржник вважає, що оскаржуване рішення прийняте господарським судом при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, а також з порушенням норм матеріального та процесуального права.
У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача просить суд залишити рішення господарського суду від 06.04.09р. без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.
Заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи та перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:
Як вбачається з матеріалів справи 16.12.2004 р. між Фондом державного майна України та Товариством з обмеженою відповідальністю “Україна-метал ЛТД” було укладено договір купівлі-продажу об’єкту незавершеного будівництва шляхом викупу № 40-КПНБ, згідно з умовами якого позивач зобов’язався передати у власність відповідача об’єкт незавершеного будівництва: житловий будинок № 2, що знаходиться на балансі Відкритого акціонерного товариства “Північний гірничо-збагачувальний комбінат” та розташований за адресою: Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вул.Адмірала Головка, а відповідач зобов’язався прийняти об’єкт незавершеного будівництва і сплатити ціну відповідно до умов, що визначені в цьому договорі.
Зазначений договір був посвідчений приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Бикановою І.М. 16.12.04р.
Частиною 1 статті 19 Закону України “Про особливості приватизації об’єктів незавершеного будівництва” встановлено обов’язкові умови приватизації об’єктів незавершеного будівництва, однією з таких умов є встановлення строку завершення будівництва об’єкта незавершеного будівництва.
Пунктом 5.3.1. договору передбачено, що відповідач зобов’язаний завершити будівництво житлового будинку та ввести його в експлуатацію протягом трьох років з моменту підписання акта приймання-передачі.
13 січня 2005 р. об’єкт незавершеного будівництва було передано відповідачу на підставі акту приймання-передачі № 9 (а.с. 11).
Частиною 8 статті 23 Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” передбачено, що органи приватизації здійснюють контроль за виконанням покупцем умов договору купівлі-продажу, а у разі їх невиконання застосовують санкції, передбачені чинним законодавством, та можуть у встановленому порядку порушувати питання про розірвання договору.
На виконання вимог ч. 8 ст.23 Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” та наказу Фонду державного майна України від 25.12.2007 р. № 2039 “Про організацію перевірок виконання умов договорів купівлі-продажу у І кварталі 2008 р.” позивачем було здійснено перевірку виконання умов договору купівлі-продажу від 16.12.2004 р. № 40-КПНБ. Перевірка здійснювалась в присутності представника відповідача, який був ознайомлений з результатами перевірки.
Актом поточної перевірки виконання умов договору купівлі-продажу об’єкта незавершеного будівництва було встановлено, що умови договору в частині завершення будівництва житлового будинку та введення його в експлуатацію протягом трьох років з моменту підписання акту приймання-передачі відповідачем не виконані.
З наведеного вбачається, що позивачем доведено факт невиконання відповідачем взятих на себе обов’язків за договором купівлі-продажу об’єкта незавершеного будівництва № 40-КПНБ від 16.12.2004 р.
Згідно п. 7.3. договору у разі невиконання покупцем (відповідачем) умов цього договору, продавець (позивач) має право на розірвання договору згідно з чинним законодавством України.
Згідно ст.526 Цивільного кодексу України зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 ЦК України).
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачені правові наслідки порушення зобов’язання, одним з яким є розірвання договору.
Частиною 2 статті 19 Закону України “Про особливості приватизації об’єктів незавершеного будівництва” передбачено, що у разі невиконання умов, зазначених у цій статті, договір купівлі-продажу підлягає розірванню в установленому законодавством порядку.
Пунктом 10.1. договору встановлено, що всі спори, які виникають при виконанні умов договору, вирішуються шляхом переговорів. Якщо сторони протягом місяця не досягли домовленості, спір передається на розгляд судових органів.
Відповідно до п. 11.3 договору у разі невиконання однією із сторін умов договору він може бути розірваний на вимогу іншої сторони.
31.03.08 р. Фонд державного майна України на підставі ст.188 ГК України, надіслав Товариству з обмеженою відповідальністю “Україна-метал ЛТД” претензію № 10-23-4533 про розірвання договору купівлі-продажу об’єкта незавершеного будівництва житлового будинку № 2, що знаходиться на балансі Відкритого акціонерного товариства “Північний гірничо-збагачувальний комбінат” від 16.12.2004 р. № 40-КПНБ.
Відповідач надіслав позивачу відповідь на вищезгадану претензію, в якій просив не розривати договір від 16.12.2004 р. № 40-КПНБ, пролонгувати строк дії зазначеного договору, шляхом внесення відповідних змін, підписанням додаткової угоди, а також надати допомогу у належному виконанні договору, шляхом впливу на Центральне спеціалізоване будівельне управління МОУ.
Наказом Фонду державного майна України № 2041 від 29.10.1998 р. “Про впорядкування процедури внесення змін до договорів купівлі-продажу державного майна” затверджено Положення про внесення змін до договорів купівлі-продажу державного майна й встановлено процедуру внесення змін до договорів купівлі-продажу державного майна, укладених органами приватизації.
Відповідно до п.2.2. згаданого положення пропозиція щодо внесення змін до договору, що надійшла після виявлення факту невиконання умов договору купівлі-продажу, не розглядається.
Як вже було зазначено, факт невиконання відповідачем умов договору був встановлений позивачем 19.02.2008 р., пропозиція щодо внесення змін до договору купівлі-продажу направлена в травні 2008 р., а тому позивач правомірно залишив отриману пропозицію без розгляду.
Щодо доводів скаржника про те, що відсутні правові підстави для розірвання договору купівлі-продажу від 16.12.2004 р. № 40-КПНБ, оскільки ним вчинені всі можливі дії для належного виконання умов договору, суд не приймає до уваги з огляду на наступне.
18.11.2005 р. між відповідачем та Центральним спеціалізованим будівельним управлінням (госпозрахунковим), було укладено договір № 12-11 про будівництво житла в порядку пайової участі за адресою: м.Кривий Ріг, вул. Адмірала Головко, 1 та 2. Крім того, між відповідачем та Центральним спеціалізованим будівельним управлінням (госпозрахунковим) була укладена додаткова угода № 2 від 15.02.2006 р. до зазначеного договору.
Вищезгаданий договір був укладений відповідачем з метою належного виконання зобов’язань за договором купівлі-продажу від 16.12.2004 р. № 40-КПНБ.
Відповідно до умов договору Центральне спеціалізоване будівельне управління (госпозрахункове) повинно було перерахувати на рахунок відповідача 41019070 грн. протягом 180 днів, починаючи з 18.11.2005 р., тобто до 18.05.2006 р.
В порушення умов договору Центральне спеціалізоване будівельне управління (госпозрахункове) не перерахувало кошти на рахунок відповідача, а тому, як стверджує відповідач, він не мав фінансової можливості здійснювати будівництво.
Відповідно до ст.528 ЦК України, виконання обов’язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства або по суті зобов’язання не випливає обов’язок боржника виконати зобов’язання особисто. У разі невиконання або неналежного виконання обов’язку боржника іншою особою цей обов’язок боржник повинен виконати сам.
Колегія суддів погоджується з висновком господарського суду про відмову в задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження по справі до вирішення справи № 39/26, яка розглядається господарським судом м.Києва, оскільки предметом розгляду по справі № 39/26 є спонукання Центрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункового) про примусове виконання обов’язку в натурі за договором № 12-11 від 18.11.2005 р. –внесення суми пайового внеску грошовими коштами на рахунок ТОВ “Україна-метал ЛТД”, який не пов’язаний з вимогою Фонду державного майна України про розірвання договору купівлі-продажу та зобов’язання повернути майно, що розглядається у справі № ПР30/39-09.
Посилання скаржника на наявність клопотання позивача та відповідача про відкладення розгляду справи для підготовки для затвердження судом тексту мирової угоди між контрагентами не впливає на законність оскарженого рішення, тому що за наведених в клопотаннях обґрунтуваннях відкладення розгляду справи є правом, а не обов’язком суду.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог, оскільки Товариством з обмеженою відповідальністю “Україна-метал ЛТД” були істотно порушені зобов'язання, передбачені договором купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва від 16.12.2004 р. № 40-КПНБ.
Таким чином, рішення господарського суду є законним та обґрунтованим, а тому підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Україна-Метал ЛТД”, м.Кривий Ріг залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.04.2009 р. у справі № ПР30/39-09 залишити без змін.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя П.П.Павловський
Суддя О.В. Чус
Суддя В.В.Швець