Судове рішення #5717542
Справа № 1-7/2008

Справа № 1-7/2008

ВИРОК

ІМЕНЕМ                             УКРАЇНИ

22 лютого 2008 року                                                                                        місто Хмельницький

Військовий     місцевий     суд     Хмельницького      гарнізону     під головуванням судді підполковника юстиції МАТОХНЮКА Д.Б., при секретарі БАЛАЦЬ С.Г.,

за участю прокурора - військового прокурора Хмельницького гарнізону підполковника юстиції ШКОДЯКА І.А., потерпілого ОСОБА_2, підсудного ОСОБА_1, у відкритому судовому засіданні в розташуванні військової частини А 0553 розглянув кримінальну справу за обвинуваченням військовослужбовця військової частини А 0553 солдата

ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року в місті Пологи, Запорізької області, українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, раніше не судимого, призваного для проходження строкової військової служби в травні 2007 року Пологівсько - Чернігівським об'єднаним райвійськ-коматом Запорізької області,

в скоєнні злочину, передбаченого ст. 406 ч.2 КК України.

Судовим слідством військовий місцевий суд

встановив:

18 грудня 2007 року біля 18 години 30 хвилин ОСОБА_1, в кімнаті для вмивання особового складу роти охорони військової частини А 0553, в порушення вимог ст.ст. 49, 50 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України і ст.ст. З, 4 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, незадоволений тим, що потерпілий ОСОБА_2, з яким він у відносинах підлеглості не перебував, не виконав його нестатутну вимогу - висушити його речі, та бажаючи показати свою уявну перевагу над потерпілим, наніс йому удар кулаком правої руки у верхню частину грудної клітки, чим заподіяв останньому тілесні ушкодження у вигляді крововиливу м'яких тканин передньої половини грудної клітки, які відносяться до тілесних ушкоджень легкої ступені тяжкості.

В судовому засіданні підсудний винним себе в скоєному визнав повністю, підтвердив вищевикладене і пояснив, що застосував насильство до потерпілого, оскільки був незадоволений тим, що він не виконав його вимогу -висушити його речі.

 

2

Крім особистого визнання, винність підсудного у скоєному повністю підтверджується дослідженими в суді доказами.

Так потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_1, 18 грудня 2007 року біля 18 години 30 хвилин, в кімнаті для вмивання особового складу роти охорони військової частини А 0553, наніс йому один удар кулаком правої руки в область грудної клітки, від чого він відчув різкий біль.

За висновком судово-медичного експерта (а.с. 123) у потерпілого ОСОБА_2 були виявлені тілесні ушкодження у вигляді крововиливу м'яких тканин передньої половини грудної клітки, які за своїм характером є легкими тілесними ушкодженнями і вкладаються в час та обставини пригоди, яка мала місце 18 грудня 2007 року.

Згідно довідки з військової частини А 2339 (а.с. 154) ОСОБА_2 з 21 по 29 грудня 2007 року перебував на стаціонарному лікуванні у даній військовій частині з діагнозом забій м'яких тканин грудини.

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що 18 грудня 2007 року біля 18 години 30 хвилин, він бачив як в кімнаті для вмивання особового складу роти охорони військової частини А 0553, ОСОБА_1 наніс ОСОБА_2 удар кулаком правої руки в область грудей, від якого останній відчув біль.

Дані обставини знайшли своє підтвердження в показах свідків, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7.

Як вбачається з довідки командира військової частини А 0553 (а.с.53) ОСОБА_1 і ОСОБА_2 у відносинах підлеглості між собою не перебували.

За висновком військово-лікарської комісії (а.с.64) ОСОБА_1 визнаний здоровим та придатним до військової служби.

Таким чином суд вважає, що винність підсудного у скоєному повністю доведена.

Дії ОСОБА_1, який порушив статутні правила взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності між ними відносин підлеглості, що заподіяло потерпілому легкі тілесні ушкодження, суд кваліфікує по ч.2 ст.406 КК України.

Заявлений військовим прокурором цивільний позов, про стягнення з ОСОБА_1 на користь військової частини А 2339 - 474,79 грн. витрачених на лікування потерпілого ОСОБА_2, в судовому засіданні знайшов своє підтвердження у досліджених доказах тому на підставі ст. 93-1 КПК та ст.1206 ЦК України підлягає задоволенню в повному обсязі.

Розглянувши цивільний позов потерпілого ОСОБА_2, про стягнення з підсудного на його користь, в відшкодування заподіяної йому моральної шкоди - 10252 грн., суд враховуючи, характер і тривалість його моральних страждань, істотність змушених змін в житті останнього, нервовий струс та психологічну травму в зв'язку з даною подією, ступінь вини підсудного його майновий стан, і те, що завдана шкода знаходиться в прямому причинному

 

3

зв'язку зі скоєним підсудним, знаходить даний позов обґрунтованим, але таким, що підлягає задоволенню частково на суму 2000 грн., а тому керуючись ст.ст. 23, 1167 ЦК України рахує за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь потерпілого вказану суму, а в решті позовних вимог щодо відшкодування - 8252 грн. - відмовити.

При призначенні покарання підсудному суд в якості обставин, що пом'якшують покарання визнає його щире каяття в скоєному і з'явлення із зізнанням та активне сприяння розкриттю злочину.

Також суд приймає до уваги, що підсудний до кримінальної відповідальності притягується вперше, раніше ні в чому протиправному помічений не був, по військовій службі характеризується позитивно, виховувався з неповнолітнього віку без батька і його мати в даний час потребує від нього підтримки, а також те, що підсудний майже відслужив встановлений строк військової служби.

Суд також зважає на заяву потерпілого про застосування до підсудного більш м'якого покарання, не пов'язаного з позбавленням волі.

З огляду на вищевикладені пом'якшуючі обставини, обставини справи, заяву потерпілого, позитивні дані про особу винного та дані про його сімейний стан, суд визнає за можливе у відповідності до ст. 69 КК України призначити ОСОБА_1 більш м'яке покарання, ніж передбачене ст. 406 ч. 2 КК України у вигляді арешту.

Керуючись ст.ст. 323, 324, 328, 330 КПК України, військовий місцевий суд,

з   а   с    удив:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст.406 ч.2 КК України, на підставі якої з застосуванням ст.ст. 69, 60 КК України призначити йому покарання у вигляді арешту строком на 4 (чотири) місяці з відбуванням на гауптвахті Хмельницького зонального відділу військової служби правопорядку.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту звернення вироку до виконання.

Міру запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 - нагляд командування військової частини - до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 - 2000 грн., а в задоволенні частини позову в сумі 8252 грн. - відмовити.

Цивільний позов військового прокурора Хмельницького гарнізону задовольнити в повному обсязі. Стягнути з ОСОБА_1 в дохід військової частини А 2339 - 474,79 грн .

Речові докази по справі після набрання вироком законної сили:

·                               історію хвороби стаціонарного хворого ОСОБА_2 № 399 повернути по належності у військову частину А 2339;

особову   справу   призовника   ОСОБА_1   повернути   по належності у військову частину А 0553.

 

4

На даний вирок може бути подана апеляція у військовий апеляційний суд Центрального регіону України через військовий місцевий суд Хмельницького гарнізону протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація