Україна

Донецький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

27 липня 2016 року                                          Справа № 805/1871/16-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Аляб’єв І.Г., ознайомившись з матеріалами адміністративного позову ОСОБА_1 до заступника начальника Головного Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області ОСОБА_2, начальника слідчого відділу карного розшуку ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи: Головне Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області в особі Костянтинівського міського відділу поліції, Костянтинівська міська Прокуратура, Міністерство оборони України про зобов’язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

У липні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до заступника начальника Головного Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області ОСОБА_2, начальника слідчого відділу карного розшуку ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про зобов’язання вчинити певні дії.

Ухвалою суду від 06 липня 2016 року позов залишено без руху на підставі статті 108 Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України.

27 липня 2016 року у адміністративній справі відкрито провадження.

У адміністративному позові, окрім інших вимог, позивач просить суд встановити відсутність компетенції слідства та прокуратури (порушення статті 214 Кримінального кодексу України) та заборонити слідству та прокуратурі відмовляться вносити до ЄРДР заяву про скоєння злочину від 29 лютого 2016 року, а також зобов’язати слідство та Прокуратуру утриматись від недоведених та безпідставних дій слідства, а саме, безпідставно заявляти позивачу про те, що ОСОБА_1 та підозрюваний перебувають у цивільно – правових відносинах.

Ознайомившись з матеріалами адміністративного позову приходжу до висновку про відсутність правових підстав для відкриття провадження у справі в частині вказаних позовних вимог. При цьому виходжу з такого.

Відповідно до частин першої та другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, котрий здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Приписами частини другої статті 4 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких встановлений інший порядок судового вирішення.

Суддя, вивчивши позов та додані документи, приходить до висновку, що позивачем фактично оскаржуються бездіяльність особи, яка здійснює нагляд за дотриманням законодавства у межах кримінального провадження, тобто у межах кримінального та кримінально-процесуального права, а, відповідно, і кримінального та кримінально-процесуального судочинства.

Порядок здійснення досудового слідства, оскарження до суду рішень, дій та бездіяльності посадових осіб в межах розслідування кримінальної справи регламентується Кримінально-процесуальним кодексом України.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 17 КАС України, компетенція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові спори, що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.

Таким чином, повноваження органів слідства та прокуратури при прийнятті заяви та повідомлення та застосуванні відповідних заходів, для проведення нагляду та розслідування регламентовані нормами КПК України, що виключає можливість розгляду поданого позивачем позову в порядку адміністративного судочинства. Такі висновки суду підтверджується також правовою позицією Верховного суду України.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 109 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Таким чином, суд вважає, що у відкритті провадження в адміністративній справі в частині встановлення відсутності компетенції слідства та прокуратури (порушення статті 214 Кримінального кодексу України) та заборони відмовляться вносити до ЄРДР заяву про скоєння злочину від 29 лютого 2016 року, а також про зобов’язання слідства та Прокуратури утриматись від недоведених та безпідставних дій слідства, а саме, безпідставно заявляти позивачу про те, що у ОСОБА_1 та підозрюваний перебувають у цивільно – правових відносинах - позивачу необхідно відмовити, так як оскарження дій посадових осіб в межах розслідування кримінальної справи та розгляду заяв (повідомлень) про скоєні злочини, належить розглядати в порядку кримінального судочинства, що відноситься до компетенції місцевих загальних судів.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 3, 4, 17, 109 Кодексу адміністративного судочинства України,                                                                       

у х в а л и в:

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 в частині позовних вимог щодо встановлення відсутності компетенції слідства та прокуратури (порушення статті 214 Кримінального кодексу України) та заборони відмовляться вносити до ЄРДР заяву про скоєння злочину від 29 лютого 2016 року, а також про зобов’язання слідства та Прокуратури утриматись від недоведених та безпідставних дій слідства, а саме, безпідставно заявляти позивачу про те, що у ОСОБА_1 та підозрюваний перебувають у цивільно – правових відносинах.

Роз’яснити ОСОБА_1, що розгляд таких справ віднесено до компетенції місцевих загальних судів.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили ухвалою за наслідками апеляційного провадження.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня отримання її копії.

Суддя                                                                        Аляб'єв І.Г.