ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 липня 2006 р. | № 14/630 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого: | Удовиченка О.С. |
суддів: | Панової І.Ю. |
Стратієнко Л.В. |
розглянувши касаційну скаргу | Управління Пенсійного фонду України в Золотоніському районі |
на постанову | Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 12.05.2006р. |
у справі | № 14/630 господарського суду Черкаської області |
за заявою | Управління Пенсійного фонду України в Золотоніському районі |
до | ВАТ “Золотоніський завод залізобетонних виробів” |
про | банкрутство |
в судовому засіданні взяли участь представники :
ВАТ “Золотоніський завод залізобетонних виробів”: | Коновальчук А.С. |
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 18.01.2006р. за заявою Управління Пенсійного фонду України в Золотоніському районі порушено провадження у справі № 14/630 про банкрутство ВАТ “Золотоніський завод залізобетонних виробів”, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 13.03.2006р. (суддя Хабазня Ю.А.) ініціюючому кредитору відмовлено у визнанні боржника банкрутом та припинено провадження у справі № 14/630, знято мораторій на задоволення вимог кредиторів, скасовано арешт на майно боржника, припинено повноваження розпорядника майна боржника –арбітражного керуючого Ноговського І.Л.
Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 12.05.2006р. ( судді: Рудченко С.Г. –головуючий, Міщенко П.К., Яковлєв М.Л.) ухвалу господарського суду Черкаської області від 13.03.2006р. залишено без змін, апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Золотоніському районі –без задоволення.
Звертаючись до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, Управління Пенсійного фонду України в Золотоніському районі просить зазначену постанову скасувати, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді Удовиченка О.С., обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги виходячи з наступного.
Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” /надалі –Закон/, справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.
Статтею 1 Закону передбачено, що безспірні вимоги кредиторів –це вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, вимоги ініціюючого кредитора складають менше 300 мінімальних розмірів заробітної плати і складають 61254,69 грн., що підтверджується матеріалам справи, зокрема: платіжними вимогами державної виконавчої служби у м. Золотоноші та Золотоніському районі, відповідними вимогами ініціюючого кредитора та постановами про відкриття виконавчого провадження.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку стосовно того, що місцевий господарський суд, з’ясувавши відсутність необхідних підстав, передбачених ч.3 ст.6 Закону, обґрунтовано припинив провадження у справі про банкрутство.
Статтею 5 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” встановлено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
Таким чином, господарські суди при розгляді справ про банкрутство можуть застосовувати норми господарського процесуального кодексу, які мають універсальний характер.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія Вищого господарського суду України вважає, що оскаржувана постанова є законною та обґрунтованою, винесена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв’язку з чим підстави для її скасування відсутні.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Золотоніському районі залишити без задоволення.
Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 12.05.2006р. у справі № 14/630 залишити без змін.
Головуючий О.С. Удовиченко
Судді І.Ю. Панова
Л.В. Стратієнко