ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 жовтня 2011 р. м. Чернівці Справа № 2а/2470/1595/11
Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Бойко О.Я.;
секретаря судового засідання –Матвійчук О.М.;
за участю:
представника ОСОБА_1, ОСОБА_2;
представника відповідача –ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Тарасівці" до Новоселицької міжрайонної державної податкової інспекції про зобов'язання суб'єкта вчинити дії,-
СУТЬ СПОРУ:
18 липня 2011 року позивач, Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Тарасівці» звернулося до суду із адміністративним позовом в якому просить зобов’язати Новоселицьку міжрайонну державну податкову інспекцію прийняти декларацію СТОВ «Тарасівці» як платника фіксованого сільськогосподарського податку та вчинити всі дії, пов’язані із визнанням статусу платника податку.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно з п.306.1 ст. 306 ПК України СТОВ «Тарасівці» як сільськогосподарське товариство для набуття і підтвердження статусу платника податків самостійно обчислило суму податку за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст.46 ПК України, до 1 лютого поточного року (2011 рік) подало відповідний розрахунок до Новоселицкьої МДПІ податкову декларацію з фіксованого сільськогосподарського податку, та довідку до відділу держкомзему у Новоселицькому районі Головного управління держкомзему у Чернівецкій області Державного комітету України із земельних ресурсів №381 від 27.01.2011 року.
Відповідач відмовив у прийнятті вищезазначеного розрахунку та не визнав позивача платником фіксованого сільськогосподарського податку у 2011 році, надіславши на адресу позивача лист №1327/10/15-007 від 09/02/2011 року. Свою відмову Новоселицька МДПІ мотивувала тим, що згідно з п.1 ст.301 та п.6 ст.301 ПК України СТОВ «Тарасівці » не може бути зареєстрований як платник податку у зв’язку із тим, що частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий рік повинна дорівнювати або перевищувати 75 відсотків, а також на день подачі документів про набуття статусу платника податків, за позивачем рахується податковий борг.
Позивач не погоджується з висновками відповідача, внаслідок чого 23 лютого 2011 року СТОВ «Тарасівці» свої заперечення були направлені листом, начальнику Новоселицької МДПІ ОСОБА_4
Відповідно до листа від 23.02.2011 року, позивач вважає, що Новоселицька МДПІ не врахувала той факт, що СТОВ «Тарасавці» зареєстровано Новоселицькою районною державною адміністрацією 16 березня 2000 року за №0650018, як сільськогосподарське підприємство, яке займалось виробництвом, переробкою та збутом сільськогосподарської продукції та перебуває як платник фіксованого сільськогосподарського податку.
Крім того, СТОВ «Тарасівці» були обмежені права на вільне розпорядження всіма активами, внаслідок безпідставно порушеного провадження Господарський судом Чернівецької області у справі №5/254 «б» про банкрутство та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.Внаслідок чого товариство не мало можливості отримати частку сільськогосподарського виробництва більше 75 відсотків на податковий період за 2010 рік.
Таким чином, СТОВ «Тарасівці» вважає, що в попередніх податкових періодах виникли форс-мажорні обставини, а тому від підприємства не можна вимагати виконання вимог 75 відсоткового критерію частки сільськогосподарського товаровиробництва.
Також позивач не погоджується з Новоселецькою МДПІ, про не дотримання СТОВ «Тарасівці» вимог п.п.3 п.6 ст.301 ПК України, щодо наявності у товариства податкового боргу.
Як випливає з змісту позовної заяви, позивач аргументує вище згадані обставинами наступним чином:
- новоселицька МДПІ зараховує до боргу 850 грн. податку на прибуток підприємств та земельного податку з юридичних осіб 80673,42 грн. відповідно до податкових повідомлень рішень від 12.07.2010 року №0002001500 та №0002011500. Дана сума не є узгодженою так як СТОВ «Тарасівці» оскаржило податкові повідомлення-рішення до Львівського апеляційного адміністративного суду;
- орган ДПС рахує борг, а саме пеню по фіксованому сільськогосподарського податку у сум 3613,89 грн., яка в свою чергу безпідставно була залишена в особовій картці платника податку посадовими особами контролюючого органу. Адже СТОВ «Тарасівці» звернулося до Новоселицької МДПІ з листом та заявою про списання безнадійного податкового боргу, які надійшли до відповідача 08.11.2010 за №101. На вимогу даного листа, рішенням Невоселицькою МДПІ від 26.11.2010 року було списано податковий борг, однак пеня була залишена;
- на думку позивача, відповідач застосував до нього недіючу норму Закону України «Про податок на додану вартість» від 03 квітня 1997 року, та зарахував до податкового боргу, податок на додану вартість у суму 252963,19грн.
Крім того, позивач звернувшись до Новоселицького МДПІ з проханням прийняти нове рішення та зареєструвати його платником податку (вище згаданим листом №2 від 23.02.2011 року), відповідь на даний лист не отримав. Внаслідок чого позивач вважає, що згідно з п.52.1 ст.52 ПК України, контролюючі органи зобов’язані безоплатно надавати за зверненням платників податків консультації з практичного застосуванням окремих норм податкового законодавства. Якщо даний лист розглядати як скаргу подану із порушенням вимог п.п. 56.3, 56.6. ст..56 ПК України то відповідно до п.56.7 такі скарги не розглядаються та повертаються заявнику із зазначенням причин повернення.
Отже, на думку позивача, Новоселицька МДПІ проігнорувала обидві вимоги, а тому згідно з п.59.6 ст. 56 ПК України, якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20 денного строку або строку, продовженого за рішенням керівника контролюючого органу (або його заступників), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.
В судовому засіданні представники позивача підтримали свої позовні вимоги в повному обсязі. Представник відповідача подав письмові заперечення на позовну заяву.
В запереченнях відповідач не погоджується з позицією позивача стосовно відсутності боргу перед бюджетом, мотивуючи свою позицію наступними обставинами; Наявність податкового боргу СТОВ „Тарасівці" в сумі 400768,31 гри. станом на 31.01.2011 року підтверджується довідкою Новоселицької МДПІ від 03.08.2011 року № 6550/9/19-007 . Згідно з довідкою станом на 31.01.2011 року за СТОВ „Тарасівці’’ на підставі карток особових рахунків рахується заборгованості в сумі 405742,07 грн., в тому числі недоїмка в сумі 401791,59 грн. та пені в сумі 950,48 грн. Також даний факт підтверджується обліковими картками СТОВ „Тарасівці” станом на 31.01.2011 року.
Крім того, наявність податкового боргу СТОВ «Тарсівці» перед бюджетом підтверджується постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 21.06.201 1 року по справі № 2а-2470/1186/11 про задоволення адміністративного позову Новоселицької МДПІ про стягнення з СТОВ „Тарасівці" податкового боргу в сумі 340 619,36 грн.
Також відповідач вважає безпідставними посилання позивача в адміністративному позові на нерозповсюдження на нього вимоги стосовно підтвердження 75-відсоткового критерію частки сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік для надання йому статусу платника фіксовано податку. Оскільки вважає, що позивач не довів, у встановленому законом порядку, наявність умов для підтвердження обставин непереборної сили.
Крім того, стосовно викладених у листі № 23 від 23.02.2011 року питань, Новоселицькою МДПІ вже надано відповідь у листі від 09.02.11р. № 1327/10/15-007, який містив обґрунтування відмови у наданні СТОВ „Тарасівці” статусу платника фіксованого податку з посиланням на обставини , визначеними пп. 301.6.3., п. 301.6., ст.301 Податкового Кодексу України.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, надані сторонами, та перевіривши матеріали адміністративної справи, суд ,-
ВСТАНОВИВ :
31.01.2011 року СТОВ «Тарасівці» подало до Новоселицької МДПІ податкову декларацію з фіксованого сільськогосподарського податку за вх. №1636 та розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробника за 2010 рік за вх..№1635 (а.с.47).
Новоселицька МДПІ своїм листом від 09.02.2011р. №1327/10/15-007 відмовила СТОВ «Тарасівці» у підтвердженні статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку на 2011 рік (а.с.17). Як убачається з вищезазначеного листа, відповідач як на підставу своєї відмови посилається на наявність податкового боргу до бюджету.
Даний лист був отриманий позивачем 10.02.2011р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.50).
Суд не погоджується з позицією позивача про те, що відмовляючи СТОВ «Тарасівці» у підтвердженні статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку, відповідач діяв не законно з наступних підстав.
До вказаних правовідносин суд застосовує такі норми права.
Порядок набуття та скасування статусу платника податку визначається ст.308 Податкового кодексу України .
Так, у п.308.1 зазначено, що сільськогосподарські товаровиробники для набуття і підтвердження статусу платника податку подають до 1 лютого поточного року:
• загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);
• звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - органу державної податкової служби за місцем розташування такої земельної ділянки;
• розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва - органам державної податкової служби за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади з питань державної аграрної політики за погодженням з центральним органом державної податкової служби;
• відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - органам державної податкової служби за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок. У відомості (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються відомості про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).
Згідно з п.301.1. ст.301 Податкового кодексу України, платниками фіксованого сільськогосподарського податку з урахуванням обмежень, встановлених пунктом 301.6 цієї статті, можуть бути сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.
Пунктом 301.6 ст.301 Податкового кодексу України встановлено обмеження для набуття статусу платника фіксованого податку, зокрема п.п. 301.6.3., п. 301.6., ст.301 передбачає, що не може бути зареєстрований як платник податку; суб'єкт господарювання, який на день подання документів для набуття статусу платника податку має податковий борг (недоїмку), за винятком безнадійного податкового боргу (недоїмки), який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).
Наявність податкового боргу СТОВ „Тарасівці" в сумі 400768,31 гри. станом на 31.01.2011 року підтверджується довідкою Новоселицької МДПІ від 03.08.2011 року № 6550/9/19-007. (а.с.51).
Судом встановлено, що посилання позивача в адміністративному позові на нерозповсюдження на нього вимоги стосовно підтвердження 75-відсоткового критерію частки сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік для надання йому статусу платника фіксовано податку, встановленої п.301.1. ст.301 Податкового кодексу України, у зв’язку із застосуванням стосовно нього вимог п.308.5 ст. 308 ПКУ у частині виникнення обставин непереборної сили у попередньому податковому періоді не відповідають дійсності.
Так, у відповідності до п. 308.5 ст. 308 ПК України якщо платники податку не можуть виконати вимогу щодо 75-відсоткового критерію частки сільськогосподарського товаровиробництва у зв'язку із виникненням обставин непереборної сили у попередньому податковому (звітному) році, до таких платників податку в наступному податковому (звітному) році не застосовується вимога, згідно з якою частка сільськогосподарського товаровиробництва повинна дорівнювати або перевищувати 75 відсотків.
Однак в п. 308.5 ст. 308 ПК України встановлені обов'язкові умови для підтвердження в даному випадку статусу платника фіксованого податку, а саме: такі платники податку для підтвердження статусу платника податку подають податкову декларацію разом із рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних рад про наявність обставин непереборної сили та перелік суб’єктів господарювання, що постраждали внаслідок таких обставин.
З огляду на викладене, оскільки СТОВ „Тарасівці " не подало разом з декларацією з фіксованого сільськогосподарського податку від 31.01.2011 року та з розрахунком частки сільськогосподарського товаровиробника за 2010 рік., рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних рад про наявність обставин непереборної сили та перелік суб'єктів господарювання, що постраждали внаслідок таких обставин, суд вважає, що на нього не можуть розповсюджуватись норми п. 308.5 ст. 308 ПК України.
Також судом досліджено обставини на які позивач посилається як на форс-мажорні. А саме: позивач вважає обставинами непереборної сили незаконне порушення стосовно нього справи про банкрутство (справи № 5/224/6 розглянута Господарський судом Чернівецької області), у зв’язку з чим була блоковано робота підприємства .
Суд вважає такі посилання безпідставними, оскільки провадження по справі про банкрутство СТОВ “Тарасівці” було припинено 21.10.2009 року, що підтверджується постановою Вищого господарського суду від 21.10.2009 року по справі № 5/254/б (а.с.18).
Разом з тим, для набуття статусу платника фіксованого податку СТОВ „Тарасівці” подало декларацію з фіксованого сільськогосподарського податку та розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробника за 2010 рік. Тобто за той період, коли стосовно СТОВ „Тарасівці” вже було припинено справу про банкрутство № 5/254/6 та на нього вже розповсюджувались процедури встановлені Законом України „ Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Крім того, суд дійшов висновку, що посилання СТОВ “Тарасівці” в адміністративному позові на те, що ним не отримано відповіді на лист № 23 від 23.02.2011 року стосовно прохання зареєструвати його платником фіксованого податку на п.52,1 ст.52 ПКУ та ст.56 ПК України є невірним тлумаченням норм права.
Так, відповідно до п.52.1. ст..52 ПК України за зверненням платників податків контролюючі органи безоплатно надають консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового законодавства.
Згідно з п.56.1. ст..56 ПК України рішення , прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
При аналізі змісту даного листа, убачається, що він не містить вимоги про надання податкової консультації в порядку ст.52 ПК України. Так сам в ньому не має вимоги про скасування рішення контролюючого органу. Відмова в наданні статусу платника фіксовано податку за своєю правовою суттю не є рішенням контролюючого органу про визначення грошового зобов’язання, стосовно якої може бути застосована процедура адміністративного чи судового оскарження, визначена ст.55- 56 ПКУ, тому вимога стосовно надання вмотивованого рішення протягом 20-ти денного терміну на нього не розповсюджується.
Крім того, стосовно викладених у листі № 23 від 23.02.2011 року питань, Новоселицькою МДПІ вже надано відповідь у листі від 09.02.1 І р. № 1327/10/15-007, який містив обґрунтування відмови у наданні СТОВ „Тарасівці” статусу платника фіксованого податку з посиланням на обставини , визначеними пп. 301.6.3., п. 301.6., ст.301 Податкового Кодексу України.
Аналізуючи вище викладені обставини суд дійшов до висновку, що СТОВ “Тарасівці” при подані податкової декларації про фіксований податок не виконано вимог ст.ст. 301,308 ПК України, а тому в задоволені адміністративного позові слід відмовити.
Відповідно до ч.2 ст.94 КАС України: “Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони – суб’єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов’язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз".
Оскільки при розгляді даної адміністративної справи судові експертизи не проводилися, а свідки не залучалися, суд не здійснює розподіл судових витрат.
На підставі викладеного, керуючись 2,11, 71, 94, 158-163 КАС України, суд , -
ПОСТАНОВИВ:
У задовленні адміністративного позову відмовити.
Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Відповідно до частини першої статті 185, частини першої-другої, четвертої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, сторони які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов’язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку дану постанову повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, перебачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копіїї постанови безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова в повному обсязі складена 12 жовтня 2011 року.
Суддя О.Я.Бойко