1Справа № 335/7015/16-ц 2/335/1593/2016

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2016 року Орджонікідзевський районний суд м.Запоріжжя в складі головуючого судді Леусенка В.М., при секретарі Гончаровій А.В., розглянув цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про розірвання шлюбу, вказавши, що 31.01.2015 року між сторонами укладено шлюб, зареєстрований Орджонікідзевським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції, актовий запис № 30. Від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Фактично шлюбні відносини між сторонами припинені з 2015 року з причини відсутності взаєморозуміння, різних поглядів на життя. Сумісне господарство між ними не ведеться. Позивач просить розірвати шлюб з відповідачем, оскільки подальше спільне життя та збереження шлюбу суперечить її інтересам та шкодить інтересам дитини, неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, просить залишити проживати разом з нею, а також стягнути з відповідача судові витрати.

В судовому засіданні позивач  позовні вимоги підтримала в повному обсязі, наполягала на розірванні шлюбу та просила суд залишити післяшлюбне прізвище ОСОБА_1.

Відповідач в судовому засіданні проти розірвання шлюбу з позивачем не заперечував.

Судом з’ясовано, що між сторонами укладено шлюб  31.01.2015 року, який зареєстрований Орджонікідзевським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції, актовий запис № 30.

У відповідності з вимогами ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено,  що   подальше спільне життя подружжя і  збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, тому приймаючи рішення, слід врахувати всі обставини справи.

За ст. 5 Протоколу №7 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (Конвенцію ратифіковано Законом №475/97-ВР від 17 липня 1997 року) кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов"язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.

Згідно ст. 24 СК України шлюб гарантується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування до шлюбу не допускається.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, ураховуючи особливий характер сімейних відносин та їх об'єктивну недоступність для оточуючих, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, оскільки подальше спільне життя подружжя і збереження сім’ї є неможливим і суперечить інтересам позивача, так як фактично шлюбні відносини між подружжям припинені, примиритися сторони не бажають.

На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст. 105, 110, 112 СК України, ст.ст. 10, 11, 197, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд ,

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу –задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований 31.01.2015 року Орджонікідзевським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції, актовий запис № 30– розірвати.

Залишити ОСОБА_1 за її згодою, післяшлюбне прізвище ОСОБА_1.

Неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, залишити проживати з позивачем ОСОБА_1.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, судовий збір у розмірі 551 грн. 20 коп.

Рішення може бути оскаржене до  апеляційного суду Запорізької області  протягом десяти днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги.  

Суддя В.М. Леусенко