ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
Іменем України
13 жовтня 2011 року м. Чернівці Справа № 2а/2470/2055/11
10 год. 27 хв.
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі :
головуючого судді Скакун О.П.
за участю:
секретаря судового засідання Юзька Я.В.
представника позивача: ОСОБА_1
представника відповідача: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Чернівецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до ВАТ "Красноїльський деревообробний комбінат" про стягнення адміністративно –господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.
СУТЬ СПОРУ:
Чернівецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося з адміністративним позовом до Відкритого акціонерного товариства “Красноїльський деревообробний комбінат” про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в сумі 101536,38 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідачем, в порушення норм Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, було не виконано норматив робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, внаслідок чого ним повинно бути сплачено адміністративно –господарські санкції. Розмір адміністративно –господарських санкцій позивачем визначено на підставі Звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2010 рік, поданого відповідачем.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю.
Представник відповідача проти позову заперечував. У письмових запереченнях відповідач зазначає, що твердження позивача не відповідають фактичним обставинам справи та нормам законодавства, посилаючись на те, що відповідачем було проведено атестацію вакантних місць для працевлаштування інвалідів, в 2010 році підприємство подавало до центру зайнятості звіти форми № 3-ПН, в яких постійно вказувало наявність вакансій для працевлаштування інвалідів. Проте, Чернівецький міський центр зайнятості жодного інваліда до підприємства для працевлаштування не направив.
ВСТАНОВИВ:
ВАТ "Красноїльський деревообробний комбінат" до відділення Фонду соціального захисту інвалідів за місцем його реєстрації було подано Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2010 рік № 100 форми №10-ПІ, затвердженої Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10.02.2007р. №42. Згідно наданого відповідачем звіту, у 2010 році середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу становила 153 особи, з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність –1, в той час коли встановлений норматив склав –6 чоловік, фонд оплати праці штатних працівників 2987,8 тис. грн., середньорічна заробітна плата штатного працівника становила 19528,1 грн.
В судовому засіданні були допитані свідки –директор Сторожинецького районного центру зайнятості ОСОБА_3 та працівник Сторожинецького районного центру зайнятості ОСОБА_4 Свідки показали, що Сторожинецьким районним центром зайнятості було направлено лист від 06.06.2011р. №26/04-35/1282 Фонду соціального захисту інвалідів та ВАТ “Красноїльському деревообробному комбінату” від 28.09.2011р. №26/04-35/1580, які за змістом суперечать один одному. В результаті чого Фонду соціального захисту інвалідів надано інформацію, що відповідач не надавав інформацію про створені місця для інвалідів і не надано копії звітів №3-ПН «Про наявність вакансій». Свідки стверджують, що такий звіт не являється підтвердженням того, що створені робочі місця для інвалідів.
Заслухавши показання свідків, суд бере до уваги лист, адресований ВАТ "Красноїльський деревообробний комбінат" від 28.09.2011 р., в додатку до якого Сторожинецький районний центр зайнятості надає відповідачу копії звітів форми 3-ПН станом на 09.08.10 р. та 20.08.2010 р..
Відповідно до пункту 1 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2002 N 1434, Фонд є урядовим органом державного управління, який діє у складі Міністерства праці та соціальної політики і підпорядковується йому. Основним завданням Фонду соціального захисту інвалідів, відповідно до пункту 3 цього Положення є, зокрема контроль за виконанням підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, які використовують найману працю, нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, установленого статтею 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”. У відповідності до покладених на Фонд завдань, останній здійснює контроль за сплатою роботодавцями адміністративно-господарських санкцій і пені (підпункт 3 пункту 4 зазначеного Положення).
Таким чином, Фонд та його відділення є органами державної влади, які у правовідносинах з роботодавцями, зокрема у зв'язку із здійсненням контролю за перерахуванням адміністративно-господарських санкцій, передбачених статтею 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, реалізують владні управлінські функції. У відповідності до ч.9 ст.20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, спори, що виникають із правовідносин за статтями 19, 20 цього Закону, вирішуються Фондом соціального захисту інвалідів або в судовому порядку.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, встановивши фактичні обставини у справі, дослідивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи, в тому числі показання свідків, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що адміністративний позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно з частиною першою статті 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, –у кількості одного робочого місця.
Відповідно до вимог частини другої вказаної статті, підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів.
Таким чином, виходячи з середньооблікової чисельності штатних працівників ВАТ "Красноїльський деревообробний комбінат" - 153 осіб, норматив робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, становить - 6 чоловік, в поданому звіті зазначено, що працює 1 чоловік, отже підприємство повинно було працевлаштувати ще 5 чоловіки. Однак, відповідач вжив всіх необхідних заходів для їх працевлаштування.
Відповідно до частини першої статті 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.
Частиною 1 ст. 18 Закону визначено, що забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.
Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч. 3 ст. 18 Закону).
Таким чином, із зазначених правових норм вбачається, що для працевлаштування інваліди повинні безпосередньо звертатися до підприємств або до державної служби зайнятості, а підприємства, в свою чергу, зобов’язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів.
З огляду на викладене суд вважає, що для настання відповідальності, передбаченої статтею 20 Закону, необхідна наявність доказів, які свідчили би про те, що відповідач не виділив та не створив місця для працевлаштування у 2010 році інвалідів, які звернулися безпосередньо до відповідача з цього приводу, або були направлені для працевлаштування державною службою зайнятості.
Згідно наказу №11 від 01 лютого 2010 року було проведено атестацію вакантних місць для працевлаштування інвалідів у ВАТ "Красноїльський деревообробний комбінат".
Наказом №14 від 05 лютого 2010 року затверджено перелік робочих місць для інвалідів по їх працевлаштуванню.
Листом від 19.09.2011 р. Сторожинецький районний центр зайнятості надав інформацію відповідачу, що за період з січня по грудень 2010 року до них не було звернень інвалідів, які бажали б працювати на ВАТ "Красноїльський деревообробний комбінат" .
Судом встановлено, що ВАТ "Красноїльський деревообробний комбінат" у Сторожинецький районний центр зайнятості направляло форму звітності №3- ПН „Звіт про наявність вакансій", де зазначало наявність вакантних місць для інвалідів.
Отже, обов'язок відповідача щодо самостійного працевлаштування інвалідів, на яке покликається позивач у позові, здійснюється шляхом вжиття заходів, передбачених ч. 3 ст. 18 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” та кореспондує праву інвалідів на таке працевлаштування. У зв'язку із цим, позиція позивача щодо безумовного працевлаштування інвалідів без вираження їхнього волевиявлення шляхом звернення до служби зайнятості, чи до ВАТ "Красноїльський деревообробний комбінат" суперечить приписам статті 43 Конституції України щодо свободи та добровільності праці.
Санкції за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, у відповідності до ст.238 Господарського кодексу України, є адміністративно –господарськими. Відповідно до вимог ст.218 цього Кодексу підставою господарської відповідальності учасника господарських відносин, у тому числі для застосування господарських санкцій, є вчинене таким суб’єктом господарське правопорушення. Згідно ч.2 зазначеної статті учасник господарських відносин відповідає за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним ужито всіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. При цьому слід ураховувати, що елементами правопорушення є вина та наявність причинного зв’язку між самим порушенням та його наслідками.
Суд вважає, що при вирішенні питання про правомірність стягнення адміністративно-господарських санкцій слід виходити із загальних норм права відносно відповідальності за порушення зобов'язань та встановлення в діях або бездіяльності відповідача складу правопорушення.
Беручи до уваги показання свідків та ненадання ними на вимогу позивача відповідних документів, які визначають наявність створених робочих місць для інвалідів ВАТ "Красноїльський деревообробний комбінат" суд вважає, що роботодавець створив усі умови, вжив усіх необхідних заходів для недопущення господарського правопорушення, а отже застосування адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць є незаконним.
За таких обставин суд дійшов висновку, що адміністративний позов Чернівецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до ВАТ "Красноїльський деревообробний комбінат" про стягнення адміністративно –господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.2,3,6-12,17,18,160-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд —
ПОСТАНОВИВ:
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У судовому засіданні 13 жовтня 2011р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Постанову виготовлено в повному обсязі 18 жовтня 2011 року. Сторони можуть отримати копію постанови безпосередньо в суді 19 жовтня 2011 р.
Суддя О.П. Скакун