АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/4826/16 Справа № 203/3208/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - Колесніченко О. В. Доповідач - Черненкова Л.А.

Категорія 19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2016 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Черненкової Л.А.

суддів - Пономарь З.М., Петешенкової М.Ю.

при секретарі - Черкас Є.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на заочне рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 26 жовтня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «ЦТ Груп», третя особа: публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк» про визнання договорів недійсними, -

В С Т А Н О В И Л А:

16 травня 2014 року ОСОБА_2 пред'явила зазначений позов до ТОВ «ТЦ Груп», обґрунтовуючи такі вимоги тим, що 07 травня 2014 року між нею та відповідачем укладено договір купівлі-продажу №НТМ070514/1 косметичної продукції торгової марки «Desheli», а також з ПАТ «Альфа-Банк» - кредитний договір №401612430 для сплати вартості покупки за договором купівлі-продажу, проте умови договору купівлі-продажу виконані відповідачем належним чином не були, акт приймання-передачі продукції між сторонами складено і підписано не було, косметична продукція не передана, у зв'язку з чим вважає, що з підстав, визначених ст.ст. 203, 215 ЦК України договір купівлі-продажу є недійсним через неможливість його виконання у запропонованій формі, а відтак, є недійсним і кредитний договір з ПАТ «Альфа-Банк», тому позивач просила суд визнати недійсними договір-купівлі-продажу косметичної продукції торгової марки «Desheli» №НТМ070541/1 від 07 травня 2014 року між ТОВ «ЦТ Груп» та ОСОБА_2 та кредитний договір №401612430, укладений 07 травня 2014 року від імені ТОВ «ЦТ Груп» в інтересах ПАТ «Альфа-Банк» на погашення споживчого кредиту фізичної особи ОСОБА_2

Заочним рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 26 жовтня 2015 року з урахуванням виправлених описок за ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 21 квітня 2016 року ухвалено: ОСОБА_2 в задоволенні її позову - відмовити в повному обсязі; судові витрати віднести на рахунок держави.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_2 просить заочне рішення суду скасувати, та ухвалити нове рішення по суті справи, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, не повне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, та невідповідність висновків суду обставинам справи.

В запереченнях на апеляційну скаргу ПАТ «Альфа-Банк» просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити повністю, рішення суду залишити без змін, посилаючись на законність судового рішення.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги в її межах та межах позовних вимог, вважає за необхідне її відхилити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що позивачем з ТОВ «ЦТ Груп» 07 травня 2014 року підписано договір купівлі-продажу №НТМ070514/1 за умовами п. 1 якого продавець зобов'язується передати у власність покупцеві комплект косметичної продукції під товарним знаком «Desheli», в асортименті та кількості, встановлених договором, що визначається в Переліку №1 (специфікації), а покупець зобов'язується прийняти цей товар згідно Акту приймання передачі та сплатити за нього визначену договором грошову суму (ціну). Асортимент, кількість, ціна одиниці товару і загальна сума договору визначається в Переліку №1 (специфікації), що являється невід'ємною часиною цього договору. Пунктом 2 договору обумовлено, що право власності на товар переходить від продавця покупцеві після підписання Акта приймання-передачі товару. При передачі товару сторони складають та підписують Акр приймання-передачі товару згідно Переліку №1 (специфікації). Одночасно продавець передає покупцеві документи, що підтверджують якість і безпечність придбання товару; надає необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про товар супровідній документації, що додаються до продукції, наочній формі, що доводиться до покупця. Пунктом 5 договору визначено, що ціна товару складає 14000,00 грн. та включає в себе вартість одиниць товару, перерахованих в специфікації. При оплаті товарів через споживчий кредит покупець вносить перший платіж (завдаток) продавцю в розмірі «--» грн. Залишок вартості товару в розмірі 14000,00 грн. покупець сплачує банку протягом 24 місяців згідно умов кредитного договору, укладеного між покупцем і банком. Оплата здійснюється не пізніше 08 числа кожного місяця. Покупець повністю розраховується за товар не пізніше 08 травня 2016 року. Того ж дня, 07 травня 2014 року, разом з договором ОСОБА_2 та ТОВ «ЦТ Груп» підписано Специфікація товару до договору купівлі-продажу № №НТМ070514/1 згідно з якою продавець передає, а покупець приймає товар належної якості в наступній комплектності: косметичний набір ТМ «Desheli» «Чорна лінія», що складається з наступних найменувань: активний ліпосомний гель, гель для повік проти зморшок, очищуюча грязьова маска, денний зволожуючий крем, коллагеновий серум, кліатон, ніжний скраб, очищуюче молочко, зміцнюючий антицелюлітний гель, нічний фіто крем, фіто тонік, посібник користувача (інструкція), а також додаткові матеріали та пакування товару, що складаються з наступних найменувань: косметологічна карта, каталог, пакет (великий), пакет (малий). Акт приймання-передачі матеріали справи не містять. Також судом встановлено, що 07 травня 2014 року між ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №401612430 за умовами якого, що є обов'язковими для сторін згідно ст. 629 ЦК України, банк надав позивачу грошові кошти в сумі 10574,47 грн., що об'єктивно підтверджується меморіальним ордером №30198 від 08 травня 2014 року та випискою по рахунку, а відповідач зобов'язалась сплачувати 0,01% річних за користування коштами, використати його за цільовим призначенням - оплати/часткової оплати товарів згідно з переліком, що вказаний у специфікації №401612430 від 07 травня 2014 року або листі-гарантії до цього договору від 07 травня 2016 року у загальній сумі 9940,00 грн. шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок ТОВ «ЦТ Груп», - оплати комісійної винагороди банку за надання кредиту у розмірі, що визначається згідно з умовами п.2.8 розділу №1 кредитного договору шляхом перерахування вказаної суми на рахунок банку № 22069401612430, а також повернути кошти в строк до 08 травня 2016 року (п.1, 2.1, 2.2., 2.3, 2.5, 2.8 розділу №1 кредитного договору). Як встановлено судом, при укладенні договору купівлі-продажу 07 травня 2014 року сторони добровільно дійшли згоди щодо істотних умов - предмету продажу - косметичну продукцію торгової марки «Desheli» у комплектації «Чорна лінія», у письмовій формі. Так само, сторони дійшли згоди, про що свідчить текст підписаного обома сторонами договору, щодо ціни, порядку оплати, набуття права власності на продану продукцію покупцем, тощо (п.4, 5 договору). Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для визнання договору купівлі-продажу від 07 травня 2014 року недійсним з підстав, визначених ст.ст.203, 215 ЦК України, оскільки неналежне виконання умов договору продавцем не є безумовною підставою недійсності цього договору, а тягне за собою застосування наслідків порушення зобов'язання, а не його недійсність. При цьому, посилання позивача на ч.6 ст. 12 Закону України «Про захист прав споживачів», як на підставу визнання договору купівлі-продажу недійсним, суд до уваги прийняти не може, оскільки вказана норма врегульовує правовідносини купівлі-продажу, що виникли поза торговельними або офісними приміщеннями, тоді як в даному випадку позивач та відповідач підписали договір, специфікацію, чим засвідчили досягнення згоди з усіх істотних умов купівлі-продажу і з цього моменту цей договір укладений. Крім того, позивачем не надано жодних доказів відповідно до свого процесуального обов'язку за ст.ст. 10, 60 ЦПК України на підтвердження того, що позивач повідомляла відповідача про недійсність договору купівлі-продажу, а так само зверталася до відповідача з вимогою виконати договір, надати продукцію за актом приймання-передачі відповідно до узгодженою специфікації. Розв'язуючи вимоги про недійсність кредитного договору, суд виходить з того, що позивач не довела перед судом наявність обставин, передбачених ст.ст. 203, 215, 227 ЦК України недійсності кредитного договору, зважаючи на те, що ПАТ «Альфа-Банк» представлено підписаний уповноваженим представником банку та позивачем кредитний договір, графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки, з урахуванням вартості всіх супутніх послуг, а також платіжними документами (меморіальним ордером №30198, що узгоджується з випискою по рахунку) підтверджено фактичне виконання кредитного договору банком, що суд вважає належними, допустимими та достатніми доказами на підтвердження укладення договору, добровільності і вільного волевиявлення в його укладенні, досягнення згоди з усіх істотних умов, цільового призначення цього кредиту та фактичного виконання зобов'язання за договором банком. Разом з тим, позивач розпоряджаючись своїми процесуальними правами на власний розсуд згідно ст. 10 ЦПК України, заявляючи про недійсність кредитного договору до ПАТ «Альфа-Банк» з позовом не зверталась, роз'ясненими судом в порядку ч.4 ст. 10 ЦПК України правами та обов'язками представник позивача не скористався та відповідного клопотання про залучення відповідачем ПАТ «Альфа-Банк» не заявляв, наполягаючи на залученні останнього третьою особою, заявляючи таким чином і вимогу про визнання договору купівлі-продажу і вимогу про визнання кредитного договору недійсним лише до ТОВ «ЦТ Груп», яке взагалі не є стороною кредитного договору. За встановлених обставин, оцінивши досліджені безпосередньо докази на належність, допустимість, достатність кожний окремо та їх сукупності і логічному взаємозв'язку, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно вирішив спір.

Суд першої інстанції, визначаючи згідно з ст. 11 ЦПК України межі розгляду цієї справи, виходив з того, що правочин може бути визнаний судом недійсним лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом, з яких звернувся позивач до суду, на що звертав увагу судів Пленум Верховного Суду України в п.п. 1, 4, 7 постанови № 9 від 06 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними».

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання його стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу саме в момент вчинення правочину.

Статтею 203 ЦК України передбачені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Колегія суддів, переглядаючи справу в апеляційному порядку, вважає висновок суду щодо вибору позивачем неналежного способу захисту свого порушеного права, - правильним, у зв'язку з чим відсутні підстави для визнання договору купівлі-продажу від 07 травня 2014 року недійсним з підстав, визначених ст.ст.203, 215 ЦК України, оскільки неналежне виконання умов договору продавцем не є підставою для визнання недійсним цього договору, а тягне за собою застосування наслідків порушення зобов'язання, а не його недійсність.

Згідно ч.1 ст. 1054 ЦК України, - за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Отже, судом першої інстанції вірно встановлено, що оскільки спірний кредитний договір не суперечать положенням вищевказаним нормам закону або іншим нормам закону із зазначених підстав у позові, то не має підстав для визнання його недійсним.

Колегія суддів встановила, що на момент підписання кредитного договору сторонами було досягнуто згоди з усіх істотних умов. На час укладання правочину обидві сторони володіли необхідним обсягом цивільної дієздатності, волевиявлення учасників було вільним та відповідало їхній внутрішній волі.

Звертаючись з позовом про визнання кредитного договору недійсним до ТОВ «ЦТ Груп», яке не є стороною кредитного договору, позивач не заявила таких вимог до ПАТ «Альфа-Банк», у зв'язку з чим вказані позовні вимоги є безпідставними.

Розглядаючи спір, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Доводи в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду та стосуються переоцінки доказів у справі.

Відповідно до ст. 212 ЦПК суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед установленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Доводи в апеляційній скарзі про те, що судом першої інстанції не взято до уваги відсутність Акту приймання-передачі товару - колегія суддів вважає неспроможними, тому що вони спростовуються матеріалами справи та не відповідають чинному законодавству.

Колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду постановлено у відповідності з вимогами закону та не має підстав для його скасування, і доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст.303,304, п.1 ч.1 ст.307, ст. 308, ч.1 п.1 ст.314, 317,319, ч.1 ст.218 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Заочне рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 26 жовтня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий суддя Л.А. Черненкова

Судді З.М. Пономарь

М.Ю. Петешенкова