АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/3423/16 Справа № 209/1897/15-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Гайдук В.І.

Категорія 54

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого Гайдук В.І.,

суддів Калиновського А.Б., Єлізаренко І.А.,

за участю секретаря Гулієва М.І.о,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро

апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Трест Дніпробуд»

на рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 30 грудня 2015 року

у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Трест Дніпробуд» про стягнення заборгованості по заробітній платі, –

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду із вказаним позовом, в обґрунтування якого зазначав, що 22 липня 2011 року він був прийнятий на роботу водієм до ДЗАТ «Трест Дніпробуд», яке в подальшому було перейменоване у ПАТ «Трест Дніпробуд». 01 жовтня 2013 року його було звільнено за переведенням до ТОВ «Автоснабсервіс» де він працював до 31 грудня 2014 року. Згодом, 02 січня 2015 року він знову був прийнятий до ПАТ «Трест Дніпробуд». Вказує, що під час роботи у ПАТ «Трест «Дніпродорбуд» йому невчасно сплачували заробітну платню, при звільненні 01 жовтня 2013 року не виплатили виниклу заборгованість у вигляді середнього заробітку за весь час затримки й компенсацію за невикористану відпустку. Тому ОСОБА_2, уточнивши позовні вимоги, просив суд стягнути з відповідача на його користь 18751,35 грн., з яких 2297,76 грн. – компенсація за невикористану відпустку за 48 днів, 4373,22 грн. – заборгованість з заробітної плати за січень, березень, квітень, травень 2015 року; 12080,37 грн. - відповідальність у вигляді середнього заробітку за весь час затримки (т.1 а.с. 1, 25).

Рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 30 грудня 2015 року позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ПАТ “Трест Дніпродорбуд” на користь ОСОБА_2 12080,37 грн. - заборгованості у формі середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, тобто за період з 01.10.2013 року по 29.05.2015 року включно; 3764,38 грн. - заборгованості з заробітної плати за період з 02.01.2015 року по 29.05.2015 року; 1693,38 грн. - заборгованості у вигляді компенсації за невикористані дні відпустки, а всього 17538,13 грн. без утримання прибуткового податку та інших обов’язкових платежів. Вирішено питання судових витрат (т.1 а.с. 193).

В апеляційній скарзі представник відповідача посилається на неправильне застосування місцевим судом норм матеріального та процесуального права, у зв’язку з чим ставить питання про скасування судового рішення та ухвалення нового про часткове задоволення позовних вимог (т.2 а.с. 1-3).

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що з вини відповідача позивач не отримав повного розрахунку при звільненні, а тому вказані суми підлягають стягненню, включаючи середній заробіток за час затримки розрахунку.

Проте повністю погодитись з такими висновками суду не можна.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

У відповідності з ч. 1 ст. 83 КЗпП України, у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей.

Згідно ч. 1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 117 КЗпП України, у разі невиплати з вини власника, або уповноваженого ним органу належних працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Такий розмір визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

За правилами ч. 1 ст. 230 КЗпП України у разі невиконання власником або уповноваженим ним органом рішення комісії по трудових спорах у встановлений строк (стаття 229) працівникові комісією по трудових спорах підприємства, установи, організації видається посвідчення, що має силу виконавчого листа.

Як вбачається з матеріалів справи, 22 липня 2011 року ОСОБА_2 був прийнятий на роботу в ДЗАТ «Трест Дніпродорбуд» сторожем. В подальшому ДЗАТ «Трест Дніпродорбуд» було перейменовано у ПАТ «Трест Дніпродорбуд».

Згідно наказу ПАТ «Трест Дніпродорбуд» від 01 жовтня 2013 року ОСОБА_2 був звільнений з роботи за переведенням до ТОВ «Автоснабсервіс», згідно п.5 ст. 36 КЗпП України (т. 1 а.с. 8).

30 грудня 2013 року відповідачем було перераховано банку 129656,25 грн. для виплати заробітної плати згідно відомості № 159, в якій зазначено про виплату позивачу 1681,45 грн. (т.1 а.с. 111-112), тому висновок суду про те що дана сума не була перерахована та виплачена позивачу, є не вірним.

Даних стосовно нарахованої та виплаченої позивачу заробітної плати за період з 01 жовтня 2012 року по 01 жовтня 2013 року, тобто за 12 місяців до звільнення, для перевірки розрахунку компенсації за невикористану відпустку відповідач на запит апеляційного суду не надав, тоді як цей обов’язок відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України покладено на відповідача (т. 2 а.с. 37).

За таких обставин, судова колегія погоджується з розрахунком суду першої інстанції, який зроблений на підставі відомостей наданих частково відповідачем та відділенням Пенсійного фонду про застраховану особу, згідно до якого сума компенсації за невикористану відпустку повинна складати 1693,38 грн., а доводи відповідача не ґрунтуються на матеріалах справи.

Отже, виходячи з наведеного позивачу недоплачено 11,93 грн. компенсації за невикористану відпустку, яка і повинна бути стягнута на користь позивача.

Тому в частині стягнення суми компенсації за невикористану відпустку рішення суду підлягає зміні з 1693,38 грн. до 11,93 грн.

Також, виходячи з вимог ст. 117 КЗпП України на користь позивача суд обґрунтовано стягнув середній заробіток за весь час затримки, який визначений судом першої інстанції в межах позовних вимог в розмірі 12080,37 грн., оскільки на час звільнення позивача у жовтні 2013 року відповідач не виплатив йому повний розрахунок при звільненні , частково відповідач перерахував суму компенсації за невикористану відпустку 30 грудня 2013 року в сумі 1681,45 грн, а решта суми 11,93 грн. сплачена не була, за таких обставин доводи відповідача про відсутність підстав для застосування положень ст.117 КЗпП України є безпідставними.

Судова колегія також погоджується з розміром стягнутого судом першої інстанції суми середнього заробітку 12080,37 грн за час затримки, оскільки такий розмір визначений судом на підставі наявних в матеріалах справи доказів. Інших даних стосовно заробітної плати позивача відповідачем під час розгляду справи надано не було.

Разом з тим, колегія суддів вважає помилковим висновок суду про наявність у відповідача заборгованості по заробітній платі за період з 02.01.2015 року по 29.05.2015 року в розмірі 3764,38 грн.

Так, відповідно до наказу ПАТ «Трест Дніпродорбуд» від 02 січня 2015 року ОСОБА_2 був прийнятий на роботу охоронником в порядку переведення з ТОВ «Автоснабсервіс».

31 березня 2015 року ОСОБА_2 отримав заробітну плату за лютий 2013 року в розмірі 1050 грн., що підтверджується копією видаткового касового ордеру та не заперечувалось позивачем (т.1 а.с. 54).

Наказом ПАТ «Трест Дніпродорбуд» від 30 квітня 2015 року позивача було звільнено з займаної посади за власним бажанням (т.1 а.с. 55)

Із матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до виконавчої служби з приводу виконання рішень комісії по трудовим спорам щодо сплати заборгованості по заробітній платі за січень 2015 року в сумі 1009,19 грн. та за березень 2015 року в сумі 1013,65 грн. (т.1 а.с. 56-57). Згідно листа Жовтневого відділу ДВС м. Дніпропетровська вказані рішення були виконані в повному обсязі (т. 2 а.с. 42-45).

Таким чином, наявними в матеріалах справи доказами підтверджуються факт виплати позивачу частково компенсації за невикористані дні відпустки у сумі 1681,45 грн., а також заробітної плати за січень-березень 2015 року.

Отже, заборгованість відповідача перед позивачем на момент звільнення у 2013 році складала 11,93 грн. компенсації за невикористану відпустку та 1344,20 грн. заробітної плати за квітень 2015 року, які підлягають стягненню на користь позивача.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду підлягає зміні в частині стягнутої компенсації за невикористану відпустку зменшивши суму з 1693,38 грн. до 11,93 грн. та скасуванню в частині стягнення заборгованості з заробітної плати за період з 02.01.2015 року по 29.05.2015 року в розмірі 3764,38 грн. з ухваленням в цій частині нового про часткове задоволення цих вимог та стягнення заборгованості з заробітної плати за квітень 2015 року в розмірі 1344,20 грн., а в решті цих позовних вимог відмовити. Рішення суду в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені в розмірі 12080,37 грн. підлягає залишенню без змін. За таких обставин загальна сума яка підлягає стягненню на користь позивача буде становити 13436,50 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313-316 ЦПК України, колегія суддів, –

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Трест Дніпробуд» – задовольнити частково.

Рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 30 грудня 2015 року в частині стягнення заборгованості з заробітної плати за період з 02.01.2015 року по 29.05.2015 року в розмірі 3764,38 грн. – скасувати та ухвалити в цій частині нове, яким позовні вимоги задовольнити частково та стягнути з публічного акціонерного товариства «Трест Дніпробуд» на користь ОСОБА_2 заборгованість по заробітній платі за квітень 2015 року в розмірі 1344,20 грн., в іншій частині цих позовних вимог відмовити.

Рішення суду в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені в розмірі 12080,37 грн. – залишити без змін. Рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 30 грудня 2015 року – змінити в частині стягнутої компенсації за невикористану відпустку зменшивши стягнуту суму компенсації з 1693,38 грн. до 11,93 грн. та змінити рішення в частині яким стягнуто всього суму з публічного акціонерного товариства «Трест Дніпробуд» на користь ОСОБА_2 зменшивши стягнуту суму з 17538,13 грн. до 13436,50 грн.

Рішення набирає законної сили з моменту оголошення і протягом двадцяти днів може бути оскаржено шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: