АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/5751/16 Справа № 202/733/16-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Гайдук В.І.

Категорія 22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого Гайдук В.І.,

суддів Калиновського А.Б., Єлізаренко І.А.,

за участю секретаря Гулієва М.І.о,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро

апеляційну скаргу ОСОБА_2, поданою її представником по довіреності ОСОБА_3

на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 23 травня 2016 року

у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про розірвання договору довічного утримання, –

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2016 року позивач звернулась до суду з даним позовом, в якому посилалась на те, що між нею та ОСОБА_2 був укладений договір довічного утримання від 26 травня 2015 року, за яким вона передала відповідачу у власність квартиру АДРЕСА_1, а остання взяла на себе зобов'язання довічно утримувати її, забезпечувати всім необхідним, вартість щомісячного матеріального забезпечення відповідно договору повинна складати у розмірі 500 грн. Однак, відповідачка не виконує своїх зобов'язань за договором, а тому позивач просила розірвати укладений договір довічного утримання та повернути сторони у первісний стан (а.с. 3-4).

Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 23 травня 2016 року позовні вимоги задоволено.

Розірвано договір довічного утримання, укладений 26 травня 2015 року між Гайдар О-В.Ф. і ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5 і зареєстрований в реєстрі за № 952.

Визнано за Гайдар О-В.Ф. право власності на квартиру АДРЕСА_2.

Стягнуто із ОСОБА_2 на користь Гайдар О-В.Ф. судові витрати по справі в сумі 551,20 грн. (а.с. 129-132).

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилається на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права при ухваленні судового рішення, у зв’язку з чим ставить питання про його скасування та ухвалення нового про відхилення позовних вимог у повному обсязі (а.с. 133-137).

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що підстави для скасування рішення місцевого суду та задоволення апеляційної скарги відсутні, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 26 травня 2015 року між сторонами був укладений договір довічного утримання, посвідчений та зареєстрований в реєстрі за №952 приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5 (а.с. 5-6).

Згідно ст. 744 ЦК України, за договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає іншій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов'язується забезпечувати відчужувача утриманням та доглядом довічно.

Відповідно до частин 1 та 2 ст.749 ЦК України, у договорі довічного утримання (догляду) можуть бути визначені всі види матеріального забезпечення, а також усі види догляду (опікування), якими набувач має забезпечувати відчужувача. Якщо обов'язки набувача не були конкретно визначені або у разі виникнення потреби забезпечити відчужувача іншими видами матеріального забезпечення та догляду спір має вирішуватися відповідно до засад справедливості та розумності.

Умовами укладеного сторонами договору довічного утримання передбачено, що Гайдар О-В.Ф. передає у власність ОСОБА_2 належну їй на праві власності квартиру АДРЕСА_2.

У свою чергу, згідно п. 12 спірного договору, ОСОБА_2 прийняла на себе обов’язок забезпечувати довічно утримання Гайдар О-В.Ф., а в разі втрати її здоров’я також здійснювати догляд за нею, надаючи комплекс послуг у вигляді: щотижневого забезпечення продуктами харчування шляхом організації їх доставки за місцем її проживання та оплати їх вартості; придбання медикаментів та лікарських засобів, а також забезпечення надання медичної допомоги удома лікарями загального профілю, а також лікарями – спеціалістами, також в разі потреби проводити лікування у відповідних медичних закладах; надання побутових послуг та виконання різних видів ремонтних робіт, також поточний ремонт квартири за рахунок набувача; забезпечення один раз на два роки демісезонним чи зимовим одягом та взуттям; за свої кошти оплату комунальних послуг, газо-, електро-, тепло- та водопостачання та інші платежі, які пов’язані з утриманням нерухомого майна; взяття на реєстраційний облік (прописка) та проживання в квартирі третіх осіб за згодою сторін.

Також, згідно п.13 спірного договору, ОСОБА_2 зобов'язалась надавати позивачу матеріальне забезпечення, у вигляді 500 грн. щомісяця (а.с.5-6).

Відповідно до ч.1 ст.755 ЦК України, договір довічного утримання (догляду) може бути розірваний за рішенням суду: 1) на вимогу відчужувача або третьої особи, на користь якої він був укладений, у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов'язків, незалежно від його вини; 2) на вимогу набувача.

При встановленні факту невиконання відповідачем обов'язків за договором довічного утримання, судом першої інстанції були повно і всебічно з'ясовані обставини, допитані свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7,ОСОБА_8, ОСОБА_9, які показали, що позивач потребувала сторонньої допомоги, медичних та побутових послуг, придбання ліків, продуктів харчування, але ці обов’язки відповідач не виконувала належним чином.

Судом були також досліджені надані сторонами інші докази, зокрема, товарні чеки надані відповідачем, але частина даних чеків стосувалась періоду грудень 2014 року-лютий 2015 року. За період з червня 2015 року по січень 2016 року включно відповідач повинна була надати позивачу матеріальної допомоги на загальну суму 4000 грн. (8 міс. х 500 грн. = 4000 грн.), проте із наданих відповідачем чеків на продукти харчування та придбання ліків за цей період часу загальна сума складає близько 1582 грн.

Згідно ст. ст. 10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доводи апеляційної скарги про те, що відповідачка сумлінно виконувала свої зобов’язання за договором довічного утримання, не можуть бути прийняті до уваги колегією суддів, оскільки матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про надання позивачу 500 грн. щомісячного матеріального забезпечення. Не надані такі докази і в судовому засіданні апеляційної інстанції.

Посилання апелянта про те, що даний вид забезпечення виконувався шляхом купівлі продуктів харчування, оплати комунальних послуг, судом обґрунтовано не взято до уваги, так як суми витрат зазначених у чеках помісячно не покривали передбачену договором суму 500 грн. щомісячно, щодо надання позивачу інших послуг з утримання, відповідач суду докази також не надала.

Доводи апеляційної скарги про неналежну оцінку судом доказів, є безпідставними, суд першої інстанції повно та всебічно з’ясував обставини справи, перевірив їх доказами та дав їм правильну оцінку, які іншими доказами не були спростовані, таким чином, доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки цих доказів.

Отже, встановивши, що відповідач не виконує своїх обов'язків, передбачених договором довічного утримання, суд першої інстанції на підставі норм матеріального та процесуального права прийшов до правильного та обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, –

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 – відхилити.

Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 23 травня 2016 року – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення і протягом двадцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: