УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №212/9466/15-ц Головуючий в 1-й інстанції

Провадження № 22-ц/774/1619/К/16 суддя Зімін М.В.

Категорія - 53 (I) Доповідач Грищенко Н.М.

УХВАЛА

Іменем України

04 серпня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Грищенко Н.М.,

суддів Барильської А.П., Братіщевої Л.А.,

секретар Чубіна А.В.,

за участю: представника відповідача ОСОБА_1 акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_3 – ОСОБА_4, на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 16 червня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» про стягнення вихідної допомоги,

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» (далі – ПАТ «КЗРК») про стягнення невиплаченої вихідної допомоги.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що він в період з 04 листопада 1996 року по 08 червня 2015 року працював на різних посадах у ПАТ «КЗРК». Має трудовий стаж 18 років 6 міс за списком №1. Позивач був звільнений з підприємства 08 червня 2015 року за власним бажанням у зв’язку з виходом на пенсію.

При зверненні до пенсійного фонду він дізнався, що відповідач йому не виплатив вихідну допомогу у розмірі двохмісячної заробітної плати, позивачу було виплачено в якості вихідної допомоги 8861,63 грн.

Позивач не згоден з розміром обчисленої вихідної допомоги вважаючи, що для розрахунку вихідної допомоги слід взяти його заробітну плату за грудень 2014 року та січень 2015 року, а також що безпідставно утримано податок із визначного розміру вихідної допомоги, після уточнення позовних вимог просив суд стягнути на користь позивача недоплату одноразової допомоги в розмірі 4717,58 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 5695,60 грн.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 16 червня 2016 року ОСОБА_3 відмовлено в задоволенні позову.

В апеляційній скарзі представник позивача, посилаючись на порушенням судом норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_3

Зокрема, судом першої інстанції не враховано, що для розрахунку середнього заробітку позивача для визначення розміру вихідної допомоги при звільненні необхідно застосовувати його заробітну плату за грудень 2014 р.– січень 2015 р., в яких він працював, а не тарифну ставку. А також не враховано, що вихідна допомога не підлягає оподаткуванню.

В запереченнях на апеляційну скаргу представник відповідача зазначає, що рішення суду, на його думку, є законним та обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому просив відхилити апеляційну скаргу, а рішення суду - залишити без змін.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що позивач ОСОБА_3 працював на підприємстві відповідача з 04.11.1996 року по 08.06.2015 року. Звільнений 08.06.2015року за власним бажанням у зв’язку із виходом на пенсію на підставі ст. 38 КЗпП України з професії гірничого робітника очисного забою (а.с. 14-17).

У період часу з 31.01.2015 по 20.03.2015 та з 21.04.2015 по 04.06.2015 ОСОБА_3 був тимчасово непрацездатний, що підтверджується листами тимчасової непрацездатності (а.с. 67-69).

З 20.03.2015 по 22.04.2015 позивач перебував у щорічній основній відпустці, що підтверджується наказом про надання відпустки по ПАТ «КЗРК» № 415. (а.с. 70).

08 червня 2015 року наказом по підприємству № 631-к ОСОБА_3 був звільнений 08.06.2015 у зв’язку із виходом на пенсію із виплатою одноразової виплати у розмірі двомісячної середньої заробітної плати при стажі роботі в системі комбінату 18 років, у відповідності до умов Колективного договору ПАТ «КЗРК» на 2011-2012 р.р. (а.с. 71-72).

Згідно табелю обліку робочого часу та довідки видів оплати та утримань ОСОБА_3 у період часу з 31.01.2015 по 08.06.2015 року не мав відпрацьованого часу на підприємстві. (а.с. 54-55, 74-95, 151).

Згідно довідки ПАТ «КЗРК» від 27.07.2015 № 53-02/2127 середньогодинна заробітна плата ОСОБА_3 по тарифній сітці становить 38,55 грн. (а.с. 111).

Із довідки ПАТ «КЗРК» № 53-02/1765 від 16.06.2016 вбачається, що ОСОБА_3 гірнику очисного забою 3-го розряду оплата в період грудень 2014 року по березень 2015 року здійснювалась почасової годинної ставці 31,86 грн., квітень – червень 2015 року – 38,55 грн. (а.с. 199).

Із довідки ПАТ «КЗРК» № 53-02/48 від 12.01.2016 вбачається, що ОСОБА_3 підприємством було нараховано 10524,15 грн. одноразової виплати із розрахунку 38,55 (тарифна ставка) х 273 (квітень 2015 р. – 147 год. + травень 2015 р. – 126 год.) – 10524,15 грн. З цієї суми утримано податок на доходи в розмірі 1578,62 грн., сума до виплати склала 8945,53 грн. (а.с. 73, 158).

Спір між сторонами виник з приводу обрахування розміру середньої заробітної плати , для визначення суми вихідної допомоги, за умови , що позивач не працював протягом п’яти місяців, які передували звільненню у зв’язку із лікарняним та відпусткою.

Звертаючись до суду із позовом, ОСОБА_3 посилався на те, що при звільненні йому не була у повному обсязі виплачена вихідна допомога вважає, що для визначення її розміру необхідно врахувати розмір середньомісячної заробітної плати виходячи з заробітної плати за грудень 2014р. – січень 2015 р., останні два місяці які він працював перед звільненням, яке відбулось 08 червня 2015 року. Крім того, вважає, що підприємством безпідставно з вихідної допомоги утримано податок.

Ухвалюючи рішення про відмову ОСОБА_3 в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що підприємством вірно обчислено розмір середнього заробітку та виплачено вихідну допомогу з урахуванням колективного договору у розмірі двохмісячної середньої заробітної плати, виходячи з тарифної сітки, що Передбачено Порядкком №100, оскільки останні п’ять місяців до звільнення позивач не працював.

Колегія суддів погоджується такими з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до абз.3 п.2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100, зі змінами та доповненнями (далі – Порядок), середньомісячна заробітна плата визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з виплат за останні два календарні місяці, що передують події, якою пов’язана відповідна виплата.

Згідно абз.2,3 п.4 даного Порядку передбачено, що при обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці, крім перелічених вище виплат, також не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов'язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження тощо) та допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.

В інших випадках, коли нарахування проводяться виходячи із середньої заробітної плати, працівник не мав заробітку не з вини працівника, розрахунки проводяться виходячи з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.

З урахуванням відомостей непрацездатності позивача уперіод з 31.01.2015р. по 20.03.2015 та з 21.04.2015 по 04.06.2015 ОСОБА_3 був тимчасово непрацездатний, що підтверджується листами тимчасової непрацездатності, а з 20.03.2015 по 22.04.2015 перебував у щорічній основній відпустці, що підтверджується наказом № 415 про надання відпустки. (а.с. 67-69,70).

Отже, у зв’язку із тим, що позивач не мав заробітку протягом п’яти місяців, що передували звільненню, підприємством вірно визначено розмір середнього заробітку виходячи з тарифної ставки гірнику очисного забою 3-го розряду ( а.с.199).

Колегія суддів перевіривши правильність наданого позивачем розрахунку середнього заробітку та виплати вихідної допомоги погоджується із ним ( а.с.158).

Колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги представника позивача такими, що не заслуговують на увагу, оскільки не узгоджуються із діючим законодавством.

Доводи апеляційної скарги представника позивача стосовно утримання податку із вихідної допомоги , колегія суддів вважає необґрунтованими, такими, що суперечать вимогам законодавства.

Згідно, із роз’ясненнями наданими в листі ДПАУ від 09 березня 2011 року №4628/6/17-0715 , вихідна допомога включається до складу загального місячного доходу згідно із підпунктом 164.2.18 п.164.2 ст.164 ПК України ( інші виплати) і підлягає оподаткуванню за ставками, встановленими пунктом 167.1 ст.167 ПК України ( 15%,17%). Пояснюється це тим, що ст.165 ПК України, встановлені види доходу які не підлягають оподаткуванню, і вихідна допомога при звільненні серед них не вказана. Таким чином, цей дохід є оподаткованим.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку із чим апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду на підставі ст.308 ЦПК України - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_3 – ОСОБА_4, відхилити.

Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 16 червня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: Н.М. Грищенко

Судді: А.П. Барильська

ОСОБА_5