Справа № 127/6124/16-ц Провадження № 22-ц/772/2434/2016Головуючий в суді першої інстанції ОСОБА_1

Категорія 57Доповідач Вавшко В. С.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2016 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:

ГоловуючогоОСОБА_2,

суддів:ОСОБА_3, ОСОБА_4,

При секретарі:ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Кредитної спілки «Істок» на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 14 червня 2016 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_6 до Кредитної спілки «Істок» (далі - КС «Істок»)  про стягнення грошових коштів за договором депозитного вкладу,

в с т а н о в и л а :

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 14 червня 2016 року позов задоволено. Стягнуто з Кредитної спілки «Істок» на користь ОСОБА_6 19 4334 грн.53 коп. в рахунок повернення депозитного вклад та процентів за користування ним та 1160 грн. в рахунок відшкодування витрат на правову допомогу.

Стягнуто з Кредитної спілки «Істок» 1943 грн. 36 коп. судового збору в дохід держави.

На таке рішення КС «Істок»подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення у межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом першої інстанції встановлено, що 15.05.2014 року між сторонами було укладено Договір № ДДВ-498 про депозитний вклад, згідно якого позивач внесла вклад на депозитний рахунок відповідача в розмірі 156000,00 грн. на строк до 16.03.2015 року із встановленням процентної ставки в розмірі 31 % річних. Згідно додатку до договору № 1 графіку сплати відсотків сума   відсотків до сплати складає 40 410 грн.

20.06.2014 року сторони уклали додатковий договір № 1 до Договору № ДДВ-498 від 15.05.2014 року про депозитний вклад, відповідно до якого, позивач внесла вклад на депозитний рахунок КС «Істок» в сумі 176 000,00 грн. на строк до 16.03.2015 року, із сплатою відсотків в розмірі 31 % річних (а.с. 9). Згідно графіку сплати відсотків сума   відсотків до сплати складає суму відсотків 44 979 грн. 69 коп.

19.08.2014 року сторони уклали додатковий договір № 2 до Договору № ДДВ-498 від 15.05.2014 року про депозитний вклад, відповідно до якого, позивач внесла вклад на депозитний рахунок КС «Істок» в сумі 197000,00 грн. на строк до 16.03.2015 року, із сплатою відсотків в розмірі 31 % річних та складає суму відсотків 43 036 грн. 02 коп.

26.09.2014 року сторони уклали додатковий договір № 3 до Договору № ДДВ-498 від 15.05.2014 року про депозитний вклад, відповідно до якого, позивач внесла вклад на депозитний рахунок КС «Істок» в сумі 208000,00 грн. на строк до 16.03.2015 року, із сплатою відсотків в розмірі 31 % річних, сума яких складає 44 393 грн. 94 коп. (а.с. 13).

02.12.2015 року сторони уклали додатковий договір № 4 до Договору № ДДВ-498 від 15.05.2014 року про депозитний вклад, відповідно до якого, позивач внесла вклад на депозитний рахунок КС «Істок» в сумі 247194, 53 грн. на строк до 15.03.2016 року, із сплатою відсотків в розмірі 31 % річних та складає на кінець періоду 96867 грн. 27 коп. (а.с. 15).

Позивач зверталась до КС «Істок» з вимогою повернути суму вкладу за договором та сплатою нарахованих відсотків, однак зобов’язання відповідач не виконав.

Задовольняючи позов ОСОБА_6, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем порушено вимоги ст. ст. 526, 530, 1066, 1068 ЦК України, зокрема, ним не повернуто кошти за договором про депозитний вклад.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно встановлені обставини справи та відповідні їм правовідносини та в цілому правильно застосовані норми матеріального права.

Правилами ст. 10 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно із ст. 1 Закону України «Про кредитні спілки» (далі - Закон) кредитна спілка - це неприбуткова організація, заснована фізичними особами, професійними спілками, їх об'єднаннями на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об'єднаних грошових внесків членів кредитної спілки. Кредитна спілка є фінансовою установою, виключним видом діяльності якої є надання фінансових послуг, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про кредитні спілки» кредитна спілка діє на основі статуту, що не суперечить законодавству України.

За змістом положень ч. 3 ст. 3 Закону України «Про кредитні спілки» кредитна спілка може укладати від свого імені договори та інші угоди, які не суперечать цьому Закону, іншим нормативно-правовим актам та статуту кредитної спілки, набувати майнові та немайнові права, мати обов'язки, що випливають із законодавства України та укладених кредитною спілкою угод, бути позивачем і відповідачем у судах, отримувати ліцензії відповідно до закону.

Уклавши спірні договори про внесення внеску (вкладу) з ОСОБА_6, Кредитна спілка набула прав та обов’язків, що випливають з вимог Закону України «Про кредитні спілки».

Крім того, згідно п. 8.3 договору № ДДВ-498 про депозитний вклад від 15.05.2014 року дія цього договору припиняється в день повернення КС «Істок» усієї суми вкладу та виплати нарахованих відсотків вкладнику, згідно умов договору.

Відповідно до частини першої статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Колегією суддів встановлено, що 15.05.2014 року між сторонами був укладений договір № ДДВ-498 про депозитний вклад, відповідно до якого ОСОБА_6 внесла на депозит суму 156 000 грн. строком до 16.03.2015 року з виплатою 31% річних. В подальшому між нею та відповідачем було укладено чотири додаткових договори, відповідно до яких сума внеску збільшилась до 247 194 грн.53 коп., а строк дії договору продовжився до 15.03.2016 року.

Судом першої інстанції було встановлено і не оспорювалось сторонами, що кредитна спілка «Істок» не виконала у строк взяті на себе зобов’язання щодо повернення у повному обсязі вкладених позивачкою грошових коштів.

Доводи апеляційної скарги КС «Істок» у частині не врахування судом першої інстанції тієї обставини, що 18.05.2016 року між спілкою та ОСОБА_6 укладено мирову угоду, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки мирова угода не була визнана судом через непогодження позивачки з умовами цієї угоди, що є її законним правом, а тому підстав для закриття провадження у справі на підставі ч. 4 ст. 175 ЦПК України у суду не було.

Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги у тій частині, що ОСОБА_6 в рахунок часткового погашення боргу отримала в касі КС «Істок» 70 000 грн., однак цієї обставини не заперечує сама ОСОБА_6, при цьому судом під час ухвалення рішення ця обставина також врахована.

Колегія суддів також погоджується з доводами апеляційної скарги у тій частині, що суд першої інстанції безпідставно застосував до виниклих правовідносин норми матеріального права, які регулюють порядок та строки повернення банківського вкладу, зважаючи на те, що кредитна спілка не є банківською установою.

Разом з тим, обґрунтовуючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції застосував загальні норми матеріального права ( розділ 1 книги п’ятої ЦК України), які у повній мірі регулюють відповідальність сторін за своєчасне та належне виконання зобов’язань за договором депозитного вкладу № ДДВ-498 від 15.05.2014 року та не суперечать спеціальним нормам, що містяться в Законі України «Про кредитні спілки».

Враховуючи вищезазначене, суд першої інстанції хоча і обґрунтував рішення про задоволення позову у зв’язку із порушенням відповідачем вимог ст.ст.1066, 1068, 1074 ЦК України, однак суд вірно вирішив справу по суті, а з урахуванням того, що внаслідок винесення Апеляційним судом Вінницької області власного рішення результат по суті не зміниться, тому рішення суду першої інстанції слід залишити в силі.

За таких обставин, та в силу ст.308 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є законним та обґрунтованим, постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для його скасування не має.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Кредитної спілки «Істок» відхилити.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 14 червня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя : (підпис) ОСОБА_2

Судді : (підпис) ОСОБА_3

(підпис) ОСОБА_4

З оригіналом вірно :