Справа № 4с-16/2009
ЄВПАТОРІЙСЬКІЙ МІСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 липня 2009 року Євпаторійській міський суд АРК у складі:
головуючого судді Захарової І.О.
при секретарі Цивінської К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Євпаторії справу за скаргою Відкритого акціонерного товариства «Європейський банк розвитку та заощаджень», суб'єкт оскарження Залізничний відділ державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим, заінтересована особа ліквідатор ВАТ «ЄБРЗ», стягувач ОСОБА_1, надії державного виконавця
встановив:
Відкрите акціонерне товариство «Європейський банк розвитку та заощаджень» звернувся у Євпаторійському міському суді зі скаргою на дії державного виконавця Залізничного відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим, заінтересована особа ліквідатор ВАТ «ЄБРЗ», стягувач ОСОБА_1.
Скарга мотивована тим, що 09.06.2009 р. Відкрите акціонерне товариство «Європейський банк розвитку та заощаджень» одержало постанову державного виконавця Ф.В. Погорєлова від 14.05.2009 р. про закінчення виконавчого провадження, та постанову від 07.04.2009 р. про стягнення виконавчого збору. Заявник вважає незаконними дії суб'єкту оскарження по винесенню постанови від 07.04.2009 р. про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Європейський банк розвитку та заощаджень» виконавчого збору в розмірі 151 грн 50 коп. Постанова винесена з порушенням норм матеріального права, а саме ст. 19 Конституції України, ст. ст. 43, 46 Закону України «Про виконавче провадження». По-перше виконавче провадження було відкрите відносно боржника, який на момент винесення постанови державним виконавцем, вже находився в стані ліквідації, що виключало виконавче провадження стосовно нього. По-друге, будь-які дії державного виконавця щодо примусового стягнення були відсутні, будь-яка сума коштів на користь стягувача ОСОБА_1 не стягувалася. По-третє, постанова про відкриття виконавчого провадження не була отримана боржником. Просить визнати дії Залізничного відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим по винесенню постанови від 07.04.2009 р. про стягнення виконавчого збору в розмірі 151 грн, 50 коп -незаконними, а постанову - недійсною.
В судовому засіданні представник заінтересованої особи - стягувача ОСОБА_1не погодився зі скаргою, просив відмовити у її задоволенні оскільки заявником не була оскаржена постанова про відкриття виконавчого провадження, що стала умовою для винесення оскаржуваної постанови від 07.04.2009 р. Державний виконавець провів виконавчі дії, але які саме пояснити не зміг, вважав, що для стягнення виконавчого збору були всі передбачені законом підстави.
Інші учасники в судове засідання не з'явилися. Повідомлені про час та місце розгляду справи належним чином, про що свідчить розписка н а.с. 24.
Заявник надав факсом заяву про розгляд справи у його відсутність. Представник суб'єкта оскарження будь-які заяви на момент початку розгляду справи не подав. За правилами ст. 77 ч. 2 ЦПК України причини нез'явлення зазначено особи є неповажними.
З метою забезпечення розгляду справи у встановлені строки, з урахуванням положень ст. 169, 386 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представника суб'єкта оскарження Залізничного відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим.
Як виходить із матеріалів справи та матеріалів виконавчого провадження, що досліджені в судовому засіданні, постановою державного виконавця Залізничного відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції від 11.03.2009 р. відкрите виконавче провадження за виконавчим листом №2-128/2009 р. , виданому 19.02.2009 р. Євпаторійським міським судом про стягнення з боржника «Європейський банк розвитку та заощаджень» на користь стягувача ОСОБА_1 1515,50 грн.
Зазначеною постановою боржнику - заявнику у даній справі, наданий строк для виконання рішення суду добровільно в строк до 18.03.2009 р.
Із тексту виконавчого листа (а.с. 5) убачається, що на момент розгляду справи, постановления рішення по справі ВАТ «Європейський банк розвитку та заощаджень» діяв в особі ліквідатора, тобто убачається його стан в процедурі ліквідації.
07.04.2009 р. державного виконавця Залізничного відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції з боржника ВАТ «Європейський банк розвитку та заощаджень» стягнутий виконавчий збір в розмірі 151,55 грн.
14.05.2009 р. постановою державного виконавця Залізничного відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції виконавче провадження закінчене оскільки встановлене, що за Постановою Правління Національного Банку України від 22.02.2008 р. №39 та постановою Севастопольського апеляційного господарського суду №2-19/3144 від 10.06.2008 р. відкликана банківська ліцензія та ініційована процедура ліквідації Відкритого акціонерного товариства «Європейський банк розвитку та заощаджень». Ліквідатором призначений ОСОБА_2 та виконавчий документ підлягає передачі ліквідатору.
На момент відкриття провадження за виконавчим листом, тобто на 18.03.2009 p., боржник вже знаходився у стані ліквідації, що також вбачалося із змісту виконавчого листа, в якому зазначено, що боржник в суді діяв в особі ліквідатора ОСОБА_3
Постанова про відкриття провадження та про його закінчення не оскаржуються.
Відповідно до ст. 37 ч.1 п.7 Закону України «Про виконавче провадження», у разі відкриття провадження процедури ліквідації боржника виконавче провадження закінчується та виконавчі документи передаються ліквідатору.
Отже на момент відкриття виконавчого провадження та на момент винесення постанови про стягнення виконавчого збору - 07.04.2009 р. - існували обставини, що виключають будь-які дії державного виконавця щодо вжиття заходів примусового стягнення, тобто для проведення виконавчих дій.
За матеріалами скарги грошова сума з боржника державним виконавцем стягнута не була та стягувачу не передана.
Відповідно до вимог ст. 43, 46 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий збір стягується у разі невиконання рішення суду добровільно у встановлений для цього строк та з грошової суми стягнутої примусово в розмірі 10 відсотків від фактичного стягнення.
Згідно з п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 р. №14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», відповідно до ст. 45, 46 Закону України «Про виконавче провадження» витрати виконавчого провадження за виконавчий збір стягуються за постановою державного виконавця з боржника, якщо останній не виконав рішення добровільно в установлений для цього строк і воно було виконане примусово.
Таким чином, діючим законодавством України передбачено стягнення з боржника виконавчого збору в тому випадку, якщо виконавчий документ був виконаний державним виконавцем примусово і грошова сума була фактично стягнута державним виконавцем з боржника.
Отже не всі умови стягнення виконавчого збору існували, що державним виконавцем до уваги не взято.
Матеріали скарги не містять доказів на спростування доводів заявника про отримання постанови про відкриття виконавчого провадження та надання строку для добровільного виконання судового рішення.
Така постанова не є предметом оскарження, однак слід зазначити, що з аналізу наданих доказів та встановлених по справі обставин, виконання в добровільному порядку судового рішення за постановою державного виконавця - виключалося. Більш того, на час відкриття
провадження та проведення будь-яких заходів примусового виконання правові підстави для цього були відсутні. Суд вважає, що державним виконавцем залишено без уваги зміст виконавчого листа, внаслідок чого на його підставі відкрите провадження.
Суд також зауважує на те, що за матеріалами скарги будь-які докази в підтвердження проведення виконавчих дій по примусовому стягненню із зазначенням їхнього характеру -відсутні.
Отже можна зробити висновок про відсутність таких виконавчих дій.
Суд вважає, що дії Залізничного відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції щодо винесення постанови від 07.04.2009 р. про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Європейський банк розвитку та заощаджень» виконавчого збору в розмірі 151,50 грн є незаконними, бо суперечать наведеним вище правовим нормам, оскільки підстави для такого стягнення за обставами справи - відсутні.
Незаконні дії не тягнуть за собою законних наслідків, а тому постанова від 07.04.2009 р. про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Європейський банк розвитку та заощаджень» виконавчого збору в розмірі 151,50 грн - є недійсною.
Проаналізував встановлені обставини, надані докази та матеріали виконавчого
провадження, суд дій шов висновку про обґрунтованість вимог заявника та наявність
правових підстав для задоволення скарги.
На підставі ст. 37 ч.1 п.7; ст 43, 45, 46 Закону України «Про виконавче провадження» та керуючись ст. 383-387 Цивільного процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
Скаргу скаргою Відкритого акціонерного товариства «Європейський банк розвитку та заощаджень», суб'єкт оскарження Залізничний відділ державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим, заінтересована особа ліквідатор ВАТ «ЄБРЗ», стягувач ОСОБА_1, на дії державного виконавця - задовольнити.
Визнати незаконними дії Залізничного відділу Державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції щодо винесення постанови від 07.04.2009 р. про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Європейський банк розвитку та заощаджень» виконавчого збору в розмірі 151,50 грн
Постанову державного виконавця Залізничного відділу Державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції від 07.04.2009 р. про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Європейський банк розвитку та заощаджень» виконавчого збору в розмірі 151,50 грн визнати недійсною.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду АР Крим через Євпаторійський міський суд протягом 10 днів з дня проголошення судового рішення шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження після чого протягом 20 днів з дня подачі відповідної заяви подачею апеляційної скарги, або в порядку передбаченому ч. 4 ст. 295 Цивільного процесуального кодексу України.