справа №2а-187/09
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 червня 2009 року м.Дніпродзержинськ
Дніпровський районний суд м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді Воронко І..А.
при секретарі: Золотько Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ВДАІ м.Дніпродзержинська УДАІ ГУ МВС України в Дніпропетровській області щодо оскарження постанови про адміністративне правопорушення,-
ВСТАНОВИВ :
Позивач звернувся до Дніпровського районного суду як місцевого адміністративного суду в якому просить суд скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення винесене відносно нього інспектором ДПС м.Дніпродзержинська УДАІ ГУ МВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_2 23 лютого 2009 року за ч.1 ст.122ч.1 КУПАП, справу про адміністративне правопорушення закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування позову вказує, що не згоден з винесеною постановою та вважає її такою, що не відповідає вимогам закону та складена з порушенням норм діючого законодавства виходячи з того, що
відповідно до оскаржуваної постанови, швидкість вимірювалась за допомогою вимірювача швидкості "Візір" , який не є спеціальним засобом, що працює в автоматичному режимі. Між тим, ст.14-1 КУпАП передбачає, що для її застосування необхідно, щоб фіксація велася саме засобами фото-, кіно- або відеозйомки, які працюють в автоматичному режимі. На місці ніби-то його ніхто не зупиняв, протокол не складав. Крім того згідно оскаржуваної постанови не можливо визначити: назву вулиці, повну картиру місця; наявність дорожнього знаку про обмеження швидкості руху, чи є хтось за кермом авто та чи рухається авто взагалі.
В судове засідання позивач з’явився, своїми поясненнями підтвердив обставини зазначені в позовній заяві, пояснивши, що у вказаний в постанові ДАІ час знаходився у службовому відрядженні, а автомобілем керувала його мати, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просить суд позов задовольнити.
Представник позивача – ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги позивача підтримала в повному обсязі, пояснивши, що вважає постанову ДАІ безпідставною, необґрунтованою та незаконною, наполягає на задоволенні позову.
Представник відповідача в судове засідання з’явився, подав суду заяву з проханням розглядати справу за його відсутності, не заперечує проти розгляду справи в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч.3 ст.122 КАС України, Особа яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.
У судовому засіданні безпосередньо досліджені надані сторонами письмові докази: копія конверта, постанова, фото, довіреності; відомість ДАІ;. Договір про надання юридичних послуг; свідоцтво на технічний прилад «Візір»
Вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази по справі з оцінкою належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, судом відповідно до вимог ст.86 КАСУ встановлені наступні обставини:
Позивач – ОСОБА_1 являється власником автомобілю марки «Фольксваген» д/н НОМЕР_1 23 лютого 2009 року інспектором ДПС ОСОБА_2 було складено постанову про адміністративне правопорушення серії АЕ074389, згідно якої встановлено, що 23.02.2009 року в 15.56 годині на вул.Дніпропетровська в м.Дніпропетровськ керував транспортним засобом марки «Фольксваген» д/н НОМЕР_1 зі швидкістю 93 км/год, чим перевищив встановлену швидкість руху в населеному пункті на 33 км/год. В зв’язку з чим за скоєння правопорушення передбачене ст.122 ч.1 КУПАП на позивача було накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 гривень.
Проте з такими висновками інспектора ДПС погодитися не можна з наступних підстав.
По-перше , згідно доданої до постанови фотокартки - фотозйомка автомобіля позивача, велася таким чином, що згідно фотокартки взагалі неможливо встановити ні місце вчинення правопорушення ні особу правопорушника чи інші будь-які відомості крім номеру автомобіля.
По-друге ВШ «Візір» не є спеціальним технічним засобом чи засобом фото – і кінозйомки, відеозапису, що працює в автоматичному режимі.
По-третє Інспектором ДПС порушенні права позивача надані йому законом згідно ст.268 КупАП.
Встановленим фактам та обставинам справи відповідають такі правовідносини:
Стаття 122 ч.1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за дії, які виразилися у перевищенні водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху автомобілів. Тобто спеціальним субьєктом складу правопорушення за ст.122 ч.1 КУпАП є саме водій транспортного засобу. В той час згідно п.1.10 ПДД України водієм є особа керуюча транспортним засобом. Проте, в данному випадку, працівником ДПС без встановлення і з’ясування особи правопорушника водієм автомобіля було формально зазначено позивача, тобто власника транспортного засобу, що перевищував швидкість руху.
Таким чином, з увагою на встановлені в судовому засіданні обставини та виниклі відповідно до них спірні правовідносини, суд не приймає до уваги як доказ по справі – фотокартку автомобіля позивача на підставі якої інспектором ДПС складено постанову про накладення адміністративного стягнення керуючись вимогами ч.3 ст.143 КАС України. В той же час суд враховує обставини на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог і вважає встановленим під час розгляду справи факт відсутності в діях позивача складу адміністративного правопорушення передбаченого ст.122 ч.1 КУпАП.
Очевидно, що співробітником ДАІ складено документи саме із „спрощеним” підходом, із значними процесуальними порушеннями, таким чином, що особа водія-правопорушника не була встановлена, протокол про адміністративне правопорушення не складався, автомобіль позивача працівниками ДАЇ не зупинявся.
Суд вважає встановленим наявність фактів, якими обґрунтовуються вимоги позивача, з таких мотивів
Згідно ст.55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно ч.3 ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст.252 КУпАП, Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ч.2 ст.71 КАС України, В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову..
З увагою на встановленні в судовому засіданні обставини та визначенні відповідно до них правовідносини, приймаючи до уваги той факт, що будь-які відомості які б спростовували надані позивачем докази у суду відсутні та надані не були, з оглядом на відсутність заперечень проти позову з боку відповідача, суд приходить до висновку, що задоволення позову не суперечить закону та не порушає права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому вимоги позивача є обґрунтованими і підлягаючими задоволенню.
На підставі ст.55, 62 Конституції України, ст.ст.245,247,251,252,258,287,288,289 КпАП України, п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 11.06.2004 „Про окремі питання, що виникають при застосуванні судами положень ст. 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення”, керуючись ст. ст. 2,6, 69,71,86, 94, 104, 122, 128,143,161,163 КАС України,-
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ВДАІ м.Дніпродзержинська УДАІ ГУ МВС України в Дніпропетровській області щодо оскарження постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення винесену інспектором ДПС ДАІ м.Дніпродзержинська ОСОБА_2 23 лютого 2009 року серії АЕ 074389, у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.122ч.1 КУПАП відносно ОСОБА_1.
Провадження по справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП - закрити, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного адміністративного суду Дніпропетровської області через Дніпровський районний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня проголошення постанови (або з дня складання в повному обсязі) і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги або поданням скарги у строк встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Воронко І.А.