ВІЙСЬКОВИЙ МІСЦЕВИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОГО ГАРНІЗОНУ

Справа №4-9/2009 копія

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

13 квітня 2009 року                                                                                           місто Миколаїв

Суддя військового місцевого суду Миколаївського гарнізону підполковник юстиції Рудяк А.В.,  при секретареві Божок О.В. з участю заступника військового прокурора Миколаївського гарнізону підполковника юстиції Деміди В.В.,  обвинуваченого ОСОБА_1,  його захисників - адвокатів ОСОБА_2 і ОСОБА_3,  розглянувши подання помічника військового прокурора Миколаївського гарнізону старшого лейтенанта юстиції Грищенко Р.С. ,  погодженого з військовим прокурором Миколаївського гарнізону про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту по відношенню до командира військової частини А-2920 полковника

ОСОБА_1,  який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року в с Золіно Володарського району Горьковської області,  Російської Федерації,  росіянин,  із повною вищою освітою,  одружений,  має на утриманні сина 1987 року народження,  раніше не засуджений,  призваний на військову службу серпні 1976 року Коломенським міським військовим комісаріатом Московської області,  зареєстрований за адресою: Миколаївська область,  місто Вознесенськ,  АДРЕСА_1,

обвинуваченого у вчиненні злочинів,  передбачених ч.1  ст. 263; ч.1  ст.  423 та ч.2  ст. 410 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Полковник ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочинів,  передбачених ч.1  ст. 263; ч.1  ст. 423 та ч.2  ст. 410 КК України,  а саме: у носінні,  зберіганні,  ремонті та передачі вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу; у незаконному використанні військовою службовою особою підлеглих в інтересах третіх осіб,  що заподіяло істотну шкоду,  а також у викраденні військовою службовою особою зброї із зловживанням службовим становищем за попередньою змовою групою осіб.

В поданні орган досудового слідства просить обрати відносно ОСОБА_1 запобіжний захід в вигляді тримання під вартою,  посилаючись на те,  що за злочини,  передбачені санкціями  ст.  ст.  263 ч.1; 423 ч.1 і 410 ч.2 КК України може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк більше як три роки,  а останній ще й віднесений Законом до категорії тяжких,  з метою попередження спроб обвинуваченого ухилитися від слідства і перешкоджати встановленню істини по справі,  а також для забезпечення процесуальних рішень.

В поданні також вказується,  що 29 березня 2009 року військовим прокурором Миколаївського гарнізону відносно ОСОБА_1 була порушена кримінальна справа за ознаками злочинів,  передбачених ч.2  ст. 410 і ч.1  ст. 263 КК України,  після чого в 16 годин 16 хвилин того ж дня він був затриманий слідчим в порядку  ст. 106,  115 КПК України.

12 квітня 2009 року ОСОБА_1 було пред'явлено обвинувачення у вчиненні злочинів,  передбачених ч.1  ст. 263; ч.1  ст.  423 та ч.2  ст. 410 КК України.

Заслухавши думку прокурора,   про те  що  ОСОБА_1 обвинувачується  в  скоєні трьох

2

злочинів,  передбачених ч.1  ст. 263; ч.1  ст.  423 та ч.2  ст. 410 КК України,  за санкціями кожного з яких може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк більше трьох років,  а останній,  ще й віднесений до категорії тяжких,  з метою попередження спроб обвинуваченого ОСОБА_1 ухилитися від слідства і перешкоджати встановленню істини по справі,  а також для забезпечення виконання процесуальних рішень в зв'язку з чим до ОСОБА_1 треба обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою; захисників - адвокатів ОСОБА_2 і ОСОБА_3,  та їх підзахисного - обвинуваченого ОСОБА_1,  які не погодилися з думкою прокурора і заперечували проти обрання останньому такого запобіжного заходу і просили суд обрати запобіжним заходом поруку громадської організації,  вивчивши матеріали подання,  враховуючи тяжкість злочинів,  вік,  стан здоров'я,  сімейний і матеріальний стан,  вид діяльності і посадове становище,  місце проживання,  характеристики з служби і місця постійного проживання ОСОБА_1,  суд вважає за необхідне відповідно до  ст.  ст.  165-1,  165-2 КПК України застосувати до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Суд прийшов до такого висновку виходячи з того,  що ОСОБА_1 обвинувачується у скоєні декілька злочинів за які Законом передбачені покарання у вигляді позбавлення волі на строк більш як 3 роки,  а один з них являється тяжким; з матеріалів кримінальної справи,  доданих до подання (протоколів допиту свідків та інших документів) вбачається,  що після порушення кримінальної справи ОСОБА_1,  як командир військової частини впливав на своїх підлеглих,  які є свідками і,  таким чином,  намагався не допустити дачі ними об'єктивних свідчень по справі,  що суд розцінює як спроби перешкодити встановленню істини по справі; мати ОСОБА_1 та інші родичі проживають за кордоном України і навіть його дружина являється громадянкою іноземної держави,  в зв'язку з чим у останнього є реальна можливість ухилитися від слідства і суду; для забезпечення виконання процесуальних рішень і запобігання в подальшому спробам останнього продовжити злочинну діяльність.

Крім того,  суд враховує і факти притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності: за скоєння корупційного правопорушення,  а також іншого адміністративного правопорушення на протязі року.

Вищевказані обставини суд вважає достатніми для обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.

Що стосується посилань захисників на те,  що обвинувачений ОСОБА_1 являється учасником бойових дій в Республіці Афганістан,  має державні нагороди і відзнаки,  позитивні характеристики командування з місць служби,  має постійне місце проживання де також характеризується позитивно,  хворобу дружини,  вік і стан здоров'я матері,  на його утриманні знаходиться син (курсант військового навчального закладу),  звернення громадських організацій про застосування запобіжного заходу у виді поруки громадської організації,  то суд,  приймаючи ці данні до уваги,  вважає що вони самі по собі в цьому конкретному випадку не зможуть забезпечити і гарантувати належну процесуальну поведінку обвинуваченого на даному етапі досудового слідства.

На підставі викладеного вище,  керуючись  ст. 29 Конституції України,   ст.   ст.  148,  150,  158,  155,  165,  165-1,  165-2 КПК України,  військовий суд

ПОСТАНОВИВ:

ОБРАТИ ОСОБА_1,  обвинуваченому в скоєні злочинів,  передбачених ч.1  ст. 263; ч.1  ст.  423 та ч.2  ст. 410 КК України запобіжний захід у вигляді ВЗЯТТЯ ПІД ВАРТУ з триманням його в СИЗО міста Миколаєва.

На постанову може бути подана апеляція до військового апеляційного суду Військово-Морських Сил протягом трьох діб.

Подача апеляції не зупиняє виконання постанови.