Україна

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11-963/11 Головуючий у 1 й інстанції - Бурхан

                                                             Доповідач - Косенко Л.М.

01 червня 2011 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого Косенка Л.М.

суддів Стуковенкової Т.Г., Ферафонтова В.Ю.

за участю прокурора Грамма О.А.

засудженого ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 28 березня 2011 року.

Зазначеним вироком ОСОБА_1

ІНФОРМАЦІЯ_1,

раніше судимого 05 серпня 2010 року

за ч.3 ст.185 КК на 3 роки 6 місяців

позбавлення волі з іспитовим строком

на 2 роки на підставі ст.75 КК,-

засуджено за ч.1 ст.309 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк на один рік. На підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків ОСОБА_1 остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк три роки і сім місяців.

          Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на відшкодування витрат, пов’язаних з проведенням експертизи, 450 грн. На користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру ГУ МВС України у Дніпропетровській області.

          Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочину за таких обставин.

          10 лютого 2011 року в м. Верхньодніпровську Дніпропетровської області ОСОБА_1 за невстановлених слідством обставин незаконно придбав та зберігав наркотичний засіб - маріхуану в розмірі 24,99 г без мети збуту. Того ж дня він був затриманий співробітниками міліції і в нього цей наркотичний засіб було вилучено.

          В апеляційній скарзі і доповненнях до неї засуджений ОСОБА_1 просив пом’якшити призначене йому покарання із застосуванням ст. 75 КК, врахувавши дані про його особу та обставини, що пом’якшують покарання.

          Заслухавши доповідь судді апеляційного суду Дніпропетровської області, пояснення засудженого ОСОБА_1, який підтримав свої апеляційні доводи про пом’якшення призначеного останньому покарання, міркування прокурора Грамма О.А. про залишення апеляції без задоволення, а вироку –без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція на вирок суду задоволенню не підлягає з таких підстав.

          Як убачається з матеріалів справи, під час досудового слідства і судового розгляду справи засуджений визнав себе винним у вчиненні злочину, за який його засуджено.

          У зв’язку з тим, що учасники судового процесу не заперечували проти дослідження доказів щодо фактичних обставин справи, які ніким не оспорювалися, суд відповідно до вимог ст.299 КПК визнав недоцільним дослідження цих обставин. При цьому суд, з’ясувавши можливість розгляду справи за скороченим порядком, роз’яснив наслідки такого розгляду.

          Згідно з вимогами ст.365 КПК в апеляційному порядку вирок суду першої інстанції перевіряється в межах апеляції. Висновки суду першої інстанції щодо фактичних обставин справи, які не оспорювалися і стосовно яких відповідно до вимог частини першої статті 299 КК докази не досліджувалися, не перевіряються. Тому суд апеляційної інстанції виходив з того, що було встановлено вироком районного суду.

          Отже, викладені у скарзі засудженого доводи про те, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, перевірені й визнані необгрунтованими.

          Кваліфікація дій ОСОБА_1 за ч.1 ст.309 КК України є правильною і засудженим не оспорюється.

          Порушень вимог кримінально-процесуального закону, в тому числі і право ОСОБА_1 на захист, про що йдеться в апеляції засудженого, які давали б підставу для зміни або скасування вироку, не встановлено.

          Під час розгляду справи достатніх підстав для застосування щодо ОСОБА_1 ст.75 КК судом не встановлено і в апеляційній скарзі засудженого також не наведено.

          При призначенні ОСОБА_1 покарання суд відповідно до вимог ст.65 КК врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про його особу, а також усі обставини справи, в тому числі й ті, на які є посилання у скаргах засудженого.

          Як убачається з матеріалів справи, 05 серпня 2010 року ОСОБА_1 був засуджений за ч.3 ст.185 КК України до позбавлення волі з іспитовим строком на два роки на підставі ст.75 КК. Тому суд обгрунтовано призначив засудженому покарання згідно зі ст.71 КК за сукупністю вироків.

          Отже, призначене судом ОСОБА_1 покарання за своїм видом та розміром є необхідним і достатнім для виправлення засудженого та запобігання вчиненню ним нових злочинів, тому підстав для його пом'якшення за мотивами, зазначеними в поданій апеляції, в тому числі із застосуванням ст.75 КК, колегія суддів не вбачає.

          Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів

Ухвалила:

          Апеляцію засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення.

          Вирок Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 28 березня 2011 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни.

Судді