Україна
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
11-1462/11 Головуючий у 1 й інстанції - Білик
Доповідач - Косенко Л.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 серпня 2011 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого Косенка Л.М.
суддів Кухаря О.В.,Ферафонтова В.Ю.
за участю прокурора Харів Н.А.
засудженого ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 10 червня 2011 року, яким засуджено
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
раніше судимого 13 квітня 1989 року Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська за ст.94 КК України (в редакції Закону 1961 року) до 10 років позбавлення волі; 18 листопада 2005 року за ч.2 ст.263, ч.1 ст.121, ч.1 ст.70 КК України до позбавлення волі на строк 5 років і 8 місяців, 28 серпня 2009 року умовно-достроково звільненого на 1 рік 10 місяців 4 дня, -
за ч.1 ст.121 КК України до покарання у виді позбавлення волі на п’ять років.
На підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на п’ять років вісім місяців.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 судові витрати у сумі 309 грн. 60 коп.
Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочину за таких обставин.
15 листопада 2010 року близько 14 години 30 хвилин на території домоволодіння № 67 по вулиці Малахова у м. Дніпропетровську під час вживання спиртних напоїв між ОСОБА_1І і ОСОБА_2 виникла сварка, під час якої ОСОБА_1 з метою заподіяння тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_2 наніс останньому ножем не менше п’яти ударів в область тулуба, підборіддя та кінцівок, чим причинив потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння.
В апеляції засуджений ОСОБА_1, посилаючись на обставини, що пом’якшують покарання, просить призначити йому менш суворе покарання, застосувавши до нього норми ст.69 КК України.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду Дніпропетровської області, пояснення засудженого ОСОБА_1, який підтримав доводи своєї апеляції про пом’якшення призначеного йому покарання, міркування прокурора Харів Н.А. про залишення апеляції засудженого без задоволення, а вироку - без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого на вирок суду задоволенню не підлягає з таких підстав.
Висновок суду про винність ОСОБА_1 у вчиненні злочину, за який його засуджено, підтверджений зібраними у справі доказами, які правильно оцінені судом, обґрунтовано покладені ним в основу вироку і в апеляціях прокурора та засудженого не заперечується.
Кваліфікація дій ОСОБА_1 за ч.1 ст.121 КК України також є правильною і в поданих апеляціях не оспорюється.
Порушень вимог кримінально-процесуального закону, які б ставили під сумнів доведеність винності засудженого, не встановлено.
Згідно зі ст.69 КК призначення основного покарання, нижчого від найнижчої межі, передбаченої законом за вчинений злочин, може мати місце за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання і істотно знижують ступінь тяжкості цього злочину, з урахуванням особи винного.
Під час розгляду справи достатніх підстав для застосування щодо ОСОБА_1 ст.69 КК судом не встановлено і в апеляційній скарзі засудженого також не наведено.
При призначенні ОСОБА_1 покарання суд відповідно до вимог ст.65 КК врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про його особу, а також усі обставини справи.
З огляду на матеріали справи ОСОБА_1 раніше був судимий за злочини проти життя та здоров’я громадян, за які тривалий час відбував покарання в місцях позбавлення волі. 28 серпня 2009 року його було умовно-достроково звільнено від відбування покарання за попереднім вироком на 1 рік 10 місяців і 4 дня.
Однак після звільнення з місць позбавлення волі ОСОБА_1 ніде не працював, вживав спиртні напої. Зазначений у вироку злочин, який відповідно до ст.12 КК України є тяжким, учинив до повного відбуття покарання, призначеного за попереднім вироком. Цей злочин засуджений учинив в стані алкогольного сп’яніння, що судом обгрунтовано визнано обставиною, що обтяжує покарання.
За таких обставин призначене судом покарання ОСОБА_1 за своїм видом та розміром є необхідним і достатнім для виправлення засудженого та запобігання вчиненню ним нових злочинів.
Підстав для пом'якшення призначеного покарання ОСОБА_1 на підставах, про які йдеться в апеляції засудженого, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів
Ухвалила:
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Вирок Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 10 червня 2011 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни.
Судді