КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 729/680/16-а

У Х В А Л А

02 серпня 2016 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Хрімлі О.Г., перевіривши матеріали апеляційної скарги Управління Пенсійного фонду України в Бобровицькому районі Чернігівської області на постанову Бобровицького районного суду Чернігівської області від 15 липня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Бобровицькому районі Чернігівської області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

Постановою Бобровицького районного суду Чернігівської області від 15 липня 2016 року позов задоволено.

Управління Пенсійного фонду України в Бобровицькому районі Чернігівської області, не погоджуючись із указаною постановою, звернулося із апеляційною скаргою.

Перевіривши скаргу, вважаю, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху.

Відповідно до положень частини шостої статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Усупереч приведеній нормі апелянтом не надано доказів сплати судового збору.

Разом із тим, в апеляційній скарзі заявник просить звільнити його від сплати судового збору на підставі статті 8 Закону України «Про судовий збір» та статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з відсутністю коштів, призначених на цю мету.

У той же час, апелянтом не надано доказів на підтвердження відсутності станом на день подання апеляційної скарги коштів для сплати судових витрат.

Відповідно до положень статті 8 Закону України «Про судовий збір» та статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою звільнити апелянта від сплати судового збору, відстрочити або розстрочити його сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Як зазначено в Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 23 січня 2015 року «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України «Про судовий збір», як зазначає у своїх рішеннях Вищий адміністративний суд України, обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення його сплати (ухвали Вищого адміністративного суду України від 20 січня 2014 року № 36722122, від 15 квітня 2014 року № 38331796, від 29 липня 2014 року № 39942890, від 25 вересня 2015 року № 51554263).

Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 05 лютого 2016 року «Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» у редакції Закону України від 22 травня 2015 року 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору».

Аналіз такого врегулювання та судової практики дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас, якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Крім того, звільнення окремих суб'єктів владних повноважень від сплати судового збору у зв'язку із внесенням змін до Закону України «Про судовий збір» згідно із Законом України від 22 травня 2015 року № 484-VIII, який набрав чинності з 01 вересня 2015 року, не відповідає п. 2 ч. 3 ст. 129 Конституції України, згідно з яким основними засадами судочинства є: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, що відображено також у п. 3 ч. 1 ст. 7 КАС України, оскільки таке звільнення може розцінюватися, як надання окремим учасникам судового процесу процесуальних переваг перед іншими. Саме з цим законодавець пов'язує закріплення на законодавчому рівні обов'язку сплати судового збору для суб'єктів владних повноважень та виключення їх з переліку осіб, які звільнені від сплати судового збору.

Зважаючи на викладене, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення клопотання апелянта про звільнення від сплати судового збору.

Отже, апелянту необхідно сплатити судовий збір та надати до суду оригінал відповідної квитанції, або ж надати належні документи, які б свідчили про неспроможність його оплати для вирішення питання щодо відстрочення чи звільнення від сплати судового збору.

Згідно підпункту 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду справляється судовий збір на рівні 110% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону за подання до адміністративного суду фізичною особою позову немайнового характеру ставка судового збору становить 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.

Частиною першою статті 4 Закону встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Аналіз вимог позивача свідчить на користь висновку про їх немайновий характер.

З урахуванням приведених норм та вказаних обставин, виходячи з того, що станом на 01 січня 2016 року Законом України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» встановлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі на рівні 1378 грн, за подання даної апеляційної скарги підлягає сплаті судовий збір в сумі 606,32 грн (110% від 1378 * 0,4).

Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору до Київського апеляційного адміністративного суду: отримувач коштів - УДКСУ у Печерському р-ні; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897; банк отримувача - ГУДКCУ у м. Києві; код банку отримувача (МФО) - 820019; рахунок отримувача - 31211206781007; код класифікації доходів бюджету - 22030101.

З урахуванням наведеного, апеляційна скарга не відповідає вимогам, визначеним статтею 187 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: не додано оригіналу документу про сплату судового збору чи належних доказів, які б слугували підставою для відстрочення або звільнення від його сплати.

Згідно з приписами частини третьої статті 189 вказаного Кодексу, до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 Кодексу, застосовуються правила статті 108 Кодексу, відповідно до яких скарга залишається без руху.

Керуючись ст.ст. 108, 187, 189 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання Управління Пенсійного фонду України в Бобровицькому районі Чернігівської області про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги відмовити.

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Бобровицькому районі Чернігівської області на постанову Бобровицького районного суду Чернігівської області від 15 липня 2016 року залишити без руху.

Надати апелянту 5-денний строк з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків.

У разі неусунення недоліків у зазначений вище строк апеляційна скарга буде повернута апелянту.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Суддя О.Г. Хрімлі