11-сс/775/201/2016(м)

263/8523/16-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2 серпня 2016 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого Мозговенка В.В.

суддів Гєрцика Р.В., Сєдих А.В.

секретаря Чепіги Н.В.

за участю прокурора Федченка А.О.

захисника ОСОБА_1

заявника ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Апеляційного суду Донецької області у місті Маріуполі кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12014050000001194 від 16 грудня 2014 року, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 07 липня 2016 року про задоволення клопотання старшого слідчого СУ ГУ НП в Донецькій області Мисливця Ю.С. про арешт майна, -

ВСТАНОВИЛА:

В провадженні СУ ГУ НП в Донецькій області знаходяться матеріали досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за №12014050000001194 від 16 грудня 2014 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.229 КК України.

Органом досудового розслідування було встановлено, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності в Реєстраційній службі Маріупольського міського управління юстиції Донецької області 17.05.2007 року, орендує приміщення розташовані за адресою: м. Маріуполь, Володарське шосе, 8; м. Маріуполь, вул. Урицького, 120, де наладив незаконне виготовлення та реалізацію з використанням знака для товару «Ceresit» право власником якого є ТОВ «Хенкель Баутехніка (Україна)» та інших торгівельних знаків (у тому числі шпаклівки ABS).

Крім того встановлено, що ОСОБА_3, збуває незаконно виготовлену продукцію «Ceresit», «ABS», та ін., безпосередньо ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованому як суб’єкт підприємницької діяльності в Реєстраційній службі Маріупольського міського управління юстиції Донецької області 21.07.1994 року, який здійснює свою господарську діяльність в магазині розташованому за адресою: м. Маріуполь, вул. Макара Мазая, 57, та через власні підконтрольні торгові точки, орендовані магазини, розташовані за адресами: м. Маріуполь, вул. Карпинського, буд. 69 «а»; м. Маріуполь, вул. 50 років СРСР, буд. 44; м. Маріуполь, вул. Урицького, буд. 120; м. Маріуполь, бульвар Шевченко, 333.

31.05.2016 року під час проведення санкціонованих обшуків за вищевказаними адресами, знайдено та вилучено велику кількість фальсифікованої продукції.

Також встановлено, що ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) використовує рахунки №26048054000840, №26053054003575, №26003054002009 відкриті в МАРІУПОЛЬСЬКІЙ ФІЛІЇ ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ "ПРИВАТБАНК" (МФО 335429).

01.06.2016 року на адресу СУ ГУНП в Донецькій області надійшов цивільний позов від представника за довіреністю ТОВ «Хенкель Баутехнік (Україна)» ОСОБА_4, про стягнення з ОСОБА_2, ОСОБА_3, грошових коштів у сумі 400000 гривень.

Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 07 липня 2016 року клопотання слідчого задоволено частково та накладено арешт на грошові кошти, які знаходяться на рахунках №26048054000840, №26053054003575, №26003054002009 (за винятком грошових коштів, з яких нараховується заробітна плата працівникам та здійснюється відрахування до бюджету), відкритих фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) в МАРІУПОЛЬСЬКІЙ ФІЛІЇ ПУДЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ «ПРИВАТБАНК» (МФО 335429), у межах цивільного позову ціною 400000 гривень, та заборонено здійснення розрахунково-касових операцій у видаткових частинах зазначеного рахунку.

Згідно рішенню слідчого судді метою накладення арешту є те, що гроші, які знаходяться на зазначених розрахункових рахунках, відкритих фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, є доходами від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення, а також з метою забезпечення заявленого цивільного позову, виконання можливого покарання у вигляді штрафу та запобігання можливості розпорядження та відчуження винними особами майном.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить ухвалу слідчого судді скасувати та відмовити в задоволенні клопотання слідчого про арешт грошових коштів. В обґрунтування своїх вимог зазначає, що судове рішення ухвалене із істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, а саме слідчим суддею не встановлено достатньо підстав для накладення арешту, а матеріали не містять достатньо доказів, що саме він вчинив кримінальне правопорушення, він не є підозрюваним або обвинуваченим, а тому арешт був накладений безпідставно. Вказує, що накладений арешт зупинив роботу його підприємства, він не може розраховуватись з постачальниками продукції та сплачувати податки в бюджет держави.

Заслухавши суддю-доповідача, ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_1 на підтримання апеляційної скарги, прокурора, який просив залишити скаргу без задоволення, а ухвалу без змін, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню за наступних підстав.

При розгляді апеляційної скарги ОСОБА_2 колегія суддів перевіряє дотримання слідчим суддею вимог ст.ст.132,170,171,172,173 КПК України і бере до уваги сукупність усіх чинників і обставин, передбачених зазначеними нормами кримінального процесуального закону.

Згідно з ч.1, ч.2 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Таким чином, накладення арешту на майно на підставі того, що гроші які знаходяться на розрахункових рахунках були набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, є доходами від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення, а також для забезпечення виконання можливого покарання у вигляді штрафу та запобігання можливості розпорядження та відчуження винними особами майна, на яке було спрямовано кримінальне правопорушення та набутим в результаті кримінального правопорушення не відповідає вимогам ст..170 КПК України, оскільки статтею 229 ч.3 КК України не передбачена не спеціальна конфіскація, ані конфіскація майна як виду покарання, а забезпечення виконання можливого покарання не передбачено як мета арешту майна.

Також, на думку колегії суддів, не може бути накладений арешт майна з метою відшкодування за цивільним позовом шкоди завданої внаслідок кримінального правопорушення, як то передбачено п.4 ч.2 ст.170 КПК України з наступних підстав. Частиною 6 статті 170 КПК України регламентовано, що у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Відповідно до вимог ч.1 ст.128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред’явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Тобто, цивільний позов у кримінальному провадженні може бути пред’явлений тільки до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Як вбачається з наданих матеріалів, ОСОБА_2 не є обвинуваченим чи підозрюваним по цьому кримінальному провадженню, тому на його майно не може бути накладений арешт з вказаних підстав.

Крім цього, ч.6 ст.170 КПК України передбачено, що арешт майна для відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення може бути накладений за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову, але такого обґрунтування у цивільному позові не надано.

За таких обставин, ухвала слідчого судді про накладення арешту на грошові кошти та заборону здійснення розрахунково-касових операцій у видаткових частинах зазначеного рахунку підлягає скасуванню, а в задоволенні клопотання слідчого про арешт майна, як такого, що не ґрунтується на вимогах закону необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.132,170-173,404,407,418 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 07 липня 2016 року про накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на рахунках №26048054000840, №26053054003575, №26003054002009 (за винятком грошових коштів, з яких нараховується заробітна плата працівникам та здійснюється відрахування до бюджету), відкритих фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) в МАРІУПОЛЬСЬКІЙ ФІЛІЇ ПУДЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ «ПРИВАТБАНК» (МФО 335429), у межах цивільного позову ціною 400000 гривень, та забороненні здійснення розрахунково-касових операцій у видаткових частинах зазначених рахунків - скасувати.

Відмовити старшому слідчому СУ ГУ НП в Донецькій області Мисливцю Ю.С. у задоволенні клопотання про накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на рахунках №26048054000840, №26053054003575, №26003054002009 (за винятком грошових коштів, з яких нараховується заробітна плата працівникам та здійснюється відрахування до бюджету), відкритих фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) в МАРІУПОЛЬСЬКІЙ ФІЛІЇ ПУДЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ «ПРИВАТБАНК» (МФО 335429), у межах цивільного позову ціною 400000 гривень, та забороненні здійснення розрахунково-касових операцій у видаткових частинах зазначених рахунків.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Колегія суддів Апеляційного суду

Донецької області