Особи
Учасники процесу:
Ім`я Замінене і`мя Особа
Судове рішення #57242024

22-ц/775/594/2016(м)

222/254/16-ц

Головуючий у 1 інстанції Доценко С.І.

Доповідач Лоленко А.В.

Категорія 32




У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И


04 серпня 2016 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області у складі:


головуючого судді Лоленко А.В.,

суддів Зайцевої С.А., Принцевської В.П.

за участю секретаря Папоян К.А.


розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Маріуполі апеляційні скарги Приватного акціонерного товариства «ДТЕК шахта Комсомолець Донбасу» та ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Володарського районного суду Донецької області від 17 травня 2016 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК шахта Комсомолець Донбасу» про стягнення моральної шкоди, завданої смертю фізичної особи,


В С Т А Н О В И Л А:


У лютому 2016 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 звернулись до суду з позовом, в якому просили про відшкодування моральної шкоди, завданої їм смертю сина, який загинув внаслідок отриманої травми на виробництві.

В обґрунтування заявлених вимог позивачі зазначили, що вони є батьками ОСОБА_3, 1976 року народження, який працював в ПАТ «ДТЕК шахта Комсомолець Донбасу» шахтарем, робочим підземної шахтної професії, з повним робочим днем під землею на шкідливих роботах у шкідливих умовах праці. ІНФОРМАЦІЯ_1 він загинув при виконанні своїх трудових обов'язків на виробництві, що підтверджується складеними актами форми Н-5 та форми Н-1. Внаслідок смерті сина позивачі зазнали моральних страждань, тому що втратили повноцінне сімейне життя, були порушені плани на майбутнє. Фізичні та психічні страждання внаслідок втрати сина потребують від них додаткових зусиль для організації подальшого життя. Винним у завданні їм моральної шкоди вважають відповідача, який як роботодавець не створив безпечних умов для роботи сина, та є власником джерела підвищеної небезпеки, який відповідає незалежно від його вини відповідно до ст..1187 ЦК України. Посилаючись на підстави, передбачені ст.1167, 1168, 1187, 268 ЦК України, ст.13 Закону України «Про охорону праці», просили стягнути з відповідача завдану їм моральну шкоду в розмірі по 250 000 грн. на користь кожного.


Рішенням Володарського районного суду Донецької області від 17 травня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_2, ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ДТЕК шахта Комсомолець Донбасу» про стягнення моральної шкоди, завданої смертю фізичної особи - задоволені частково.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «ДТЕК шахта Комсомолець Донбасу» на користь ОСОБА_2 90 000 гривень у рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок смерті сина ОСОБА_3 на виробництві.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «ДТЕК шахта Комсомолець Донбасу» на користь ОСОБА_1 90 000 гривень у рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок смерті сина ОСОБА_3 на виробництві.

В решті позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «ДТЕК шахта Комсомолець Донбасу» на користь держави судовий збір в розмірі 810 гривень.

З вказаним рішенням не погодились позивачі та відповідач та подали апеляційні скарги.


В апеляційній скарзі позивачі, посилаючись на те, що суд неправильно застосував норми матеріального права, що не в повній мірі врахована важкість понесених моральних страждань, просять змінити оскаржуване рішення в частині розміру відшкодування моральної шкоди та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.


Відповідач в своїй апеляційній скарзі посилаючись на те, що рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального права, що вина відповідача в смерті ОСОБА_4 не доведена, просить скасувати рішення Володарського районного суду Донецької області від 17 травня 2016 року та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог позивачів у повному обсязі.


В судове засідання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не з»явились, повідомлені про розгляд справи належним чином, про свідчать поштові повідомлення про отримання ними повісток.


Заслухавши доповідача, пояснення представника Публічного акціонерного товариства «ДТЕК шахта Комсомолець Донбасу» - Догонову Г.В., яка підтримала доводи апеляційної скарги шахти та заперечувала проти доводів апеляційної скарги позивачів, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню за таких підстав.


Судом першої інстанції встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в 1 зміну ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_8 приблизно в 11.45 знаходились на даху будівлі ВНС №1 для виконання робіт по огляду та прибиранню за допомогою стислого повітря сміття з раніше закладених дір, які з»явились внаслідок артобстрілів . Під час виконання цих робіт о 12.10 внаслідок прямого влучення снаряду в дах ВНС№1 стався вибух і займання що призвело до миттєвого руйнування будівлі . Ударною хвилею ОСОБА_3 відкинуло на вцілілу ділянку даху . Постраждалі були направлені машиною швидкої допомоги до лікарні. В 13.30 було констатовано смерть ОСОБА_3

Причинами настання нещасного випадку в п.4.1 зазначено (технічні)- незадовільний технічний стан виробничих об'єктів, будівель, споруд, комунікацій, території внаслідок пошкодження будівель і споруд, в тому числі покрівлі блоку приміщень в результаті неодноразових артилерійських обстрілів під час проведення АТО., (інші причини)- тимчасове перебування в зоні бойових дій , не виконуючи роботи військового характеру.

Згідно висновку комісії груповий нещасний випадок із гірничим майстром ОСОБА_3 та іншими працівниками вважається пов'язаним з виробництвом та береться на облік ПАТ «ДТЕК шахта Комсомолець Донбасу» і складається акт за формою Н-1 на кожного потерпілого. Акт затверджений та підписаний всіма членами комісії, в тому числі і директором ПАТ «ДТЕК шахта Комсомолець Донбасу».

Згідно з актом форми Н-1 за №29 від 28.11.2014 року на підприємстві ПАТ «ДТЕК шахта Комсомолець Донбасу» стався нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, ІНФОРМАЦІЯ_1, в результаті якого настала смерть гірничого майстра підземного ОСОБА_3 В акті зазначено, що основною причиною настання нещасного випадку є тимчасове перебування в зоні бойових дій, не виконуючи роботи військового характеру, супутніми причинами визнано технічні причини, а саме незадовільний стан виробничих об'єктів будівель, споруд, інженерних комунікацій, території, організаційні причини - відсутні. Акт затверджений та підписаний всіма членами комісії, в тому числі і директором ПАТ «ДТЕК шахта Комсомолець Донбасу», що свідчить про визнання відповідачем факту, що смерть робітника шахти ОСОБА_3 пов'язана з виробництвом.

Згідно з положеннями ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди завданої внаслідок порушення її прав. Частиною другою зазначеної статті визначено, що моральна шкода може полягати у душевних стражданнях ,яких особа зазнала у зв'язку із протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї та близьких родичів. Частиною третьою зазначеної статті встановлено, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються умови розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю відшкодовується особою, яка її завдала за наявності її вини, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 1168 ЦК моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.


Відповідно до правових висновків Верховного Суду України, викладених у постанові від 24.10.2012 року у справі №6-123цс12 та постанові від 13.11.2013 року у справі №6-120цс13 у спорах про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю членам сім'ї працівника в результаті отриманого ним на виробництві професійного захворювання, а також про відшкодування моральної шкоди членам сім'ї працівника, який загинув унаслідок нещасного випадку на виробництві, відшкодування моральної шкоди членам сім'ї працівника в таких випадках здійснюється відповідно до положень ст. 1167, ч.2 ст. 1168 ЦК України, а не за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

Згідно свідоцтву про народження ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, позивачі є батьками ОСОБА_3, а тому відповідно до ч.2 ст.1168 ЦК суд дійшов обґрунтованого висновку, що вони мають право на відшкодування моральної шкоди.

Суд дійшов обгрунтованого висновку про наявність вини відповідача в настанні нещасного випадку, який стався з ОСОБА_3, внаслідок якого настала його смерть на виробництві.

Такий висновок суду грунтується безпосередньо на висновках комісії, що займалась розслідуванням нещасного випадку, викладених в актах форми Н-5, Н-1 за результатами якого зроблено висновок, що нещасний випадок внаслідок якого настала смерть працівника шахти ОСОБА_3 пов'язаний з виробництвом. Окрім перебування підприємства в зоні бойових дій під час АТО, в актах зазначені і технічні причини настання нещасного випадку - незадовільний стан виробничих об'єктів будівель, споруд, інженерних комунікацій, території, на яких в день настання нещасного випадку ОСОБА_3 виконував виробничі завдання.

Суд першої інстанції обґрунтовано не прийняв до уваги доводи відповідача про відсутність у нього вини в настанні зазначеного нещасного випадку на виробництві, тому що перебування в зоні військових дій не звільняло відповідача від обов'язку забезпечувати для робітників шахти, навіть в таких умовах, безпечні умови праці на підприємстві.

Такий обов'язок покладений на відповідача як на роботодавця положеннями ст. 153 КЗПП, згідно яких умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці.

Також ст. 13 Закону України «Про охорону праці» встановлює, що роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці та частиною третьою ст. 13 цього Закону на роботодавця покладено безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Згідно з ст. ст. 4, 38 Гірничого Закону України охорона праці, забезпечення безпеки та здоров'я людей в особливо небезпечних умовах визнано безпосереднім об'єктом гірничих відносин. До обов'язків гірничого підприємства відноситься відшкодування шкоди, завданої фізичній особі.

З цих же підстав суд першої інстанції вважав безпідставною позицію відповідача про визнання їх неналежним відповідачем відповідно до положень ст. 1207 ЦК України та стягнення завданої шкоди з держави.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивачі внаслідок смерті їх сина в результаті нещасного випадку на виробництві, зазнали моральної шкоди, яка підлягає стягненню з відповідача на їх користь, як з винної особи.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. Особи, які зазнали порушення своїх, гарантованих Конституцією прав, нерідко високо оцінюють свої страждання. Тому розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивачі як батьки пережили та продовжують переживати сильний душевний біль, моральні страждання та переживання внаслідок смерті своєї дитини. Ця трагічна подія назавжди змінила їх життя, втрата є непоправною, отримана ними душевна травма потребує додаткових зусиль для організації їх подальшого життя .

При встановленні розміру грошового відшкодування моральної шкоди, суд виходив з принципів розумності та справедливості, врахував фактичні обставини справи, глибину, характер і тривалість страждань, ступінь вини відповідача, бездіяльність якого носила вторинний характер, а основною причиною нещасного випадку визначено перебування в зоні військових дій.

Суд також врахував при визначені розміру відшкодування те, що відповідач після настання нещасного випадку прийняв заходи для зменшення моральних страждань позивачів, перерахувавши їм нецільову благодійну допомогу в сумі 166 487.20 грн., яка за їх згодою була перерахована на ім'я дружини загиблого.

Так, згідно з платіжним дорученням №321306 від 28.11.2014 року ПАТ «ДТЕК шахта Комсомолець Донбасу» перераховано на ім'я ОСОБА_6 нецільова благодійна допомога в сумі 166 487.20грн. ( а.с.49)

Відповідно до платіжних доручень № 321309 та №321311 відповідачем з нецільової благодійної допомоги сплачено НДФЛ по 16 756.40 по кожному платіжному дорученню. (а.с.50-51)

Згідно з розпискою ОСОБА_1 і ОСОБА_2 вони не заперечували , щоб благодійна допомога була сплачена на рахунок дружини сина ОСОБА_6 (а.с.77-78)

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку що з відповідача на користь кожного з позивачів слід стягнути моральну шкоду в розмірі по 90 000 грн. Підстав для збільшення вказаних сум апеляційний суд не вбачає.

Інші доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду і не є підставами для скасування рішення суду.

Згідно з ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційні скарги і залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Рішення суду відповідає вимогам матеріального та процесуального закону і підстав для його скасування апеляційний суд не вбачає.


Керуючись ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги Приватного акціонерного товариства «ДТЕК шахта Комсомолець Донбасу» та ОСОБА_1, ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Володарського районного суду Донецької області від 17 травня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.


Головуючий:


Судді:



  • Номер: 2/222/88/2016
  • Опис: про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю фізичної особи
  • Тип справи: на цивільну справу (позовне провадження)
  • Номер справи: 222/254/16-ц
  • Суд: Володарський районний суд Донецької області
  • Суддя: Лоленко А.В.
  • Результати справи: залишено без змін
  • Етап діла: Розглянуто у апеляційній інстанції
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 23.02.2016
  • Дата етапу: 04.08.2016
  • Номер: 22-ц/775/594/2016(м)
  • Опис: цивільна справа за позовом Філобокової Т.В. Філобокова Г.Г.А. до ПАТ "ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу" про стягнення моральної шкоди завданої смертю фізичної особи (1т. 1д.)
  • Тип справи: на цивільну справу за апеляційною скаргою (а)
  • Номер справи: 222/254/16-ц
  • Суд: Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)
  • Суддя: Лоленко А.В.
  • Результати справи: заяву задоволено частково; Постановлено ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення без зміни рішення суду першої інстанції
  • Етап діла: Розглянуто
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 17.06.2016
  • Дата етапу: 04.08.2016
  • Номер: 6/222/31/2017
  • Опис:
  • Тип справи: на клопотання, заяву, подання у порядку виконання судового рішення та рішення іншого органу (посадової особи) в цивільній справі
  • Номер справи: 222/254/16-ц
  • Суд: Володарський районний суд Донецької області
  • Суддя: Лоленко А.В.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 18.07.2017
  • Дата етапу: 07.09.2017
Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація