Справа №2-50/2007

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ РІШЕННЯ

«9» лютого 2007 р.      Софіївський районний суд Дніпропетровської області в складі:

судді:                                                                  Джерелейко О.Є.

при секретарі:                                                    Палій Л.Г.

з участю               позивача:                              ОСОБА_1

відповідача                           ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Софіївка цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

В січні 2007 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаною позовною заявою, мотивуючи її тим, що 20 листопада 1982 року між нею та відповідачем був укладений шлюб, зареєстрований відділом ЗАГС Софіївського району Дніпропетровської області (актовий запис НОМЕР_1).

Від шлюбу вони мають доньку - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Спільне життя позивача з відповідачем не склалося через те, що в них різні характери та погляди на життя. Між ними виникали сварки, які негативно впливали на виховання доньки. З вересня 2002 року сторони проживають окремо одни від одного. Відповідач має іншу жінку. За цих обставин збереження шлюбу стало неможливим.

Спору про поділ спільного нажитого майна між сторонами немає.

Між сторонами визначено місце проживання дитини.

У зв»язку із викладеним позивач просить шлюб між нею та відповідачем розірвати.

Позивач в судовому засіданні підтримала свої позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, а також просить стягнути з відповідача державне мито в розмірі 17 гривень за отримання свідоцтва про розірвання шлюбу.

Відповідач з даним позовом згідний, визнає позовні вимоги у повному об»ємі, просить їх шлюб розірвати і стягнути з нього державне мито в розмірі 17 гривень за отримання свідоцтва про розірвання шлюбу.

Розглянувши в судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення сторін суд вважає, що позов обгрунтований і підлягає задоволенню із таких підстав.

Згідно ч.3 ст. 105 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 Сімейного кодексу України. Згідно ст.110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Відповідно до ч.2 ст.112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

В судовому засіданні за матеріалами справи встановлено: шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстрований 20 листопада 1982 року Софіївським відділом записів актів громадянського стану Дніпропетровської області (актовий запис НОМЕР_1), що підтверджується копією свідоцтва про одруження (а.с.4); від шлюбу сторони мають дитину - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с.5); сторони проживають окремо з 2002 року, не підтримують подружніх стосунків, на примирення не згідні і не бажають поновлювати подружні відносини та зберігати шлюб, відповідач на час розгляду справи має іншу жінку, тому спільне життя подружжя та збереження шлюбу є неможливим.

За таких обставин та враховуючи положення ст.3 Сімейного кодексу України, відповідно до якої сім»ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов»язки, суд приймає визнання відповідачем позову, так як це не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

У зв'язку з цим суд дійшов висновку, що наявні підстави для розірвання шлюбу між сторонами.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60,212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований Софіївським відділом записів актів громадянського стану Дніпропетровської області (актовий запис НОМЕР_1) 20 листопада 1982 року, розірвати.

2.Стягнути при видачі свідоцтва про розірвання шлюбу з відповідача ОСОБА_2 державне мито на користь держави в сумі 17 (сімнадцять) гривень, позивача від сплати державного мита звільнити.

3. Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Софіївський районний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя:

О. Є. Джерелейко