Справа № 2-3408/09

2009 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«31» липня 2009 року       Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим

у складі: головуючого судді – Слєзко Т.В.,

при секретарі –  Сизих Є.В.,

за участю адвоката – ОСОБА_1,

розглянувши заочно у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ялти цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення суми боргу, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, у якому просить суд стягнути з ОСОБА_3 на його користь борг у розмірі 380 570 грн., що еквівалентно 50 000 доларів США.

Вимоги мотивовані тим, що відповідач отримав від нього зазначену суму, зобов’язався повернути, але кошти так і не повернув.

    Вислухавши позивача та його представника, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, суд приходить до висновків щодо обґрунтованості вимог.

Судом встановлено, що відповідно до розписки від 23 квітня 2008р., позивач надав відповідачу у борг 50 000 доларів США, які останній зобов’язався повернути на першу вимогу.

    Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання повинне виконуватися належним чином згідно умовам договору, вимогам цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

    Згідно ч. 2 ст. 1047 ЦК України, на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Ч. 1 ст. 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої.

    Згідно курсу НБУ, заборгованість у валюті України складає 380 570 грн., і ця сума повинна бути стягнута на користь позивача.

Таким чином, позов підлягає задоволенню.

    На підставі викладеного,  керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212-215 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

    Позов  ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення суми боргу, - задовольнити.

    Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 380 570 грн. та судові витрати у розмірі 1 950 грн., а всього – 382 520 (Триста вісімдесят дві тисячі п’ятсот двадцять) грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, у порядку та строки, встановлені ст. ст. 224-229 ЦПК України.

Рішення може бути оскаржено у порядку та строки, встановлені ст. ст. 294 - 296 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.

Суддя