№ 2-41/07

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.01.2007р.      Вільногірський міський суд Дніпропетровської області в складі головуючого - судді Литвинової  Р.А., при секретарі Довбань C.M.,

з участю : позивача ОСОБА_1, його представника ОСОБА_2,

представника відповідача Майоренко Л.М., представника третьої особи - міськвиконкому - Коряка B.C.,

розглянувши    у    відкритому    судовому    засіданні    в    залі    суду    в м.Вільногірську цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до КП «Виробниче об'єднання житлово-комунального господарства міста Вільногірська» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої порушенням прав споживачів,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до КП «Виробниче об'єднання житлово-комунального господарства м.Вільногірська» ( КП «ВО ЖКГ м.Вільногірська») про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої порушенням прав споживачів, в якому зазначає наступне.

Згідно з договором міни від 26.07.1995р. він є власником кв. АДРЕСА_1. Квартира розташована на 5-му поверсі п'ятиповерхового будинку. Будинок є власністю територіальної громади м.Вільногірська в особі Вільногірського міськвиконкому і знаходиться на балансі відповідача - КП «ВО ЖКГ м.Вільногірська».

25.03.1997р. він уклав з відповідачем договір НОМЕР_1 про участь в затратах на утримання будинку та прибудинкової території. Згідно з п.2.1.1 договору відповідач надає йому послуги як споживачу по утриманню жилого будинку, в якому знаходиться його квартира, також відповідач зобов'язаний утримувати будинок в технічно справному стані, а він (позивач) зобов'язаний своєчасно проводити оплату за таке утримання.

Позивач зазначає, що він належним чином виконує свої обов'язки по названому договору, тобто вносить плату, а відповідач порушує свої зобов'язання по договору, цим самим порушуючи норми Закону України "Про захист прав споживачів», що полягає в наступному.

З 1998р. по даний час відбувається залиття його квартири в результаті атмосферних опадів, в результаті чого йому завдана матеріальна шкода, оскільки необхідний відновлювальний ремонт квартири. Причиною залиття квартири є протікання крівлі будинку над його квартирою, тобто

неналежний її стан.   Зазначене пошкодження покрівлі можливо усунути шляхом виконання відновлювального ремонту покрівлі будинку.

Виходячи з умов зазначеного договору, а також з п.6 Правші користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями, в яких зазначено, що відповідач зобов'язаний своєчасно проводити ремонт жилого будинку, він на протязі 7-ми років вимагав від відповідача виконання ремонту покрівлі будинку над його квартирою. Але на його неодноразові звернення до відповідача, він отримував відповіді, що ремонт покрівлі буде виконано в наступному році.

Про незадовільний стан його квартири працівниками відповідача регулярно складались акти обстеження технічного стану квартири. Також складались акти депутатом міської ради депутатів в 2005р. Через постійну сирість в його квартирі в несправність прийшла електропроводка, що також підтверджено актом відповідача.

Свою відмову від виконання ремонту покрівлі будинку відповідач мотивує відсутністю коштів, але у виконкомі йому повідомили, що кожного року відповідачу виділяються кошти на ремонт покрівель багатоквартирних будинків.

Позивач зазначає, що відсутність коштів не може бути причиною для невиконання відповідачем умов договору, укладеного між ними в 1997р. - утримувати будинок в технічно справному стані.

У відповідності до ст. 12 Закону України «Про захист прав споживачів» він вправі вимагати від відповідача, щоб якість його послуг по утриманню будинку була належною. Оскільки відповідач на протязі 7-ми років не виконує умови договору, йому (позивачу) завдано матеріальної шкоди, в результаті чого необхідно виконати відновлювальний ремонт квартири. Приблизно на це необхідно витратити 3000грн.

Крім майнової шкоди йому також завдано і моральну шкоду, яка полягає в душевних стражданнях через те, що відповідач порушує його права як споживача, не виконує свої зобов'язання по договору щодо утримання будинку належним чином. На протязі 7-ми років він не може користуватись своєю власністю в повному обсязі, оскільки умови проживання і користування квартирою не відповідають мінімальним нормам, встановленим законодавством України. У нього відсутня можливість в повному обсязі користуватись електроенергією, його квартира мокра, покрита пліснявою, що не відповідає санітарно-технічним нормам. Моральну шкоду позивач оцінює в 5000грн.

Позивач просить зобов'язати відповідача виконати ремонт покрівлі будинку АДРЕСА_1 і стягнути з нього матеріальну шкоду в розмірі 3000грн., моральну шкоду в розмірі 5000грн. та судові витрати.

Згодом, після проведення експертизи, позивач збільшив свої позовні вимоги в частині стягнення матеріальної шкоди до 5 212.00грн. і зняв вимогу стосовно проведення ремонту покрівлі будинку, оскільки він вже виконаний.

Представники відповідача та третьої особи позов не визнали.

Позивач в судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги в повному обсязі з врахуванням внесених змін і просить його задовольнити.

Він пояснив, що з проблемою протікання покрівлі він звертався до відповідача та у міськвиконком на протязі 7-ми років, з 1998 року, але були тільки обіцянки і покрівлю відремонтували лише восени 2005 року. Він справно виконує свої обов'язки по договору, а відповідач на протязі тривалого часу ухилявся від їх виконання, що призвело до того, що електропроводка в квартирі прийшла в несправність, в залі вона була взагалі відсутня, нею було неможливо користуватись, "било» електричним струмом, через що вони були в постійному страху за життя дитини.

В квартирі від атмосферних опадів протікала стеля, скрізь по квартирі стояли тази та відра, куди збиралася вода. Вони були в постійній тривозі, щоб не залити квартиру сусідів, що мешкають поверхом нижче. Така складна обстановка негативно позначалась на моральному кліматі в сім'ї, у них з дружиною були дуже складні стосунки, вони мало не розлучилися. Все вище приведене призвело до завдання моральної шкоди, яку він оцінює в розмірі 5000.00 грн.

Позивач просить стягнути з відповідача на його користь матеріальну шкоду в розмірі 5212.00грн., моральну шкоду в розмірі 5000.00 грн., також відшкодувати йому за рахунок відповідача судові витрати у вигляді вартості проведеної за його рахунок експертизи.

Представник позивача надав суду аналогічні пояснення, просить задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечував, пояснив суду, що він згодний з тим, що ВО ЖКГ повинно було виконувати ремонт крівлі будинку, в якому мешкає позивач. Але він вважає, що немає вини підприємства в тому, що квартира позивача прийшла в такий критичний стан, оскільки міськвиконком не в достатній мірі фінансував ВО ЖКГ, тому коштів на ремонт крівлі будинку не вистачало.

Тих коштів, які позивач вносить щомісячно у вигляді плати за квартплату та комунальні послуги, вистачає лише на вивіз сміття. ВО ЖКГ не є власником зазначеного будинку, а його балансоутримувачем і ремонт крівлі повинен виконуватись за рахунок бюджетних коштів, які повинен був виділяти міськвиконком, але виділяв їх в недостатньому розмірі. Тому він вважає, що ВО ЖКГ не є відповідачем по справі і просить відмовити в задоволенні позову.

Представник третьої особи - міськвиконкому - суду пояснив, що він вважає пред'явлений позов справедливим, оскільки в квартирі позивача проживання є неможливим. Основною виною в ситуації, що склалася, є вина ВО ЖКГ, оскільки між сторонами укладено договір на утримання будинку, який є основним документом. В договорі немає відсилань до будь-якого іншого документу.

Представник вважає, що позов підлягає задоволенню, але можливо деяке зменшення суми позовних вимог, оскільки ремонт покрівлі на даний момент вже виконано.

Допитані в судовому засіданні свідки пояснили наступне.

Так, свідок ОСОБА_3 суду показала, що вона працює на підприємстві відповідача і в зв'язку з цим їй відомо, що позивач звертався до них в 2003р., оскільки в цьому році була створена їх служба. Спочатку з будинку, де проживає позивач, звертались мешканці 2-х квартир з аналогічними проблемами.  Але оскільки тарифи на житлово-комунальні послуги до 2006р. не були врегульовані, ЖКГ не міг виконувати будь-які роботи. Вони не могли виконувати капітальний ремонт, оскільки не виконувались поточні ремонти. Будинок позивача було включено в програму для проведення капітального ремонту, але фінансування не було, не дивлячись на те, що було заплановано виділити для таких цілей 60 тис.грн.

Свідок ОСОБА_4 суду показала, що вона є дружиною позивача. Протікання покрівлі починалось з 1998 року, спочатку в незначній мірі, так продовжувалось три роки. З 2000р. протікання стало набагато більше, вони почали складати акти, їм обіцяли полагодити покрівлю. В 2002р. зі стелі текло так, що вона виливала за ніч по 7 відер води, яка збиралась після розтавання снігу та під час дощу.

В 2003р. їм сказали, що будинок поставлено на облік для ремонту, але нічого не робилось. У неї були нервові стреси, що послужило причиною виникнення діабету, вона і дитина часто були на лікарняних. Коли вони з чоловіком звертались у міськвиконком, їм говорили, що ЖКГ збирає гроші, тому воно і повинно виконувати дані роботи. В їх квартирі була велика сирість, почала «пробивати» електропроводка, але цього ніхто не розумів, текло повністю по всій квартирі, в ній неможливо було жити.

Свідок ОСОБА_5 суду показала, що їй доводилось часто бувати в квартирі позивача, в ній постійно стояли тази з водою, дитина жила в сирості та в небезпечних умовах, оскільки «пробивала» електропроводка. Позивач та його дружина постійно нервували з цього приводу.

Свідок ОСОБА_6 суду показала, що квартира позивача непридатна для проживання, в ній мокрі стіни та стеля, на підвіконнях завжди стоїть вода, навіть влітку. В їх квартирі неможливо знаходитись більше 20-ти хвилин, оскільки немає чим дихати. Вона бачила, що моральний стан подружжя ОСОБА_1 був тяжким, вони постійно нервували з приводу того, що в квартирі неможливо жити.

Заслухавши пояснення позивача, його представника, представників відповідача та третьої особи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, повно і всебічно з'ясувавши обставини, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, суд приходить до висновку про задоволення позову частково з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Позивач на праві власності має квартиру НОМЕР_1 в АДРЕСА_1. З 1998р., а здебільшого з 2001р. в квартирі постійно протікає стеля в багатьох місцях, що підтверджується актами, складеними працівниками відповідача та депутатом міської ради в період 2001-2005р.р. (а.с. 16-21).

З приводу критичного стану квартири позивач звертався також до адміністрації підприємства відповідача та у міськвиконком, у відповідях йому обіцяли вжити відповідних заходів (а.с. 12-15).

У відповідністі з Програмою розвитку житлового господарства м.Вільногірська на 2005р., затвердженою рішенням Вільногірської міської ради депутатів 21.01.2005р.,   в травні 2005р. між відділом капітального будівництва виконкому та підприємством відповідача було укладено договір підряду та додаткові угоди до нього на виконання різноманітних робіт, в т.ч. на ремонти м'яких покрівель жилих будинків (а.с.43-46). В серпні 2005р. відповідачем було укладено договір субпідряду на виконання зазначених робіт (а.с.37-40).

Як було встановлено в ході судового розгляду справи, квартира позивача перебуває в критичному стані багато років, але як видно з вище перелічених документів, дієві заходи для вирішення проблеми були прийняті лише в 2005р.

Всі ці роки сім'я позивача потерпала від труднощів, члени його сім'ї хворіли, переносили великі душевні страждання через постійні надмірні залиття квартири від атмосферних опадів, розтавання снігу, як пояснювала свідок ОСОБА_4, - доводилось за ніч виливати по 7 відер води.

Як видно з умов договору НОМЕР_1 від 25.03.1997р. про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території (п.2.1.1) власник будинку зобов'язаний забезпечити виконання всього комплексу робіт по утриманню будинку та створенню необхідних умов мешкання в будинку відповідно до Правил користування приміщеннями жилих будинків та прибудинкових територій.

В п.3.2.2 договору зазначено, що при незабезпеченні виконання вимог п.2.1.1 договору і неприйнятті необхідних заходів до підприємств, що обслуговують будинок, мешканець будинку має право припинити внесення платежів за обслуговування та ремонт будинку до усунення виявлених недоліків. Але, не дивлячись на зазначену умову договору, позивач справно виконував і виконує свої зобов'язання перед відповідачем, про що він пояснив в судовому засіданні і ці твердження відповідачем не спростовано.

У відповідності до п.1 ч.2 чт.11 ЦК України договори є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків і як будь-який правочин, є актом, що виражає спільну волю сторін. В зміст договору входять ті умови, на яких сторони погодились виконувати договір, вони повинні дотримуватись взятих на себе зобов'язань.

Згідно з нормами цивільного законодавства зобов'язання, підставою виникнення яких є договір, мають грунтуватися на засадах добросовісності, розумності і справедливості. Ст.525 ЦК України закріплює недопустимість односторонньої відмови від зобов'язання.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Як видно з висновку судової будівельно-технічної експертизи (а.с.67-86), приміщення жилої кімнати, коридору та ванної кімнати квартири НОМЕР_1 буд. АДРЕСА_1 перебуває в незадовільному стані. Використання приміщень кв. НОМЕР_1 в буд.АДРЕСА_1 ля постійного проживання не надається можливим -небезпечно для життя. Необхідно виконати заміну ушкоджених оздоблювальних шарів і електропроводки. Причиною незадовільного стану квартири є багаторазове залиття атмосферними опадами і поталими водами з даху будинку через несвоєчасне усунення ушкоджень покрівлі будинку АДРЕСА_1, що підтверджується актами, складеними фахівцями ВО ЖКГ.

З огляду на вищенаведене, можливо зробити висновок, що для недопущення квартири позивача до стану, в який вона приведена, капітальний ремонт покрівлі будинку не є обов'язковим, як це стверджував представник відповідача, а достатньо було своєчасно усувати ушкодження покрівлі будинку, щоб не допустити її до критичного стану.

Як видно з наданих представником відповідача документів, Програма розвитку житлового господарства м.Вільногірська створена в 2005р., договори підряду і субпідряду укладені також в 2005 році. Позивач же пояснив, що він звертався до відповідача з приводу неналежного стану покрівлі будинку ще в 1998р., спочатку це були усні звернення, з 2001р. його звернення закріплені відповідними актами обстежень стану його квартири.

Представник же відповідача не надав суду доказів, що в період зазначеного часу ним докладались будь-які заходи для вирішення проблеми. Адже договір між сторонами про утримання будинку існує з 1997 року.

У висновку експертизи зазначено, що вартість відновлювальних ремонтних робіт у приміщеннях кв. НОМЕР_1 буд. АДРЕСА_1 станом на вересень 2006р. складає 5 212.00 грн.

Виходячи з того, що зазначене сталося через винну бездіяльність відповідача, то зазначена сума підлягає стягненню з нього на користь позивача.

Позивач наголошує, що згідно з ст. 12 Закону України «Про захист прав споживачів» позивач, як споживач послуг згідно з укладеним з відповідачем договором, має право вимагати від відповідача, щоб якість послуги, яка йому надається за договором у вигляді обслуговування багатоквартирного будинку, в якому розташована квартира позивача, відповідала нормативним документам, які визначають, що технічний стан покрівель багатоповерхових будинків, не повинен знаходитись в такому стані, коли атмосферні опади попадають в жиле приміщення і призводять його до стану, непридатного для подальшого використання приміщення за його прямим призначенням, тобто для проживання.

Посилання відповідача на неможливість приведення будинку в належний стан через відсутність фінансування не є підставою для невиконання умов договору між сторонами, і в зазначеному договорі, який регулює відносини між ними, відсутнє відсилання на інші органи чи установи, які повинні здійснювати фінансування, ремонти чи таке інше.

З приведених вище причин є також безпідставними посилання відповідача на ту обставину, що він не є власником будинку, а його балансоутримувачем. Але ж зазначеному договорі відповідач значиться (іменується) саме власником і будь-якого іншого договору між сторонами не існує.

У відповідності до ст.15 ч.З вищеназваного Закону споживач, виявивши недоліки наданої послуги, має право вимагати відшкодування завданої шкоди, а в випадку, що розглядається, це є вартість відновлювального ремонту квартири позивача, яка визначена експертним шляхом, тому вимоги в зазначеній частині підлягають задоволенню, тобто відшкодуванню з відповідача на користь позивача матеріальної шкоди.

 

Щодо позовних вимог позивача в частині стягнення моральної шкоди суд приходить до наступних висновків.

Згідно із ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно до положень законодавства України, що регулює вирішення питань в даній сфері (постанова Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р. №4 «Про розгляд судами цивільних справ про відшкодування моральної (немайнової) шкоди, ст.23 ЦК України), суд при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди повинен враховувати вимоги розумності і справедливості.

Не викликає сумніву та обставина, що квартира позивача тривалий час перебувала в незадовільному стані і навіть, як визначено експертним висновком, проживання в ній є небезпечним. Це також доведено в судовому засіданні шляхом допиту свідків та вивчення інших матеріалів справи у їх сукупності.

Санітарний стан квартири унеможливлює нормальне проживання в ній, вона потребує ремонту, на який необхідно витратити значну кількість коштів та сил. Це також доведено в судовому засіданні шляхом допиту свідків та вивчення інших матеріалів справи у їх сукупності.

Проживаючи тривалий час в такій квартирі, позивач та члени його сім'ї втрачали здоров'я, переносили великі душевні страждання через те, що на їх звернення ніхто не реагує, в сім'ї склалася складна обстановка між подружжям на грунті звинувачень дружиною позивача в тому, що він нічого не робить, щоб привести квартиру в нормальний стан, на деякий час дружина позивача йшла жити разом з дитиною до своїх батьків і все це позначалося на моральному кліматі сім'ї.

Приймаючи до уваги вищевикладене, також враховуючи норми зазначеного законодавства, що регламентує питання визначення моральної шкоди та її розмірів, ту обставину, що на даний момент ремонт покрівлі будинку, в якому мешкає позивач, вже здійснено і причина залиття його квартири усунена, суд приходить до висновку, що розмір моральної шкоди значно завищено, він практично аналогічний розміру матеріальної шкоди. Виходячи з цього, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди підлягають частковому задоволенню, а саме моральну шкоду необхідно визначити в сумі 1700.00 грн. і стягнути її з відповідача на користь позивача.

Стосовно розподілу судових витрат суд приходить до наступних висновків. У відповідності до ст.88 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягають до стягнення судові витрати, а саме : судовий збір в сумі 52.00 грн. (1% від розміру матеріальної шкоди, тобто від 5 212.00грн.), 17.00 грн. - судовий збір в частині вимог по відшкодуванню моральної шкоди, всього 69.00 грн.

На користь позивача з відповідача підлягають стягненню витрати, пов'язані з розглядом судової справи, а саме витрати по оплаті вартості експертизи - 418.46 грн., які підтверджено документально (а.с. 104).

У відповідності до вимог чинного цивільного процесуального законодавства також з відповідача підлягають до стягнення витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 30.00 грн.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 58-60, 88, 212-215 ЦПК України, ст. 23 ЦК України, постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р. №4 «Про розгляд судами цивільних справ про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», з послідуючими змінами та доповненнями, ст.ст. 12,15 ч.З Закону України «Про захист прав споживачів», суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з КП «ВО житлово-комунального господарства м.Вільногірська» (51700 м. Вільногірськ вул. Лен. Комсомолу, № 53 ) на користь ОСОБА_1 7330.46 грн., з яких : матеріальна шкода - 5 212.00 грн., моральна шкода - 1 700.00 грн., вартість експертизи - 418.46 грн.

Стягнути з КП «ВО житлово-комунального господарства м.Вільногірська» на користь держави судовий збір у розмірі 69.00 грн.

Стягнути з КП «ВО житлово-комунального господарства м.Вьільногірська» витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи для Вільногірського міського суду в розмірі 30.00 грн., перерахувавши їх до ТУ ДСА в Дніпропетровській області на наступними банківськими реквізитами : код. 26239738, р/р 37315007006709 банк УДК у Дніпропетровській області, МФО 805012.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10-ти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через Вільногірський міський суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.