КОПІЯ

Справа № 1-63/2009р.

В И Р О К

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

27 серпня 2009 року м. Носівка

 Носівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого – судді ОСОБА_1,

за участю секретаря             ОСОБА_2,

прокурора ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 Хабаровського краю Російської Федерації, зареєстрованого ІНФОРМАЦІЯ_3, фактично проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_4, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_5, одруженого, працюючого директором товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма „Краєвид”, що знаходиться у селі Ганнівка Носівського району Чернігівської області, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 з 01 грудня 2005 року постійно обіймає посаду директора товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма „Краєвид”, (далі – ТОВ АФ „Краєвид”), пов’язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов’язків і таким чином є службовою особою.

24 лютого 2009 року директор ТОВ АФ „Краєвид”, ОСОБА_4, з метою уникнення застосування до їх підприємства адміністративно-господарських санкцій за нестворені робочі місця для інвалідів, склав та подав до відділення у Чернігівській області фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2008 рік Форми № 10-П, в який була внесена завідомо неправдива інформація про те, що протягом 2008 року у ТОВ АФ „Краєвид” працював один інвалід. Разом зі звітом Форми 10-П він також подав завідомо неправдивий список працюючих інвалідів – штатних працівників, які були зайняті на підприємстві у 2008 році, у якому було зазначено, що інвалід ІІ групи ОСОБА_5 відпрацював у 2008 році повних 12 місяців. З метою підтвердження того, що ОСОБА_5 нібито дійсно працював у 2008 році у ТОВ АФ „Краєвид”, ОСОБА_4 також склав завідомо неправдиві наряди на відрядну роботу за квітень-грудень 2008 року про виконання ОСОБА_5 робіт та вніс завідомо неправдиві дані до платіжних відомостей на видачу заробітної плати за 2008 рік про нарахування заробітної плати ОСОБА_5 Внаслідок таких умисних дій ОСОБА_4 до ТОВ АФ „Краєвид” не були застосовані адміністративно-господарські санкції у розмірі 7 714 гривень 29 копійок.

Допитаний як підсудний ОСОБА_4 винним себе за ч. 1 ст. 366 КК України визнав повністю, визнав цивільний позов і дав суду показання, що з 01 грудня 2005 року він постійно працює директором ТОВ АФ „Краєвид”. Відповідно до законодавства на їхньому підприємстві повинен бути працевлаштований один інвалід, оскільки у іншому випадку з підприємства будуть стягуватися адміністративно-господарські санкції до відділення у Чернігівській області фонду соціального захисту інвалідів. Раніше, до 2007 року ОСОБА_5, який є інвалідом ІІ групи, працював у ТОВ АФ „Краєвид” механізатором, а потім на постійну роботу він не виходив, а лише інколи на прохання головного інженера з’являвся та виконував якусь незначну роботу. ОСОБА_5 з ТОВ АФ „Краєвид” не звільняли через те, що він був єдиним інвалідом, який у них працював і він продовжував формально рахуватися на роботі, хоча за 2008 рік він виходив на роботу лише близько одного місяця. За його вказівкою головним інженером складалися наряди на відрядну роботу ОСОБА_5, а головним бухгалтером вносилися дані до платіжних відомостей про нарахування останньому заробітної плати. Оскільки ОСОБА_5 фактично ніяких робіт не виконував, то і нараховані кошти йому не видавалися, а використовувалися на потреби підприємства. Також за його вказівкою головним бухгалтером було складено звіт Форми 10-П і список працюючих інвалідів, де було вказано, що у ТОВ АФ „Краєвид” у 2008 році працював один інвалід, ОСОБА_5 Потім звіт та список працюючих інвалідів було подано до відділення фонду соціального захисту інвалідів. У вчиненому щиро каєтьсяі просив суворо його не карати.

Від дослідження письмових та інших доказів по справі підсудний ОСОБА_4 відмовився, повністю визнавши свою вину у пред’явленому обвинуваченні. Тому суд визнав недоцільним дослідження тих доказів, стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, з’ясувавши правильне розуміння підсудним та іншими учасниками судового розгляду змісту цих обставин та обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом підсудного та дослідженням матеріалів справи, які його характеризують.

З цього приводу підсудному та учасникам судового розгляду судом роз’яснено вимоги ст. 299 КПК України про те, що вони позбавлені в апеляційній інстанції права посилатися на докази, які судом не досліджувалися.

Оцінюючи  добуті у справі і досліджені в судовому засіданні докази, суд визнає їх достовірними, достатніми, належними і допустимими.

Допитавши підсудного, проаналізувавши матеріали кримінальної справи, суд приходить до висновку, що своїми умисними діями, які виразилися у внесенні службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, а також складанні та видачі завідомо неправдивих документів, ОСОБА_4 вчинив службове підроблення, тобто злочин, передбачений ч. 1 ст. 366 КК України.

ОСОБА_4 винен у вчиненні вказаного злочину, його вина в межах даної кваліфікації доказана повністю і він підлягає покаранню за ч. 1 ст. 366 КК України.

Обставин, що обтяжують покарання підсудного ОСОБА_4 не виявлено.

Обставинами, що пом’якшують покарання підсудного ОСОБА_4 суд визнає його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, позитивні характеристики та відсутність у нього судимості.

Вказані обставини істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, а тому враховуючи особу винного, суд вважає за можливе на підставі ч. 2 ст. 69 КК України не призначати ОСОБА_4 додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, що передбачене в санкції частини 1 статті 366 КК України як обов’язкове.

Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_4, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу винного, ступінь його вини, вік, стан здоров’я, сімейний і майновий стан, ставлення до суспільно-корисної праці, характеризуючі дані, поведінку в побуті та обставини, що пом’якшують і обтяжують покарання.

    Обираючи вид і міру покарання підсудному ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 366 КК України, суд бере до уваги характер і ступінь небезпечності вчиненого злочину, сукупність усіх обставин його вчинення та наслідки, які настали, дані про його особу, що він повністю визнав свою вину, щиро в цьому розкаявся та сприяв його розкриттю, визнав цивільний позов, що вчинений ним злочин відноситься до числа злочинів невеликої тяжкості, тому суд приходить до висновку про те, що виправлення і перевиховання підсудного можливе без ізоляції від суспільства при призначенні йому покарання у виді штрафу без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю. Саме таке покарання буде достатнім для його виправлення і попередження нових злочинів.

По кримінальній справі прокурором Носівського району заявлено цивільний позов на суму 7 714 гривень 29 копійок на користь відділення у Чернігівській області фонду соціального захисту інвалідів.

Вирішуючи питання про відшкодування збитків, суд приходить до наступного:

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам чи майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

У судовому засіданні було повністю доведено вину ОСОБА_4 у вчиненні злочину, яким була завдана матеріальна шкода відділенню у Чернігівській області фонду соціального захисту інвалідів, підсудний сам визнав позовні вимоги у повному обсязі, а тому він повинен відшкодувати заподіяні збитки.

Речових доказів по справі немає.

Судових витрат по справі немає.

До набрання вироком законної сили ОСОБА_4 необхідно обрати запобіжний захід – підписку про невиїзд.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -

  ЗАСУДИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, призначивши йому покарання із застосуванням ч. 2 ст. 69 КК України у виді штрафу в розмірі 600 (шістсот) гривень без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь відділення у Чернігівській області фонду соціального захисту інвалідів відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 7 714 (сім тисяч сімсот чотирнадцять) гривень 29 копійок, (рахунок 31219230700361 ГУДК України в Чернігівській області, код 21405534, МФО 853592).

До набрання вироком законної сили ОСОБА_4 обрати запобіжний захід – підписку про невиїзд.

На вирок може бути подана апеляція через суд першої інстанції до апеляційного суду Чернігівської області протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Суддя   підпис ОСОБА_1

В І Р Н О:

Суддя Носівського

районного суду                                                                                             ОСОБА_1