Справа № 2-455/2009р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М         У К Р А Ї Н И

13 серпня 2009 року м. Носівка

 Носівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого – судді ОСОБА_1,

за участю секретаря             ОСОБА_2,

позивачки ОСОБА_3,

представника позивачки ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Носівського районного суду цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Червонопартизанської сільської ради Носівського району Чернігівської області про визначення додаткового строку для подання в нотаріальну контору заяви про прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В:

23 липня 2009 року до Носівського районного суду Чернігівської області звернулася ОСОБА_3 з позовом до Червонопартизанської сільської ради Носівського району Чернігівської області про визначення додаткового строку для подання в нотаріальну контору заяви про прийняття спадщини, зазначивши, що після смерті її матері ОСОБА_5, яка померла 04 липня 2004 року, залишилося спадкове майно – домоволодіння по вул. Шевченка, 64, у селі Червоні Партизани Носівського району Чернігівської області. Вона є спадкоємицею за заповітом, інших спадкоємців немає, однак через проживання в іншій місцевості, роботу та значні черги до нотаріуса не змогла своєчасно звернутися з відповідною заявою до нотаріальної контори.

Позивачка ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримали позовні вимоги та просили суд задовольнити позов.

Представник Червонопартизанської сільської ради Носівського району у судове засідання не з’явився, проте до суду надійшов лист голови   сільської ради за № 03-04 /465 від 12 серпня 2009 року у якому зазначається, що сільська рада не заперечує проти задоволення позову та  просить розглядати справу без її представника.

Заслухавши пояснення позивачки, її представника, вивчивши матеріали справи, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Згідно довідки Носівської районної державної нотаріальної контори № 840/01-14 від    08 серпня 2009 року, спадкова справа після смерті ОСОБА_5, яка померла 04 липня 2004 року, не заведена.

Довідкою Червонопартизанської сільської ради від 17 липня 2009 року № 2046 підтверджується, що ОСОБА_5, яка померла 04 липня 2004 року, постійно проживала у ІНФОРМАЦІЯ_1, і на день смерті разом з нею проживав її онук ОСОБА_6.

Наведені позивачкою обставини суд вважає за можливе визнати поважними.

Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 ЦПК України. Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем, суд за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.

Заслухавши пояснення позивачки, її представника, вивчивши матеріали справи, беручи до уваги, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання оскільки визнання відповідачем пред’явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд приходить до висновку що позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 1272 ЦК України та ст.ст. 214, 215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

    Позовну заяву ОСОБА_3 задовольнити.

    Визначити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, додатковий строк – 3 (три) місяці для подання заяви в нотаріальну контору про прийняття спадщини померлої ОСОБА_5, яка померла 04 липня 2004 року.

Початок строку рахувати з моменту набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернігівської області через Носівський районний суд. Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                                          В.М. Корзаченко