Справа № 2-450/2006,2-21/2007

Рішення іменем України

12 лютого   2007 року Славутицький міський суд Київської області у складі: головуючої - судді Теремецької Н.Ф., при секретарях: Носенко І.В., Воробей М.М., з участю:

позивачки ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Славутичі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

УСТАНОВИВ:

20 вересня „ 2006 року до суду звернулася позивачка з позовною заявою, в якій просила розірвати шлюб з відповідачем.

Позовні вимоги обґрунтовувались тим, що спільне життя з відповідачем не склалося, в них зовсім різні погляди на сімейне життя, тому вони не знайшли повного взаєморозуміння, внаслідок чого в них склалися неприязнені відносини та постійно виникали сварки.

Ухвалами суду від 10 жовтня 2006 року, від 11 грудня 2006 року подружжю було надано строк для примирення, але їм не вдалося налагодити сімейні відносини.

У судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала і просила їх задовольнити, пославшись на зазначені в позовній заяві обставини. Суду пояснила, що їм з відповідачем не дивлячись на тривалий строк їхнього шлюбу не вдалося налагодити сімейні відносини, тому що він живе своїм життям, відокремлено від неї та дітей, тому з травня 2006 року їхній шлюб носить формальний характер, шлюбні відносини вони не підтримують, спільне господарство не ведуть, в кожного окремий бюджет.

Відповідач проти позову заперечував. Суду пояснив, що вони з позивачкою прожили досить тривалий час в шлюбі, виховали двоє дітей, тому причини розірвання шлюбу, вказані в позовній заяві, не відповідають дійсності, а головною причиною розірвання шлюбу з ініціативи позивачки, на його думку, є те, що дружина хоче влаштувати своє особисте життя, що і призвело до того, що вони з травня 2006 року шлюбні стосунки не підтримують, спільне господарство не ведуть, у кожного окремий бюджет.

Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав,

Судом встановлено, що позивачка і відповідач перебувають у шлюбі, зареєстрованому 16 липня 1983 року у Підбрусенській сільській раді Млинівського району Рівненської області, Україна, актовий запис НОМЕР_1, що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу. Під час шлюбу у них народилося двоє дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4,    ІНФОРМАЦІЯ_2 батьком яких    є    відповідач, що  підтверджується   копіями їх   свідоцтв про   народження,   які   залишаються проживати разом з позивачкою.

Між подружжям припинилося почуття любові, шлюбні стосунки фактично не підтримують,  спільне господарство не ведеться, у кожного окремий бюджет.

За таких обставин суд вважає, що подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам позивачки та відповідача.

Відповідно до ст. 112 Сімейного кодексу України, зазначені обставини є підставою для розірвання шлюбу.

Судові витрати позивачка просила з відповідача не стягувати.

Позивачка та відповідач підлягають звільненню від сплати судового збору та державного мита за реєстрацію розірвання шлюбу на підставі ст.4 Декрету КМУ „Про державне мито".

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.   209,213-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 16 липня 1983 року у Підбрусенській сільській раді Млинівського району Рівненської області, Україна, актовий запис НОМЕР_1.

Позивачку та відповідача звільнити від сплати судового збору на користь держави та державного мита за реєстрацію розірвання шлюбу.

Заяву про апеляційне оскарження цього рішення може бути подано до суду протягом десяти днів з дня його оголошення. Апеляційну скаргу на рішення може бути подано протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження з подачею копіїї апеляційної скарги до апеляційного суду Київської області або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Головуюча