№2/243/2827/2016

№243/5497/16-ц

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2016 року Слов’янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді - Руденко Л.М.

при секретарі - Дручиніної О.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Слов’янськ цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства “Дельта Банк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

07.07.2016р. до Слов’янського міськрайонного суду звернулось ПАТ ”Дельта Банк” до ОСОБА_1 з позовом про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що 01 листопада 2007р. між Відкритим акціонерним товариством «Кредитпромбанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 30ДС/207/К11/2007-ИВ, згідно з умовами якого Банк надав Позичальнику кредитні кошти у розмірі 82012,00 з розрахунку 12.62 % річних в іноземній валюті за користування кредитом на строк з 01 листопада 2007 року по 31 жовтня 2015р. Банк свої зобов'язання за Кредитним договором повністю виконав, надавши відповідачеві кредит, в розмірі та строки передбачені кредитним договором.

27.09.2013р. між Публічним акціонерним товариством «Кредитпромбанк» та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» було укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги, відповідно до якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених даним Договором, ПАТ «Кредитпромбанк» передає (відступає) ПАТ «Дельта Банк» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, внаслідок чого ПАТ «Дельта Банк» замінює ПАТ «Кредитпромбанк» як кредитора (стає новим кредитором) у зазначених зобов’язаннях, а внаслідок передачі від ПАТ «Кредитпромбанк» до ПАТ «Дельта Банк» прав вимоги до боржників, до ПАТ «Дельта Банк» переходить (відступається) право вимоги (замість ПАТ «Кредитпромбанк») від боржників повного, належного та реального виконання обов’язків за кредитними та забезпечувальними договорами (зареєстрований за №2466 від 27 вересня 2013 року приватним нотаріусом ОСОБА_2Г.).

Таким чином, керуючись Договором купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, АТ «Дельта Банк» набуло статус Нового кредитора згідно ст.ст. 512, 513, 514, 516, 517 ЦК України та відповідно всіх процесуальних прав та обов’язків Нового Кредитора.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, ПАТ «Дельта Банк» набуло право вимоги за кредитним договором №30ДС/207/К11/2007-ИВ від 01 листопада 2007 року.

Відповідно до п.4.1.1. Кредитного договору, починаючи з місяця наступного за місяцем отримання кредиту на купівлю нерухомості, відповідно до п.2.1.1. цього Договору, забезпечити погашення отриманого кредиту шляхом внесення готівкою або шляхом безготівкового перерахування зі свого поточного/карткового рахунку грошових коштів у валюті отриманого кредиту на рахунок, вказаний в п. 2.2 цього договору, або на умовах, передбачених п.2.9 цього Договору, у період з 01-го по 10-те число (включно) кожного календарного місяця.

Згідно з п.4.2., 4.3. Договору, Позичальник зобов'язується забезпечити одержання кредитів згідно з умовами цього Договору не пізніше 31 жовтня 2015 року. Сплачувати Банку нараховані проценти за

користування кредитом до 10-го числа кожного календарного місяця включно, а також 31 жовтня 2015 року або в день повного дострокового погашення кредиту шляхом внесення готівки у касу Банку або безготівкового перерахування зі свого поточного рахунку. Датою сплати заборгованості за процентами є день зарахування коштів на рахунок вказаний в п.2.5 цього Договору.

Згідно п.4.7. Кредитного договору, Позичальник зобов'язатися достроково погасити заборгованість за одержаними кредитами та сплатити проценти за користування ними, а також пені та штрафи, передбачених цим Договором, у разі невиконання зобов’язань, передбачених у пунктах - 4.5 та 4.6 цього Договору.

Банк свої зобов’язання за Кредитним договором повністю виконав, надавши Відповідачеві кредит, в розмірі та строки передбачені Кредитним договором.

Позичальник умови кредитного договору належним чином не виконує, у зв’язку з чим, станом на 24.06.2016 року за відповідачем є наявна заборгованість у сумі 23 930,18 грн. з яких:

тіло кредиту - 15 215,91 грн.; відсотки - 4 290,72 грн.; пеня - 4 423,55 грн.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно

ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін)

його виконання. то воно піддягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.10.2015 № 181 «Про початок процедури ліквідації АТ «Дельта Банк» та делегування повноважень ліквідатора банку», згідно з яким з 05.10.2015 року по 04.10.2017 року включно розпочато процедуру ліквідації АТ «Дельта Банк» та призначено уповноваженою особою Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора АТ «Дельта Банк», визначені Законом, зокрема, ст. 37, 38, 47-51 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_3 на два роки з 05.10.2015 року по 04.10.2017 року включно.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», надалі за текстом - Закон, встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

Згідно ч. 1 ст. З Закону, Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Відповідно до ч. 1 п. 8, ч. 2 ст. 4 Закону основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. На виконання свого основного завдання Фонд у порядку, передбаченому цим Законом, здійснює процедуру виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, організовує відчуження активів і зобов'язань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку.

Частиною 1 ст. 35 Закону встановлено, що тимчасовим адміністратором неплатоспроможного банку та ліквідатором банку (крім ліквідації банку за рішенням власників) є Фонд. Здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків Фонд здійснює через призначену виконавчою дирекцією уповноважену особу Фонду.

Відповідно до п. 17 ст. 2 вказаного Закону уповноважена особа Фонду - працівник Фонду, який від

імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

Як визначено абзацом 1 ч. 2 ст. 46 Закону, з дня призначення уповноваженої особи Фонд припиняються всі повноваження органів правління банку (загальних зборів, спостережної ради правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Якщо в банку, що ліквідується, здійснювалася тимчасова адміністрація, з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку тимчасова адміністрація банку припиняється. Керівники банку звільняються з роботи у зв’язку з ліквідацією банку.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 47 Закону уповноважена особа Фонду діє без довіреності від

імені банку, що ліквідується.

Згідно п.1, ч.1 ст. 48 Закону, Фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації здійснює повноваження органів управління банку, згідно п. 4.8 ч.1 ст. 48 Закону, вживає у встановленому законодавством порядку заходів до повернення дебіторської заборгованості банку, заборгованості позичальників перед банком та пошуку, виявлення, повернення (витребування) майна банку, що перебуває у третіх осіб, здійснює повноваження, що визначені частиною другою статті 37 цього Закону.

Просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» (код ЄДРГІОУ 34047020, р/р 32078115901026, МФО 300001):

- заборгованість за кредитним договором в сумі: 23 930,18 грн. з яких: тіло кредиту - 15 215,91 грн.; відсотки - 4 290,72 грн.; пеня - 4 423,55 грн.;

- судові витрати у розмірі 1 378,00 грн.

Представник позивача в судовому засіданні не був присутній, але в позовних вимогах просив розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з’явилася, хоча була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, про причини неявки суду не повідомила, клопотання про розгляд справи у її відсутність не надала.

Відповідно до ст. 224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Представник позивача не заперечувала проти ухвалення заочного рішення.

Суд, на підставі ст. ст. 11, 60 ЦПК України, розглядає справу у межах заявлених позовних вимог та на підставі доказів, наданих сторонами.

Стаття 3 ЦПК України передбачає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Стаття 10 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Статтею 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим, ухвалене на основі повно і всебічно з»ясованих обставин на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці данні встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, висновків експертів.

Стаття 58 ЦПК України передбачає, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обгрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судом встановлено наступні факти та відповідні до них правовідносини.

01.11.2007р. ВАТ «Кредитпромбанк» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір №30ДС/207/К11/2007-ИВ, згідно з умовами якого Банк надав Позичальнику кредитні кошти у розмірі 82012,00 грн., з розрахунку 12.62 % річних за весь час фактичного користування кредитом на строк з 01 листопада 2007 року по 31 жовтня 2015 рік (а.с.7-12).

На підставі п.4.1.1. Кредитного договору, починаючи з місяця наступного за місяцем отримання кредиту на купівлю нерухомості, відповідно до п.2.1.1. цього Договору, забезпечити погашення отриманого кредиту шляхом внесення готівкою або шляхом безготівкового перерахування зі свого поточного/карткового рахунку грошових коштів у валюті отриманого кредиту на рахунок, вказаний в п. 2.2 цього договору, або на умовах, передбачених п.2.9 цього Договору, у період з 01-го по 10-те число (включно) кожного календарного місяця.

Згідно з п.4.2., 4.3. Договору, Позичальник зобов'язується забезпечити одержання кредитів згідно з умовами цього Договору не пізніше 31 жовтня 2015 року. Сплачувати Банку нараховані проценти за користування кредитом до 10-го числа кожного календарного місяця включно, а також 31 жовтня 2015 року або в день повного дострокового погашення кредиту шляхом внесення готівки у касу Банку або безготівкового перерахування зі свого поточного рахунку.

Згідно п.4.7. Кредитного договору, Позичальник зобов'язатися достроково погасити заборгованість за одержаними кредитами та сплатити проценти за користування ними, а також пені та штрафи.

Відповідач ОСОБА_1І порушила умови кредитного договору та станом на 24.06.2016 року за нею наявна заборгованість у сумі: 23 930,18 грн. з яких: тіло кредиту - 15 215,91 грн.; відсотки - 4 290,72 грн.; пеня - 4 423,55 грн.

Відповідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 та ч. 2 ст. 1050 ЦК України, наслідками порушення відповідачем зобов’язання щодо повернення чергової частини кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця.

Згідно з вимогами ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини,

позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього Кодексу.

Згідно зі статтями 526, 527, 530 ЦК України, зобов’язання повинно виконуватися належним чином і у встановлений строк, відповідно до умов договору та вимог закону, та відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Добровільно умови договору відповідач ОСОБА_4 не виконує, але як боржник він не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Відповідно до ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед - кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором – за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, запеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність в поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги ПАТ “Дельта Банк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 79 ч. 1 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат пов’язаних з розглядом страви.

При подачі позову до суду ПАТ “Дельта Банк” сплатив судовий збір у сумі 1378 грн.(а.с.1),

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, з відповідачів на користь ПАТ “Дельта Банк” потрібно стягнути судові витрати в сумі по 1378,00 грн.

Крім цього, позивачем оплачено оголошення у газету «Урядовий кур’єр» про виклик до суду відповідача ОСОБА_1, вартість якого складає 420 грн. ОСОБА_2 сума, відповідно до норм ст. 79 ч. 1 ЦПК України відноситься до судових витрат, а тому її слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 3,10, 11, 57, 58, 64, 79, 88, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, ст. ст. 526, 527, 530, 553, 554, 629, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд –

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги публічне акціонерне товариство ”Дельта Банк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь ПАТ «Дельта Банк» (МФО 321024, ЄДРПОУ 34047020. р/р 32079422901) заборгованість за кредитним договором № 30ДС/207/К11/2007-ИВ від 01.11.2007 року в сумі 23930,18 грн. (двадцять три тисячі дев'ятсот тридцять гривень 18 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь ПАТ “Дельта Банк” судові витрати у сумі 1798,00 грн.( одна тисяча сімсот дев’яноста вісім гривень).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: