Дата документу Справа № 336/5885/15-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження №11кп/778/1021/16 Головуючий в 1 інстанції

ЄУ №336/5885/15-к Дмитрюк О.В.

Категорія ч.2 ст.307 КК Доповідач в 2 інст. Бочарников С.О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2016 року місто Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Запорізької області в складі:

головуючого судді Бочарникова С.О.,

суддів Нікітюка В.Д.,

Шпоньки В.П.,

при секретарі Вечеренкові Є.М.,

за участі прокурора Нестерук О.Г.,

обвинуваченого ОСОБА_4,

захисника-адвоката Валька В.С.,

розглянувши в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника-адвоката Валька В.С., який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4, на вирок Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 08 квітня 2016 року у кримінальному проваджені, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015080080002822 від 07 липня 2015 року за обвинуваченням

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м Запоріжжя, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 раніше неодноразово судимого, останнього разу 31 березня 2015 року Шевченківським районним судом м.Запоріжжя за ч.2 ст.185 КК України до 2 років позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки,

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

вказаним вироком ОСОБА_4 засуджено за ч.2 ст.307 КК України до 6 (шести) років позбавлення волі з конфіскацією ? частини майна, яке належить ОСОБА_4 на праві особистої власності. На підставі ч.1 ст.71 КК України, за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання до призначеного покарання невідбутої частини покарання призначеного за вироком Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 31 березня 2015 року, остаточно призначено ОСОБА_4 покарання у вигляді 7 (семи) років позбавлення волі з конфіскацією ? частини майна, що належить йому на праві особистої власності.

Відповідно до ч.5 ст.72 КК України, постановлено зарахувати ОСОБА_4 в строк покарання строк попереднього ув'язнення з 13 серпня 2015 року по 01 лютого 2016 року, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 постановлено рахувати з часу його фактичного затримання.

Постановлено стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави витрати на проведення експертиз в кримінальному провадженні в сумі 1383,40 грн.

Вирішена доля речових доказів у даному кримінальному провадженні.

В апеляційній скарзі захисник-адвокат Валько В.С., посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить вирок суду скасувати, і призначити новий розгляд в суді першої інстанції. В обґрунтування своїх вимог вказує на те, що суд не викликав і не допитав свідка ОСОБА_6, та безпідставно відмовив у задоволенні клопотання захисту про отримання відомостей із 77-ї колонії щодо ОСОБА_7. Також зазначає, що ОСОБА_4 під час допиту заявляв про недозволені методи розслідування (фізичного впливу по відношенню до нього), однак ці показання не було спростовано. Крім того зазначає, що стороною обвинувачення було порушено вимоги ст.ст.253, 290 КПК України.

Згідно з вироком суду, 16 липня 2015 року, в період часу з 15-45 год. до 16-20 год., ОСОБА_4 діючи умисно з корисливих мотивів, перебуваючи за адресою: м:Запоріжжя, вул.Чарівна, біля 6.115, незаконно збув ОСОБА_8 за грошові кошти в розмірі 130 грн. полімерний зіп-пакет з речовиною сіро-зеленого кольору, яка відповідно до висновку експерта НДЕКЦ при ГУМВС України в Запорізькій області №1171 від 20 липня 2015 року є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом (марихуаною), маса якого у перерахунку на суху речовину становить 0,5693 г.

07 серпня 2015 року, в період часу з 14-10 год. до 14-30 год., ОСОБА_4 діючи умисно, повторно з корисливих мотивів, перебуваючи за адресою м.Запоріжжя, вул.Чарівна, біля 6.143-А, незаконно збув ОСОБА_8 за грошові кошти в розмірі 170 грн. полімерний зіп-пакет з речовиною сіро-зеленого кольору, яка відповідно до висновку експерта НДЕКЦ при ГУМВС України в Запорізькій області №1284 від 10 серпня 2015 року є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом (марихуаною), маса якого у перерахунку на суху речовину становить 2,014 г.

Заслухавши доповідь судді, доводи обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника-адвоката Валька В.С., які підтримали апеляційну скаргу, і наполягали на скасуванні вироку суду першої інстанції; прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги адвоката; перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що остання підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно з вимогами ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.

На думку колегії суддів, вирок, ухвалений судом першої інстанції за результатами розгляду кримінального провадження щодо ОСОБА_4, вказаним вимогам закону не відповідає.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що після з'ясування судом питання щодо порядку та об'єму дослідження доказів було прийнято рішення про необхідність дослідження матеріалів кримінального провадження та допиту обвинуваченого, свідків, в тому числі і свідка сторони обвинувачення - ОСОБА_6

Вказаний свідок у судові засідання не з'являвся, через що судом прийнято рішення про примусовий привід останнього. В подальшому, сторона обвинувачення не забезпечила явку свідка ОСОБА_6 у судове засідання, та відмовилась від необхідності його допиту.

Свідок ОСОБА_6 судом так і не був допитаний, при тому, що обвинувачений та сторона захисту наполягали не наобхідності його допиту.

Вказане свідчить про порушення прав обвинуваченого на захист, та на справедливий судовий розгляд, передбачених Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, яка відповідно до ст.9 Конституції України, є частиною національного законодавства.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що використання в суді показань свідків, попередньо допитаних в поліції, можливе, якщо при цьому дотримуються права сторони захисту, що передбачають забезпечення обвинуваченому можливості висловити свої заперечення стосовно показань свідка і допитати його під час дачі показань або на пізнішій стадії розгляду справи («Унтерпертінгер проти Австрії»).

Крім того, під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_4 зазначив, що по відношеню до нього під час досудового розслідування працівниками міліції застосовувались заходи фізичного впливу з метою примусити його до підписання документів кримінального провадження.

Однак, вказані твердження обвинуваченого судом не перевірені, не спростовані, та взагалі залишені поза увагою.

Окрім цього, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги адвоката щодо відсутності в матеріалах кримінального провадження доказів повідомлення обвинуваченому про факт і результати проведення негласних слідчих дій, на які посилається сторона обвинувачення, та відповідно і суд у вироку.

З оскаржуваного вироку вбачається, що під час судового розгляду судом досліджені письмові докази, які отримані органом досудового розслідування в ході проведення негласних слідчих дій, а саме контролю за вчиненням злочинів, та вони визнані допустимими.

Разом з тим, матеріали кримінального провадження не містять жодного доказу повідомлення обвинуваченому про факт і результати проведених негласних слідчих дій, що свідчить про порушення органом досудового розслідування вимог ст.253 КПК України, норми якої вимагають письмового повідомлення особі, конституційні права якої були тимчасово обмежені під час проведення негласних слідчих дій про факт і результати негласної слідчої дії не пізніше звернення до суду з обвинувальним актом.

З урауванням викладеного, колегія суддів вважає, що всі вищевикладені порушення, які допущені у даному кримінальному провадженні, є істотними, і тягнуть за собою безумовне скасування оскаржуваного вироку суду з призначення нового розгляду в суді першої інстанції, під час якого необхідно врахувати викладене в даній ухвалі, усунути вказані порушення та прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване судове рішення.

Керуючись ст.ст.404, 405, 409, 418, 419 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

апеляційну скаргу захисника-адвоката ОСОБА_9 задовольнити.

Вирок Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 08 квітня 2016 року стосовно ОСОБА_4, скасувати, та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її оголошення, та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий Судді