РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" серпня 2016 р. Справа № 918/111/15

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Демянчук Ю.Г.

судді Саврій В.А. ,

судді Крейбух О.Г.

при секретарі судового засідання Новоселецький І.А.

за участю представників:

ТОВ "Динеро-Капітал" - ОСОБА_1 довіреність від 02.10.2015

ПАТ "Завод "Технопривод" - ОСОБА_2 від 23.03.2016, ОСОБА_3

арбітражний керуючий - ОСОБА_4 довіреність від 01.08.2016, ОСОБА_2 довіреність від 29.06.2016

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Динеро-Капітал" на ухвалу господарського суду Рівненської області від 22.03.2016 р. у справі № 918/111/15

за заявою Державна податкова інспекція у Рівненському районі ГУ ДФС України у Рівненській області

до Приватне акціонерне товариство "Завод "Технопривод"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 22.03.2016 року по справі № 918/111/15 відмовлено в задоволенні скарги ТОВ "Динеро-Капітал" на дії (бездіяльність) розпорядника майна ПАТ "Завод "Технопривод" ОСОБА_5, залишено без розгляду заяву ТОВ "Динеро-Капітал" про погашення боргу в першу чергу в процедурі банкрутства ПАТ "Завод "Технопривод", відмовлено в задоволенні клопотання представника акціонерів ОСОБА_3 стосовно усунення арбітражного керуючого ОСОБА_5 від виконання обовязків керівника ПАТ "Завод "Технопривод" та відкладення розгляду звіту розпорядника майна та клопотання комітету кредиторів про припинення процедури розпорядження майном та визнання ПАТ "Завод "Технопривод" банкрутом.

Не погоджуючись з прийнятою судом першої інстанції ухвалою, ТОВ «Динеро-Капітал» звернулося до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу місцевого господарського суду скасувати та припинити провадження у справі.

Скарга надіслана поштовим зв'язком 28.03.2016 року (згідно відмітки пошти на конверті) та отримана місцевим господарським судом 01.04.2016 року (згідно відмітки канцелярії суду). До суду апеляційної інстанції скарга надійшла 08.04.2016 р. без матеріалів справи та матеріалів оскарження сформовано не було.

Господарський суд Рівненської області в супровідному листі до апеляційної скарги (№918/111/15/452/16 від 06.04.2016 р.) зазначив, що справа № 918/111/15 була надіслана на адресу Рівненського апеляційного господарського суду 25.03.2016р. за вихідним номером 918/111/15/390/16.

Як вбачається з бази даних "Діловодство спеціалізованого суду", згідно супровідного листа Рівненського апеляційного господарського суду № 01-28/918/111/15/1808/16 від 28.03.2016 року справа № 918/111/15 (у 12-ти томах та 8 томів заяв кредиторів) направлена до Вищого господарського суду України разом з касаційною скаргою на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 23.02.2016 року по даній справі.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 13.04.2016 року відкладено вирішення питання щодо прийняття апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Динеро-Капітал» на ухвалу господарського суду Рівненської області від 22.03.2016 року по справі №918/111/15 до повернення з Вищого господарського суду України матеріалів справи до Рівненського апеляційного господарського суду.

29.06.2016 року до Рівненського апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 918/111/15.

Перевіривши матеріали апеляційної скарги, їх відповідність вимогам ГПК України, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду встановила, що подані матеріали є достатніми для прийняття апеляційної скарги до провадження, розгляд справи призначено на 04 серпня 2016 року об. 10 год. 30 хв.

В судовому засіданні представник ТОВ «Динеро-Капітал» підтримав вимоги апеляційної скарги та просив ухвалу господарського суду Рівненської області від 22.03.2016 у справі № 918/111/15 скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити скаргу ТОВ «Динеро-Капітал» на дії (бездіяльність) розпорядника майна ОСОБА_5, вчинені ним під час процедури розпорядження майном ПАТ «Завод «Технопривод», а також виконання обов’язків керівника боржника; задовольнити заяву ТОВ «Динеро-Купітал» із грошовими вимогами до ПАТ «Завод «Технопривод» та включити грошові вимоги ТОВ «Динеро-Капітал» в розмірі 3 500 000 грн. 00 коп. до реєстру кредиторів боржника до першої черги, як конкурсні; задовольнити клопотання представника акціонерів та усунути арбітражного керуючого ОСОБА_5 від обов’язків керівника ПАТ «Завод «Технопривод».

Зазначив, що арбітражний керуючий ОСОБА_5 неналежним чином, із шкодою для боржника та кредиторів, виконував покладені на нього обов’язки керівника та розпорядника майна ПАТ "Завод "Технопривод", а також зловживав вказаними правами, що є підставою для усунення його судом від виконання зазначених обовязків, відповідно до ст. 114 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом", а саме: порушив обов'язки з інвентаризації та визначення вартості майна банкрута; бездіяльність розпорядника майна; порушив обовязки із збереження майна ПАТ "Завод "Технопривод"; уклав безпідставні угоди; зловживав наданими правами; зазначив про наявність конфлікту інтересів арбітражного керуючого; незаконно відмовив у задоволенні заяви ТОВ «Динеро-Капітал».

Зазначив, що господарський суд Рівненської області дійшов безпідставного та незаконного висновку про відмову в задоволенні клопотання про усунення розпорядника майна від обов’язків керівника ПАТ «Завод «Технопривод».

Крім того, зазначає, що місцевий господарський суд не надав обставинам справи належної правової оцінки, у зв`язку з чим, вказана ухвала підлягає скасуванню.

Уповноважена особа акціонерів ОСОБА_3 підтримала апеляційну скаргу ТОВ «Динеро-Капітал» та просила її задоволити.

Представники арбітражного керуючого ОСОБА_5 у запереченні на апеляційну скарги вважає оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду законною та обгрунтованою, а тому просить залишити її без змін, а апеляційні скарги - без задоволення.

Інші учасники провадження у справі про банкрутство в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, проте не скористалися своїм правом на участь у судовому засіданні.

Враховуючи належне повідомлення сторін про час та місце засідання суду, а також те, що участь представників сторін не була визнана судом обов'язковою, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційних скарг за відсутністю інших учасників провадження у справі про банкрутство за наявними у справі матеріалами.

Згідно статті 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі. Відповідно до ч.5 ст. 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представників апелянта та ліквідатора, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, ухвалу місцевого господарського суду - залишити без змін.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою суду порушено провадження у справі про банкрутство публічного акціонерного товариства "Завод "Технопривод" (35331, Рівненська обл., Рівненський р-н, с. Городок, вул. Привокзальна, буд. 2, ІК 32200047), визнано грошові вимоги Державної податкової інспекції у Рівненському районі Головного управління ДФС у Рівненській області до боржника на суму 1 535 924 грн. 09 коп., з яких 1 386 137 грн. 93 коп. - безспірні грошові вимоги (основний борг), 6 274 грн. 76 коп. - основний борг підтверджений документально, 12 850 грн. 43 коп. - штрафні санкції та 130 660 грн. 97 коп. - пеня, що обліковується по особовому рахунку. Введено процедуру розпорядження майном строком на сто п'ятнадцять календарних днів до 15.07.2015 року та призначено розпорядником майна арбітражного керуючого ОСОБА_5 (ІН НОМЕР_1, свідоцтво № 272 від 02.04.2013р.).

Офіційне оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі здійснене на веб-сайті Вищого господарського суду України за № 15664 від 13.03.2015р.

Відповідно до ч. 3 ст. 98 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» під час реалізації своїх прав та обов’язків арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов’язаний діяти добросовісно, розсудливо, з метою, з якою ці права та обов’язки надано (покладено), обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на підставі, у межах та спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України про банкрутство.

Розглядаючи скаргу на дії ліквідатора, місцевий господарський суд правомірно дійшов висновку, що твердження скаржника стосовно того, що арбітражним керуючим не було належним чином проведено інвентаризацію активів боржника, що призвело до неможливості належним чином оцінити фінансове становище ПАТ "Завод "Технопривод" не відповідає наявним матеріалам справи.

Відповідно до абз. 4 ч. 6 ст. 26 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» інтереси всіх кредиторів представляє комітет кредиторів, утворений відповідно до цього Закону.

На виконання п. 21 резолютивної частини ухвали суду від 31.07.2015р. та п. 1 ст. 26 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» арбітражним керуючим 14.08.2015р. скликано та проведено збори кредиторів ПАТ "Завод "Технопривод" та засідання комітету кредиторів по справі № 918/111/15. За результатами проведення зборів було обрано комітет кредиторів ПАТ "Завод "Технопривод" у складі трьох кредиторів а саме: ДПІ у Рівненському районі ГУ ДФС у Рівненській області, гр. ОСОБА_6 та гр. ОСОБА_7

Представницьким органом інтересів всіх кредиторів боржника є комітет кредиторів, який в силу ст. 26 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» діє від імені всіх кредиторів, що зафіксовані в реєстр вимог кредиторів, та захищає їх інтереси в разі наявності в діях арбітражного керуючого ознак того, що вони завдають збитків кредиторам у справі.

Керуючись даною правовою позицією, оцінивши наявні матеріали у справі № 918/111/15 суд прийшов до висновку, що відсутні докази того, що Комітет кредиторів вбачав в діях розпорядника майна ОСОБА_5 ознаки, що порушують інтереси кредиторів по даній справі.

Статтею 22 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачено проведення інвентаризації.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 22 червня 2015 року у справі № 918/251/15 визнано право власності та витребувано із чужого незаконого володіння об'єкти нерухомого майна, що розташовані за адресою: вул. Б. Штейнгеля,4-а, с. Городок, Рівненський район, Рівненська область, а саме: комплекс, дільниця збирання тросів, дільниця термообробки, дільниця мехобробки (літ. А-ІІ), площею 54 281,5 кв.м.; їдальня (літ. Г-2), площею 1 107,1 кв.м.; будівля управління (літ. В-3), площею 3 769,6 кв.м. Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 15.09.2015 року дане рішення залишено без змін.

Відповідно до ст. 329 ЦК України юридична особа публічного права набуває право власності на майно, передане їх у власність, та на майно, набуте нею у власність на підставах, не заборонених законом.

Згідно ч. 4 ст. 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

На виконання ухвали господарського суд Рівненської області від 12.03.2015 року після отримання доступу до майна боржника, арбітражним керуючим було проведено повторну інвентаризацію активів ПАТ «Завод «Технопривод». Станом на 30 жовтня 2015 року, на дату проведення інвентаризації активів ПАТ «Завод «Технопривод», право власності на об’єкти нерухомості зареєстровано не було.

В звіті арбітражного керуючого (розпорядника майна) про проведену роботу по справі № 918/111/15 про банкрутство ПАТ «Завод «Технопривод» від 21.01.2016 року, в розділі ІV «Отримання інформації щодо підприємства та вжиття заходів для захисту майна боржника» було висвітлено інформацію про рішення господарського суду Рівненської області у справі № 918/251/15. Для комітету кредиторів надавалася інформація про те, що дане рішення набрало законної сили та в силу, незалежних від волі арбітражного круючого обставин, право власності станом на 21.01.2016 року не зареєстровано. Було доведено до відома інформацію про те, що проведено роботу по зняттю обтяжень та арештів.

Згідно до правил бухгалтерського обліку, після проведення державної реєстрації права власності на дане нерухоме майно 14.03.2016 року, комплекс – дільниця збирання тросів, дільниця мехобробки та дільниця термообробки, будівлі управління та їдальні були поставленні на баланс підприємства в розділ «Основні засоби» рахунок №10.

Згідно із вимогами частини абз. 9 ч. 3 ст 22 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» розпорядник майна боржника зобов'язаний надавати суду та комітету кредиторів звіт про свою діяльність, відомості про фінансове становище боржника, пропозиції щодо можливості відновлення платоспроможності боржника.

Саме абз. 9 ч. 3 ст 22 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» покладає на розпорядника майна обов'язок здійснення аналізу фінансової та господарської діяльності боржника та надання господарському суду і комітету кредиторів звіту про свою діяльність, відомостей про фінансове становище боржника. Тому, відомості про актив боржника мають міститися у звіті арбітражного керуючого (розпорядника майна) про фінансово - майновий стан боржника, а також у балансі боржника. Дана правова позиція висвітлена в Вищим господарським судом України у постанові від 22.05.2013 року у справі № 5009/3336/12.

Станом на 31.12.2015 року було проведено аналіз фінансового стану підприємства відповідно до Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємлива та ознак дій з приховування банкрутство, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства затвердженого наказом Міністерства економіки № 14 від 19.01.2006р. та зі змінами і доповненнями затверджених наказом Міністерства економіки № 1361 від 26.10.2010р.

Наявність здійсненого аналізу є для комітету кредиторів лише рекомендацією щодо проведення подальшої процедури, а не безумовною обставиною яка зобов'язує його керуватися ним при прийнятті рішення щодо процедур банкрутства.

Колегією суддів встановлено, що розпорядником майна боржника було подано до суду «Звіт про про фінансовий стан ПАТ «Завод «Технопривод» станом на 15.03.2016 року» в якому висвітлено детальний аналіз майнового стану боржника. В даному звіті відображено майновий стан боржника, який містить відомості про про постановку на баланс трьох об’єктів нерухомості, а саме: комплекс, дільниця збирання тросів, дільниця термообробки, дільниця мехобробки (літ. А-ІІ), площею 54 281,5 кв.м.; їдальня (літ. Г-2), площею 1 107,1 кв.м.; будівля управління (літ. В-3), площею 3 769,6 кв.м. Дані об’єкти відображені в графі «Основні засоби» рядок 1010 «Фінансового звіту суб’єкта малого підприємництвадані» та в Додатку № 5 «Перелік основних засобів ПАТ «Завод «Технопривод» станом на 15.03.2016 року позиції 177, 178, 179.

Відтак доводи скарги щодо вводу в оману як суду, так і кредиторів стосовно дійсного переліку активів боржника є необгрунтованими.

Частиною 3 ст. 22 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачено повноваження розпорядника майна. Відповідно до даного переліку арбітражний керуючий не наділений повноваженнями щодо оцінки майна боржника.

Згідно до договору від 14.03.2016 року № 160314-002 між ПАТ «Завод «Технопривод» та ТОВ «Техносервіс» на проведення оцінки майна - комплекс, дільниця збирання тросів, дільниця термообробки, дільниця мехобробки (літ. А-ІІ), площею 54 281,5 кв.м., їдальня (літ. Г-2), площею 1 107,1 кв.м., будівля управління (літ. В-3), площею 3 769,6 кв.м., що знаходяться за адресою вул. Б. Штейнгеля,4-а, с. Городок, Рівненський район, Рівненська область, відповідно до документів, що були надані ПАТ «Завод «Технопривод», на основі маркетингових досліджень ринку подібного майна, відповідно до чинного законодавства у сфері оціночної діяльності було визначено ринкову вартість майна з метою прийняття господарських рішень про що було сформовано «Звіт про оцінку майна - будівель: комплекс, дільниця збирання тросів, дільниця термообробки, дільниця мехобробки (літ. А-ІІ), площею 54 281,5 кв.м., їдальня (літ. Г-2), площею 1 107,1 кв.м., будівля управління (літ. В-3), площею 3 769,6 кв.м., що належать ПАТ «Завод «Технопривод» за адресою: 35331, Рівненська обл.., Рівненський р-н, с. Городок, вул. Б. Штейнгеля,4-а. Згідно висновку ринкова вартість майна становить 3 675 910 грн. 00 коп. без урахування податку на додану вартість.

В судовому засіданні представник апелянта підтвердив той факт, що подання про накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_5 дисциплінарного стягнення Дисциплінарною комісіє було відхилено.

Також у поданій скарзі скаржник посилався на бездіяльність розпорядника майна, а саме щодо невиконання рішення господарського суду Рівненської області у справі № 918/251/15.

Представник арбітражного керуючого заперечено щодо викладених доводів, надано пояснення про те, що реєстрації права власності перешкоджало наявність арешту накладеного ухвалою господарського суду Рівненської області від 22.06.2015 року у справі № 918/251/15.

Лише 18.11.2015 року після повернення матеріали справи № 918/251/15 до господарського суду Рівненської області було винесено ухвалу про скасування заходів забезпечення позову.

Відомості про припинення арешту в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно були внесені Відділом державної виконавчої служби Рівненського районного управління юстиції лише 11.03.2016 року у зв’язку з тимчасовими технічними проблемами самого реєстру (заміна серверного програмного забезпечення).

У відповідності до 22 Закону України "Про виконавче провадження" у встановлені строки арбітражним керуючим на виконання наказів господарського суду Рівненської області у справі № 918/251/15 було направлено заяви у Відділ державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції щодо відкриття виконавчого провадження стосовно стягнення сплаченого судового збору з ТОВ "Юріте ЛТД" в розмірі 37 149,00 грн. та з ПАТ "Радикал Банк" в розмірі 609,00 грн.

Також серед підстав до усунення арбітражного керуючого від виконання обов'язків розпорядника майна у справі зазначено невиконання арбітражним керуючим обов'язків щодо порушення обов’язків із збереження майна боржника.

Відповідно до ч. 3 ст. 98 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» під час реалізації своїх прав та обов’язків арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов’язаний діяти добросовісно, розсудливо, з метою, з якою ці права та обов’язки надано (покладено), обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на підставі, у межах та спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України про банкрутство.

Директором ПАТ «Завод «Технопривод» не було виконано ухвали господарського суду Рівненської області від 31.07.2015 року у справі № 918/111/15 та не передано документи арбітражному керуючому. Про справу № 918/405/15 стало відомо в жовтні місяці 2015 року. Представник арбітражного керуючого зазначив, що при поданні апеляційної скаргу у справі № 918/405/15 було подано також клопотання про відстрочення сплати судового збору з підстав відсутності коштів на рахунку. Однак, дане клопотання задоволено не було. Тому, апеляційну скаргу було повернуто.

Зазначив, що з метою захисту майна боржника було подано позовну заяву про визнання недійсним договору (який є предметом оскарження у справі № 918/405/15) та витребування майна з чужого незаконного володіння в Голосіївський районний суд м. Києва.

На момент винесення оскаржуваної ухвали провадження у Голосіївському районному суді м. Києва у справі № 752/2812/16-ц відкрито, що підтверджується матеріалами справи.

Щодо твердження апелянта про укладення безпідставних угод то колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає у діях розпорядника майна такого порушення.

Відповідно до пп. 4 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» розпорядник майна зобов’язаний вживати заходів для захисту майна боржника.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 22 червня 2015 року у справі № 918/251/15 було витребувано з чужого незаконного володіння та визнано право власності на об'єкти нерухомого майна, що розташовані за адресою: вул. Б. Штейнгеля,4-а, с. Городок, Рівненський район, Рівненська область, а саме: комплекс, дільниця збирання тросів, дільниця термообробки, дільниця мехобробки (літ. А-ІІ), площею 54 281,5 кв.м.; їдальня (літ. Г-2), площею 1 107,1 кв.м.; будівля управління (літ. В-3), площею 3 769,6 кв.м. набрало законної сили 15.09.2015 року.

Місцевим господарським судом було досліджено, що арбітражний керуючий 21.09.2015 року, 22.09.2015 року звертався до Реєстраційної служби Рівненського районного управління юстиції Рівненської області з відповідними заявами про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності) на обєкти нерухомого майна, а саме: комплекс, дільниця збирання тросів, дільниця термообробки, дільниця мехобробки (літ. А-ІІ), площею 54 281,5 кв. м., їдальня (літ. Г-2), площею 1 107,1 кв. м. та будівля управління (літ. В-3), площею 3 769,6 кв. м., що знаходяться за адресою вул. Б. Штейнгеля,4-а, с. Городок, Рівненський район, Рівненська область, які були у встановленому порядку зареєстровано у базі даних про реєстрацію заяв та запитів Державного реєстру прав на нерухоме майно підтвердження чого міститься в матеріалах справи.

Станом на 24.09.2015 року (на дату укладення договору охорони) вищезазначене рішення набрало законної сили та проводилися дії для здійснення державної реєстрації. Тому, саме для збереження майна ПАТ «Завод «Технопривод» та для захисту інтересів кредиторів 24 вересня 2015 року було укладено договір охорони з ТОВ «Вінар Плюс». До переліку майна, які беруться під охорону, було включено також об’єкти нерухомості.

Згідно п. 4 ч. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право залучати для забезпечення виконання своїх повноважень на договірних засадах інших осіб та спеціалізовані організації з оплатою їхньої діяльності за рахунок боржника, якщо інше не встановлено цим Законом чи угодою з кредиторами.

Місцевим господарським судом було встановлено, що повноваження акціонерів та органів управління боржника регулюються статутом ПАТ "Завод "Технопривод" в редакції 2014 року та Законом України "Про акціонерні товариства". Однак, згідно до п. 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-06/606/2013 від 28.03.2013 року "Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 № 4212-VI) визначено, що Закон має пріоритет перед іншими законодавчими актами у регулюванні відносин, пов'язаних із банкрутством суб'єктів підприємницької діяльності, за виключенням випадків, передбачених у Законі.

Однак, у разі коли в розгляді справи буде з'ясовано, що нормами певних законодавчих актів відповідні правовідносини врегульовано по-іншому, ніж Законом, то застосовуванню підлягають норми Закону. Винятки з цього правила встановлюються самим Законом, зокрема, щодо банкрутства банків, емітентів іпотечних облігацій.

Відповідно до ч. 3 ст. 98 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» під час реалізації своїх прав та обовязків арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобовязаний діяти добросовісно, розсудливо, з метою, з якою ці права та обовязки надано (покладено), обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на підставі, у межах та спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України про банкрутство.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджуються з висновками місцевого суду про те, що в діях арбітражного керуючого ОСОБА_5 ознак зловживання наданих прав шляхом перешкоджання діяльності акціонерів та органів управління ПАТ "Завод "Технопривод" та з тим, що в справі про банкрутство ПАТ "Завод "Технопривод" інтереси всіх акціонерів представляє уповноважена особа акціонерів ОСОБА_3 від якої не надходило жодних звернень до суду щодо перешкоджання діяльності акціонерів та Наглядовій раді ПАТ "Завод "Технопривод" зі сторони арбітражного керуючого.

Посилання ТОВ Динеро-Капітал» на наявність конфлікту інтересів у арбітражного керуючого ОСОБА_5 в якості розпорядника майном ПАТ «Завод «Технопривод», що полягає у взаємодії між акціонером боржника – ВАТ «Рівненський завод тракторних агрегатів», його представником фізичною особою ОСОБА_2 та ОСОБА_5 колегія суддів вважає неспроможними.

Відповідно ч. 5 ст. 98 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" порушення арбітражним керуючим вимог Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції", а також виникнення конфлікту інтересів під час здійснення його повноважень є підставою для усунення його від виконання обов’язків арбітражного керуючого під час провадження у справі про банкрутство, про що господарський суд виносить ухвалу.

Згідно до приписів ч. 2 ст. 114 Закону про банкрутство розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором не можуть бути призначені арбітражні керуючі: 1) які є заінтересованими у цій справі; 2) які здійснювали раніше управління цим боржником - юридичною особою, крім випадків, коли з дня усунення від управління зазначеним боржником минуло не менше трьох років; 3) яким відмовлено в допуску до державної таємниці, якщо такий допуск є необхідним для виконання обов'язків, покладених цим Законом; 4) які мають конфлікт інтересів (особи, у яких виникає суперечність між власними чи їх близьких осіб майновими, немайновими інтересами та повноваженнями арбітражного керуючого).

Визначення того, хто є заінтересованою особою стосовно боржника, міститься у статті першої Закону про банкрутство: заінтересовані особи стосовно боржника - юридична особа, створена за участю боржника, юридична особа, що здійснює контроль над боржником, юридична особа, контроль над якою здійснює боржник, юридична особа, з якою боржник перебуває під контролем третьої особи, власники (учасники, акціонери) боржника, керівник боржника, особи, що входять до складу органів управління боржника, головний бухгалтер (бухгалтер) боржника, у тому числі звільнені з роботи за три роки до порушення провадження у справі про банкрутство, а також особи, які перебувають у родинних стосунках із зазначеними особами та фізичною особою - боржником, а саме: подружжя та їх діти, батьки, брати, сестри, онуки, а також інші особи, щодо яких наявні обґрунтовані підстави вважати їх заінтересованими; для цілей цього Закону заінтересованими особами стосовно арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) чи кредиторів визнаються особи в такому ж переліку, як і заінтересовані особи стосовно боржника.

Частиною другою статті 4 Закону про банкрутство встановлено, що арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) з моменту винесення ухвали (постанови) про призначення його арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) до моменту припинення здійснення ним повноважень прирівнюється до службової особи підприємства - боржника.

Законом України "Про запобігання корупції" дано визначення термінів «приватний інтерес», «реальний конфлікт інтересів» та «потенційний конфлікт інтересів». Порушене питання вказаний Закон врегульовує окремим розділом V.

Так, приватний інтерес - це будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв'язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

Реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Потенційний конфлікт інтересів - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Між тим, скаржником не доведено, що арбітражний керуючий є заінтересованої особи чи отримує якусь непередбачену законодавством винагороду на шкоду інтересам та правам кредиторів й самого боржника.

Сам факт надання фізичною особою – ОСОБА_2 правової допомоги не зумовлює конфлікту інтересів у арбітражного керуючого ОСОБА_5 з інтересами як цієї юридичної особи, так і кредиторів.

Отже, доводи, викладені в апеляційній скарзі, є голослівними, носять характер припущень та не підтверджені належними доказами.

Щодо відмови в задоволенні заяви ТОВ «Динеро-Капітал» про включення грошових вимог товариства в першу чергу як конкурсні то вданому випадку за визначенням ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кредитор - юридична або фізична особа, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 31.07.2015 року заяву розпорядника майна ПАТ "Завод "Технопривод" від 13.07.2015 року № 01-34/114 про визнання недійсними договорів в порядку ст. 20 Закону про банкрутство та застосування наслідків недійсності правочину задоволити частково та визнано недійсним, укладений між ТОВ "Динеро-Капітал" ПАТ "Завод "Технопривод", договір фінансового кредиту № ФК/01/15-01 від 23.02.2015 року.

Колегія суддів відзначає, що ч. 2 та 3 ст. 20 Закону про банкрутство передбачає особливі наслідки задоволення вимог, заявлених в порядку цієї статті, зокрема, у разі визнання недійсними правочинів (договорів) або спростування майнових дій боржника на підставах, передбачених ч. 1 цієї статті, кредитор зобов'язаний повернути в ліквідаційну масу майно, яке він отримав від боржника, а у разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість у грошових одиницях за ринковими цінами, що існували на момент здійснення правочину або вчинення майнової дії. Кредитор за недійсним правочином (договором) або спростованою майновою дією має право вибору: погашення свого боргу в першу чергу в процедурі банкрутства або виконання зобов'язання боржником у натурі після припинення провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до ч. 3 ст. 20 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» кредитор за недійсним правочином (договором) або спростованою майновою дією має право вибору: погашення свого боргу в першу чергу в процедурі банкрутства або виконання зобов'язання боржником у натурі після припинення провадження у справі про банкрутство.

Дана стаття встановлює пільги для контрагента правовідношення. Після визнання недійсним угоди або спростування майнової дії і повернення в зв'язку з цим спірного майна такий контрагент стає кредитором боржника і має право вибору. По-перше, стати поточним кредитором і отримати реституцію (повернення переданого) в грошовому виразі в першу чергу в загальному порядку. По-друге, стати майновим кредитором і вимагати виконання обов'язку в натурі (наприклад, передати йому конкретне індивідуально визначене майно або продукцію боржника), якщо провадження по справі припинено не в зв'язку з ліквідацією боржника (наприклад, затвердження мирової угоди або звіту керуючого санацією). В цьому випадку спірне правовідношення не припиняється, а продовжує існувати, не дивлячись на наявність рішення.

Відповідно до абз. 8 ч. 1 ст. 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вимоги за зобов’язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред’являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Місцевий суд дійшов обгрунтованого висновку, що вимоги ТОВ «Динеро-Капітал» є поточними, так як вони виникли в процедурі банкрутства, а саме 31.07.2015 року в зв’язку із визнанням недійсним договору фінансового кредиту № ФК/01/15-01 від 23.02.2015 року укладеного між ТОВ "Динеро-Капітал" ПАТ "Завод "Технопривод".

17.05.2016 року ТОВ «Динеро-Капітал» заявило свої вимоги у розмірі 3500000,00 грн. як поточні посилаючись на ч. 2 ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Щодо відмови в задоволенні клопотання представника акціонера про усунення розпорядника майна від обов’язків керівника ПАТ «Завод «Технопривод».

Виносячи ухвалу 31.07.2015 року господарський суд Рівненської області керувався ст. 18 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» господарський суд має право за клопотанням сторін або учасників справи про банкрутство чи за своєю ініціативою вжити заходів до забезпечення вимог кредиторів.

Частиною 2 ст. 18 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачено, що у процедурі розпорядження майном за клопотанням розпорядника майна, сторін або інших учасників справи про банкрутство, що містить підтверджені відомості про перешкоджання керівником боржника виконанню повноважень розпорядника майна, а також про вчинення керівником боржника дій, що порушують права та законні інтереси боржника або кредиторів, господарський суд має право відсторонити керівника боржника від посади та покласти виконання його обов’язків на розпорядника майна. Про усунення керівника боржника від посади господарський суд виносить ухвалу.

Згідно ч. 3 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» заходи щодо забезпечення вимог кредиторів діють відповідно до дня введення процедури санації і призначення керуючого санацією або до прийняття постанови про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури і призначення ліквідатора, або до припинення провадження у справі.

Господарський суд має право скасувати або змінити заходи щодо забезпечення вимог кредиторів до настання зазначених обставин, про що виноситься ухвала.

Виносячи ухвалу 31.07.2015 року господарський суд Рівненської області встановив, що розпорядник майна боржника арбітражний керуючий ОСОБА_5 вживав заходи, спрямовані на ведення співпраці з керівником боржника з питань, що стосуються виконання функцій розпорядника майна Публічного акціонерного товариства "Завод "Технопривод" та забезпечення майнових інтересів кредиторів, але вони не дали позитивних результатів з причин, які перебувають поза його волею. Керівник боржника, у межах провадження у справі № 918/111/15 на стадії розпорядження майном з розпорядником майна належним чином не співпрацював та не надавав витребувані розпорядником майна документи, які необхідні для проведення інвентаризації майна боржника, крім того, не здійснював заходи щодо збереження майна боржника та вчиняв дії що порушують права та законні інтереси кредиторів.

В зв’язку з цим суд, задля уникнення порушення законних прав та інтересів боржника і кредиторів, забезпечення виконання вимог ухвали суду № 918/111/15 від 12.03.2015 року, відсторонив керівника ПАТ "Завод "Технопривод" ОСОБА_8 від посади та поклав виконання обов'язків керівника Публічного акціонерного товариства "Завод "Технопривод" на розпорядника майна боржника.

Вирішуючи питання про усунення розпорядника майна від обов’язків керівника ПАТ «Завод «Технопривод» місцевий господарський суд прийшов до правильного висновку, що припинення покладених на розпорядника майна обов'язків керівника боржника - ПАТ "Завод "Технопривод" можуть бути здійсненні судом в порядку ч. 3 ст.18 «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а саме при введенні процедури санації і призначення керуючого санацією або при прийняття постанови про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури і призначення ліквідатора, або при припинення провадження у справі.

Інші доводи скаржника не заслуговують на увагу, оскільки їм була надана вичерпна правова оцінка судом першої інстанції на підставі наданих сторонами доказів, які відповідно до статей 33, 34 ГПК України засвідчують певні обставини і на яких ґрунтується висновок суду.

Відповідно до пункту 1 статті 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.

Враховуючи вищевикладені обставини справи та зважаючи на наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування ухвали.

Керуючись ст.ст. 99,101,103,105,106 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу господарського суду Рівненської області від 22.03.2016 р. у справі № 918/111/15 - залишити без змін.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Динеро-Капітал" - залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Справу № 918/111/15 повернути до господарського суду Рівненської області.

Головуючий суддя Демянчук Ю.Г.

Суддя Саврій В.А.

Суддя Крейбух О.Г.