Справа № 2a-0770/3954/11
Рядок статзвіту - 10.1
код - 06
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 березня 2012 року м. Ужгород
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої - судді Большакової О. О.,
при секретарі судового засідання Кречко Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ужгороді адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України у Тячівському районі до ПРАТ "Тячівське автотранспортне підприємство - 12141 " про стягнення заборгованості, -
в с т а н о в и в:
16 листопада 2011 року управління Пенсійного фонду України в Тячівському районі Закарпатської області звернулось до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до ПРАТ «Тячівське автотранспортне підприємство 12141» про стягнення з відповідача заборгованості із єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в розмірі 134 245 гривень 53 копійки.
Позивач - Управління Пенсійного фонду в Тячівському районі Закарпатської області подав до суду заяви від 12.01.2012 року №285/05 та від 19.03.2012 року №7220/05 про зміну позовних вимог у зв'язку з частковим погашенням заборгованості відповідачем. Сума змінених позовних вимог становить 101 792 гривні 53 копійки.
Представник відповідача в судове засідання повторно не з'явився, належним чином повідомлявся про час та місце слухання справи за юридичною адресою, в строки передбачені КАС України. ПРАТ «Тячівське автотранспортне підприємство 12141» заяви про відкладення слухання справи не подало. Письмових заперечень щодо задоволення позовних вимог до суду не надійшло.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав.
Судом встановлено, що ПРАТ «Тячівське АТП 12141» зареєстровано як суб’єкт підприємницької діяльності - юридична особа та є платником єдиного внеску відповідно з ч.3 ст.1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року №2464-VІ.
Відповідно до п. 1 ст.4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платниками єдиного внеску є підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Відповідно до п. 2 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску також є працівники - громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють на підприємствах, в установах та організаціях, в інших юридичних осіб.
Відповідно до п. 3 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску також є фізичні особи, які виконують роботи (надають послуги) на підприємствах, в установах та організаціях, в інших юридичних осіб, чи у фізичних осіб - підприємців або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, за цивільно-правовими договорами.
Згідно п. 11 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є особи, які отримують допомогу по тимчасовій непрацездатності.
Відповідно до п.п. 1 п. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Відповідно до п. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.
Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - календарний рік.
При цьому платники, зазначені в у пункті 1 частини першої статті 4 цього ж Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі).
Згідно з п.1 ч.1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі у натуральній формі, що визначається відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Відповідно до п.12 ст.9 Закону, єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Відповідно до п.1 ст.8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», розмір єдиного внеску для кожної категорії платників, визначених Законом, та пропорції його розподілу за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування встановлюються з урахуванням того, що вони повинні забезпечувати застрахованим особам страхові виплати і соціальні послуги, передбачені законодавством про загальнообов’язкове державне соціальне страхування; фінансування заходів, спрямованих на профілактику страхових випадків; створення резерву коштів для забезпечення страхових виплат та надання соціальних послуг застрахованим особам; покриття адміністративних витрат із забезпечення функціонування системи загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Згідно п. 5 ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок встановлюється у відсотках до визначеної абзацом першим пункту 1 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску відповідно класів професійного ризику виробництва, до яких віднесено платників єдиного внеску, з урахуванням видів їх економічної діяльності.
Частиною 11 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені Законом. Відповідно до ч.3 ст.25 Закону суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.
Пункт 2 частини 11 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачає, що за несплату або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф в розмірі 10 відсотків своєчасно несплачених сум. Одночасно на суми недоїмки нараховується пеня в розрахунку 0,1 % суми недоплати за кожен день прострочення платежу.
За несплату (несвоєчасну сплату) єдиного внеску за період з 21.02.2011 року по 10.08.2011 року у відповідності до п.2 ч.11 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» до підприємства застосована фінансова санкція на суму 2 200 гривень та нараховано пеню в сумі 3 240 гривень 31 копійку, що підтверджується копією рішення №744 від 23.09.2011 року, наявною в матеріалах справи.
Крім того, за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» до підприємства була застосована фінансова санкція у розмірі 10 неоподаткованих мінімум громадян в сумі 170 гривень, що підтверджується копією рішення №489 від 05.07.2011 року, наявною в матеріалах справи.
За період з 21.02.2011 року по 27.10.2011 року платником самостійно сплачено 35 838 гривень 69 копійок, які згідно з ч.6 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»були зараховані в порядку календарної черговості виникнення боргу.
Станом на 27.10.2011 року відповідно до особової картки платника ПРАТ «Тячівське АТП 12141» має заборгованість по сплаті єдиного внеску в сумі 164 473 гривні 91 копійка, 2 370 гривень фінансових санкцій та 3 240 гривень 31 копійка пені.
Разом з тим, станом на 17.01.2012 року відповідач сплатив у добровільному порядку суму заборгованості в розмірі 24 953 гривні, яка була зарахована до сплати єдиного внеску , що підтверджується заявою Управління ПФУ в Тячівському районі Закарпатської області про зменшення позовних вимог від 12.01.2012 року № 285/05, наявною в матеріалах справи.
Станом на 20.03.2012 року ПРАТ «Тячівське АТП 12141» у добровільному порядку погасило суму заборгованості в розмірі 7 500 гривень, яка була зарахована до сплати єдиного внеску, що підтверджується копією заяви Управління ПФУ в Тячівському районі Закарпатської області про зменшення позовних вимог від 19.03.2012 року № 7220/05, наявною в матеріалах справи.
Таким чином, станом на 20.03.2012 року відповідач - ПРАТ «Тячівське АТП 12141»має заборгованість по сплаті єдиного внеску в сумі 101 792 гривні 53 копійки, в тому числі 96 182 гривні 22 копійки - по сплаті єдиного внеску, 2 370 гривень - по сплаті фінансових санкцій та 3 240 гривень 31 копійка –по сплаті пені.
В порушення вказаних норм Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» відповідач не сплатив нараховану суму єдиного внеску, у зв’язку з чим станом на день звернення до суду у нього утворилась заборгованість перед позивачем у сумі 101 792 гривні 53 копійки.
Таким чином, заборгованість ПРАТ «Тячівське АТП 12141» із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування склала 101 792 гривні 53 копійки.
Стаття 67 Конституції України передбачає обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Ненадходження вказаної суми до бюджету Пенсійного фонду перешкоджає виконанню одного з основних завдань Фонду – забезпечення збирання та акумулювання коштів, призначених, для повного та своєчасного фінансування виплати пенсій.
Тому позовні вимоги підлягають задоволенню в сумі існуючого боргу.
Судові витрати по справі згідно ч. 4 ст. 94 КАС України з відповідача не стягуються.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 19, 94, 104-106, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
постановив:
Позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України у Тячівському районі до ПРАТ «Тячівське автотранспортне підприємство 12141» про стягнення заборгованості задовольнити повністю.
Стягнути з ПРАТ "Тячівське автотранспортне підприємство - 12141 " (вул. Леніна, буд. 205,м. Тячів,Закарпатська область,90500) заборгованість із єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 101 792 (тисяча сто одна гривня сімсот дев’яності дві) гривні 53 (п’ятдесят три) копійки на користь управління Пенсійного фонду України в Тячівському районі Закарпатської області.
Відповідно до статті 186 КАС України апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова відповідно до ч.1 ст.254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку не було подано.
Суддя Закарпатського
окружного адміністративного суду ОСОБА_1
Повний текст постанови підписано та складено 26 березня 2012 року.
Суддя Большакова О.О.