ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2016 року Справа № 911/1079/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого: суддів:Круглікової К.С. (доповідач), Вовка І.В., Селіваненка В.П.

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська енергетична будівельна компанія"

на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 29.06.2016

у справі№ 911/1079/16 господарського суду Київської області

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Актив"

до третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю "Київська енергетична будівельна компанія" Державне підприємство "Національна енергетична компанія "Укренерго"

про та за зустрічним позовом до про стягнення 29 756 321,19 грн. заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська енергетична будівельна компанія" 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Актив" 2. Приватного акціонерного товариства КП "Укренергомонтаж" 3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестмаш плюс" визнання недійсними договорів

за участю представників сторін

позивача: Сиротенко О.О., Гребеник І.С., Варес М.О.,

відповідача: Цой Д.С., Брежницька О.С.,

третьої особи: Левченко Д.Ю.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Енерго Актив" звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська енергетична будівельна компанія" про стягнення заборгованості у сумі 29 756 321,19 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Київська енергетична будівельна компанія" звернулось до господарського суду з зустрічним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Актив" про визнання договорів про відступлення права вимоги недійсними.

Рішенням господарського суду Київської області від 21.04.2016 , залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.06.2016, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Актив" задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська енергетична будівельна компанія" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Актив" 20 000 000,00 грн. невикористаного авансу, 940 410,96 грн. 5 % річних за користування чужими грошовими коштами, 3 264 759,81 грн. інфляційних втрат, 2 880 000,00 грн. пені, 564 246,58 грн. три відсотки річних, 1 388 699,21 грн. боргу за оплату послуг генпідряду, 6 893,50 грн. інфляційних втрат, нарахованих на заборгованість з оплати послуг генпідряду, 8 902,89 грн. три відсотки річних, нарахованих на заборгованість з оплати послуг генпідряду, 201 820,77 грн. судового збору. В задоволені решти позовних вимог за первісним позовом відмовлено. В задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська енергетична будівельна компанія" відмовлено в повному обсязі.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, ТОВ "Київська енергетична будівельна компанія" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.06.2016 та рішення господарського суду Київської області від 21.04.2016 скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні первісного позову відмовити повністю, а зустрічний позов повністю задовольнити.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права при ухваленні зазначених судових рішень, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Попередніми судовими інстанціями встановлено, що 18.11.2011 між Приватним акціонерним товариством "Укренергомонтаж" (Генпідрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Київська енергетична будівельна компанія" (Підрядник) укладено Договір підряду № 9-03/11-11 , згідно з яким підрядник зобов'язується у 2011-2015 роках, на свій ризик власними або залученими силами з власних матеріальних ресурсів, на підставі наданої Генпідрядником проектної документації, що затверджена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06.04.2011 № 276-р, виконати та здати Генпідряднику в установлений цим Договором строк закінчені роботи - об'єкт будівництва, а саме: сукупність приміщень і споруд або окремі приміщення (споруди), будівництво яких здійснюється відповідно до проекту "ПЛ 750 кВ Запорізька АЕС - Каховська з ПС 750 кВ "Каховська" та заходами ПЛ 330 кВ" в частині реконструкції ПС 330 кВ "Новокаховська" із заміною АТ 220/150/35 кВ на АТ 330/220/35 кВ, у тому числі Пусковий комплекс № 3 окрім: проектних, будівельно-монтажних та пусконалагоджувальних робіт з влаштування АСУ ТП і системи технологічного та охоронного відео спостереження, а також виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а Генпідрядник зобов'язується надати Підряднику будівельний майданчик (фронт робіт), передати проектно-кошторисну та іншу необхідну дозвільну документацію, затверджену в установленому законом порядку, прийняти виконані роботи та оплатити їх в порядку та на умовах, визначених цим Договором (пункт 1.1. Договору підряду у редакції від 30.12.2014).

Згідно з пунктом 4.1. Договору, розрахунки проводяться шляхом оплати авансу та оплати виконаних підрядником робіт, витрат та поставленого обладнання, в межах фінансових можливостей Генпідрядника на поточний рік. Генпідрядник здійснює авансові платежі протягом 5 календарних днів з дня фактичного надходження коштів від Замовника шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Підрядника на підставі його письмового звернення. Підрядник зобов'язується використати одержаний аванс на розробку робочої документації, а також на придбання і постачання необхідних для виконання будівельно-монтажних робіт матеріалів, протягом 85-ти календарних днів з дня його одержання. Підрядник, протягом 85-ти календарних днів з дня надходження авансового платежу, підтверджує його використання актами здачі-прийняття виконаних будівельних робіт та проміжним актом-звітом про використання коштів за призначенням та повертає невикористану частину авансових платежів, а також сплачує відсотки за їх користування у розмірі однієї облікової ставки НБУ, що діяла в цей період.

Відповідно до пункту 4.2. Договору оплата виконаних Підрядником робіт проводиться Генпідрядником проміжними щомісячними платежами в міру виконання робіт. Розрахунки здійснюються на підставі типових форм первинних облікових документів у будівництві, затверджених спільним наказом Державного комітету України та Державним комітетом України з будівництва та архітектури "Про затвердження типових форм первинних документів з обліку в будівництві" від 04.12.2009 №554, а саме:

- "Акта приймання виконаних будівельних робіт" (форма № КБ-2в), надалі -Акт;

- "Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати" (форма № КБ-3), надалі - Довідка;

- Акта здачі-прийняття проектних робіт.

Під час проведення розрахунків за виконані роботи Генпідрядник утримує частину коштів у розмірі 5%, які використовуються для забезпечення виконання договірних зобов'язань Підрядника. Частина цих коштів може бути повернена після здачі об'єкта будівництва в експлуатацію; друга частина - після закінчення чи протягом гарантійного строку якості робіт (експлуатації об'єкта будівництва) у разі відсутності недоліків. Після здачі об'єкта в експлуатацію Генпідрядник, в разі відсутності зауважень, протягом місяця сплачує Підряднику залишок коштів за цим Договором (пункт 4.4 Договору підряду).

Після підписання Акта та Довідки, передбачених пунктом 4.3. цього Договору, Генпідрядник зобов'язаний оплатити виконані роботи за вирахуванням суми авансу протягом 7 (семи) банківських днів за умови своєчасного здійснення розрахунків з боку замовника за Основним договором (пункт 4.5 Договору підряду).

Підпунктом 12.3.23 Договору підряду на Підрядника покладено обов'язок сплачувати Генпідряднику за послуги генпідряду 1,8% від вартості виконаних робіт.

Додатковими угодами № 1 від 03.03.2014 та № 2 від 01.04.2014 до Договору підряду сторони внесли зміни до умов Договору, зокрема виклавши підпункт 12.3.23 у новій редакції, яка передбачала обов'язок Підрядника сплачувати Генпідряднику за послуги генпідряду відповідно 5% і 20% від вартості виконаних Підрядником робіт. Оплата послуг генпідряду здійснюється Підрядником протягом 5-ти календарних днів з моменту отримання коштів від Генпідрядника за виконані роботи (етапи виконаних робіт, що зазначаються в Актах здачі-приймання виконаних робіт), пропорційно отриманим коштам.

Зазначеними Додатковими угодами Договір підряду доповнено пунктом 4.8, яким також урегульовано порядок здійснення оплати вартості таких послуг.

У відповідності до пункту 13.7 Договору підряду у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань при виконанні робіт Підрядник сплачує Генпідряднику штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня) у розмірі, визначеному Договором, та, окрім сплати вищезазначених штрафних санкцій, повертає Генпідряднику кошти (аванс) з урахуванням індексу інфляції та 5% річних, які нараховуватимуться на суму авансу, за весь час користування грошовими коштами Генпідрядника (чужими грошовими коштами).

За умовами пункту 13.18 Договору за неповернення/несвоєчасне повернення невикористаної частини авансових платежів Підрядник сплачує пеню у розмірі однієї облікової ставки НБУ за кожен день прострочення та інші штрафні санкції, передбачені актами чинного законодавства.

Договір підряду за змістом пункту 16.1 (у редакції Додаткової угоди № 8 від 30.12.2014) набуває законної сили з моменту його підписання обома Сторонами і діє до 31 грудня 2015 року включно, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим Договором. Закінчення строку дії Договору не звільняє Сторони від виконання зобов'язань за цим Договором.

Підписані сторонами також додатки до Договору, зокрема: Протокол погодження договірної ціни, Розрахунок договірної ціни, Календарний графік виконання робіт, Перелік проектно-кошторисної документації, Графік постачання обладнання Генпідрядником.

На виконання пункту 4.1. Договору, ПрАТ КП "Укренергомонтаж" 19.01.2015 перераховано на розрахунковий рахунок відповідача за первісним позовом 15 000 000,00 грн., а 20.01.2015 - 5 000 000,00 грн. з призначенням платежу: оплата авансу на виконання будівельно-монтажних та пусконалагоджувальних робіт, що підтверджується відповідними банківськими виписками, копії яких наявні в матеріалах справи (т. 1, ст. 58-59).

Попередніми судовими інстанціями також встановлено, що18.12.2015 між ПрАТ "КП "Укренергомонтаж" та ТОВ "Інвестмаш Плюс" укладено Договір про відступлення права вимоги на суму 21 388 699,21 грн., а також інші вимоги, що виникли на підставі Договору № 9-03/11-11 від 18.11.2011 та додатків до нього. Розрахунок за цим договором сторони здійснюють після отримання оплати від боржника.

18.03.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестмаш Плюс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерго Актив" укладено Договір про відступлення права вимоги №4/18-03, за умовами якого Первісний кредитор (ТОВ "Інвестмаш Плюс") передає Новому кредиторові (ТОВ "Енерго Актив"), а Новий кредитор приймає права вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська енергетична будівельна компанія" (Боржник) в розмірі 21 388 699,21 грн основного боргу, а також інші вимоги, що виникли на підставі Договору про відступлення права вимоги № 18-12/15 від 18 грудня 2015 року та Договору № 9-03/11-11 від 18 листопада 2011 року та додатків до нього.

Предметом цього договору є всі зобов'язання Боржника перед Первісним кредитором, які виникли з викладених у цьому пункті Договору обставин. За текстом цього Договору його предмет (права вимоги до Боржника, які передаються Первісним кредитором Новому кредиторові) - Основне зобов'язання (пункт 1.1. Договору).

Згідно з пунктом 1.1. Договору право вимоги, що передано Позивачу, виникло у Первісного кредитора - ТОВ "Інвестмаш Плюс" на підставі Договору про відступлення права вимоги № 18-12/15 від 18 грудня 2015 року, відповідно до якого ПрАТ "КП "Укренергомонтаж" передав ТОВ "Інвестмаш Плюс" права вимоги до Боржника в розмірі 21 388 699,21 грн. основного боргу ( 20 000 000 - аванс , 1 381 074,14 грн. - плата генпідряднику за послуги генпідряда), а також інші вимоги, що виникли на підставі Договору № 9-03/11-11 від 18 листопада 2011 року та додатків до нього.

Пунктом 3.1. Договору № 4-18/03 Первісний кредитор зобов'язується після підписання Договору передати за актом прийому-передачі Новому кредитору оригінали документів, що підтверджують Основне зобов'язання (договір, додаткові угоди до нього, докази перерахування авансових платежів, претензії та відповіді на них тощо), а також інші документи, що засвідчують права, які передаються за даним Договором, про що Сторонами складається відповідний акт, який є підставою для переходу до Нового кредитора прав вимоги за Основним зобов'язанням.

Також встановлено, що Первісним кредитором 18.03.2016 передано, а Новим кредитором прийнято відповідні документи, що підтверджується Актом прийому-передачі документів до Договору про відступлення права вимоги №4-18/03 від 18.03.2016 року.

Позивачем за первісним позовом 25.03.2016 направлено на адресу відповідача за первісним позовом (Боржника) повідомлення про відступлення права вимоги, що підтверджено наявними у справі доказами.

Стягуючи з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом суму основного боргу у повному розмірі - 21 388 699,21 грн., попередні судові інстанції виходили з того, що борг є дійсним, позивач довів свої вимоги належними та допустимими доказами , а відповідач не спростував їх.

Колегія суддів погоджується з цими висновками з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 19.01.2015 ПрАТ "КП "Укренергомонтаж" перерахувало на розрахунковий рахунок ТОВ "КЕБК" 15 000 000,00 грн., а 20.01.2015 - 5 000 000,00 грн. з призначенням платежу оплата авансу на виконання будівельно-монтажних та пусконалагоджувальних робіт, що підтверджується відповідними банківськими виписками, копії яких наявні в матеріалах справи (т. 1 стор. 58, 59).

Відповідно до п. 3.8 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Національного банку Україні від 21.01.2004 № 22, та п. 1.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.95, отримувач коштів, якщо інше не передбачено договором, не вправі самостійно визначати порядок зарахування коштів, якщо платником чітко визначено призначення платежу. (Правова позиція ВГСУ у постановах від 15.09.2011 № 5015/1494/11, від 15.02.2007 № 12/615)

Загальні умови укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 № 668, що є обов'язковими для врахування під час укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві незалежно від джерел фінансування робіт, а також форми власності замовника та підрядника (субпідрядників), передбачають можливість оплати виконаних робіт після прийняття замовником закінчених робіт (об'єкта будівництва) або поетапно проміжними платежами в міру виконання робіт. У договорі підряду сторони можуть передбачати надання замовником авансу з визначенням порядку його використання.

В договорі підряду № 9-03/11-11 було передбачено поетапна оплата робіт:

1) аванс із цільовим призначенням, що повертається у разі вчасного невикористання на надані цілі

2) проміжні платежі за прийняті роботи

3) розрахунок, який враховує раніше сплачені суми авансу та проміжних платежів, але передбачає певні утримання.

Відповідно до п.4.1 Договору підряду Підрядник ( відповідач) протягом 85-ти календарних днів з дня надходження авансового платежу мав підтвердити його використання актами здачі-прийняття виконаних будівельних робіт та проміжним актом-звітом про використання коштів за призначенням і повернути невикористану частину авансових платежів.

Однак попередніми судовими інстанціями встановлено, що в установлений договором строк відповідач за первісним позовом роботи за договором не виконав, акти здачі - прийняття виконаних будівельних робіт та проміжний акт-звіт про використання коштів за призначенням Генпідряднику у встановленому п.4.1 Договору порядку не надав, та не спростував зазначеного при розгляді справи у господарських судах обох інстанцій. Крім того, в матеріалах справи нема належним чином оформленого повідомлення відповідача за первісним позовом про готовність до передання робіт та доказів його направлення Генпідряднику.

З огляду на зазначене, касаційна інстанція погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що оскільки перераховані 20 млн. грн. мали цільове призначення, то ТОВ "КЕБК" не мав права їх зараховувати в рахунок погашення заборгованості попередніх періодів, а повинен був або використати на визначені в авансі цілі, або повернути невикористаними по закінченні 85 днів, або повернути як помилкове надходження (безпідставно отримані кошти), якщо по договору вже суми авансу не передбачались.

Доводи касаційної скарги про те, що сума 20 000 000 не є авансом спростовується п.4.1 Договору, згідно з яким розмір авансу не повинен перевищувати 30 відсотків від вартості будівельно-монтажних та пусконалагоджувальних робіт.

Колегія суддів також вважає обґрунтованим стягнення з ТОВ "КЕБК" 1 388 699,21 грн заборгованості вартості послуг генпідряду, не сплаченої ПрАТ КП "Укренергомонтаж" відповідно до п.12.3.23 Договору підряду.

Оскільки сторони не надали доказів погашення відповідачем за первісним позовом заборгованості в розмірі 20 000 000, 00грн. (невикористаний авансу) та 1 388 699,21 грн. заборгованості за послуги генпідряду , попередні судові інстанції позов в частині стягнення 21 388 699,21 грн правильно вважали таким, що підлягає задоволенню.

При цьому колегія суддів вважає, що попередні судові інстанції обгрунтовано не прийняли до уваги доводи відповідача за первісним позовом нібито на проведене ним зарахування зустрічних однорідних вимог шляхом направлення відповідної заяви Генпідряднику, оскільки господарськими судами встановлено, що повідомлення про проведення зарахування зустрічних однорідних вимог ПрАТ "Укренергомонтаж" було отримано 25.12.2015, а відступлення право вимоги ТОВ "Інвестмаш Плюс" було здійснене 18.12.2015.

Колегія суддів вважає, що попередні судові інстанції зробили правомірний висновок щодо стягнення з ТОВ "КЕБК" інфляційних втрат - 3 264 759, 60 грн., 5% річних за користування чужими грошовими коштами - 940 410, 96 грн., пені в розмірі однієї облікової ставки НБУ - 2 880 000, 00 грн., 3% річних - 564 246, 58 грн. нарахованих на заборгованість у розмірі 20 000 000,00 грн. , а також щодо стягнення 6 893,50 грн. інфляційних втрат та 8 902,89 3% річних, нарахованих на заборгованість за послуги генпідряду у сумі 1 388 699,21. При цьому правильно були застосовані ст.ст.536, 625 ЦК України та Пункти 13.6, 13.7, 13.11,13.18 Договору підряду.

Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову про визнання договорів про відступлення права вимоги недійсними, попередні судові інстанції вважали, що зазначені договори не суперечать нормам матеріального права.

Колегія суддів погоджується з таким висновком з огляду на таке.

Стаття 215 ЦК України встановила, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною(сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Доказів, які б свідчили про недодержання цих вимог сторонами в момент вчинення договорів про відступлення права вимоги , відповідачем за первісним позовом не надано.

Доводи відповідача про те,що заміна кредитора у зобов'язанні здійснена без згоди боржника обґрунтовано не прийняті до уваги, оскільки відповідно до ч.1 статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника,якщо інше не встановлено договором або законом.

Як свідчать матеріали справи, а саме Договір підряду №9-03/11-11 від 18.11.2011, укладений між Приватним акціонерним товариством "Укренергомонтаж" (Генпідрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Київська енергетична будівельна компанія" (Підрядник), кредитор у якому замінений спочатку на ТОВ "Інвестмаш Плюс", а потім на ТОВ "Енерго Актив", не містить положень щодо заборон на відступлення прав вимог без згоди боржника. Законом така заборона також не встановлена.

Колегія суддів також вважає необґрунтованими доводи касаційної скарги про те, що договори про відступлення права вимоги є удаваними правочинами, оскільки були укладені для приховання іншого правочину: договору факторингу.

Відповідно до ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи(боржника).Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Враховуючи зазначене положення закону, попередні судові інстанції обґрунтовано виходили з того, що договори відступлення права вимоги не є договорами факторингу, оскільки за укладеними договорами жодна з сторін не передає грошові кошти у розпорядження іншої сторони за плату.

Відповідно до ч.3 ст. 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги,якщо вимога не має особистого характеру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються загальні положення про відступлення права вимоги,якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, з урахуванням зазначених норм матеріального права та фактичних обставин, попередні судові інстанції правильно зазначили, що оспорюванні договори за своєю правовою природою не є договорами факторингу.

Таким чином,колегія суддів погоджується, що при встановлених попередніми судовими інстанціями фактичних обставинах та вимогах діючого законодавства не було підстав для визнання договорів про відступлення права вимоги недійсними.

Колегія суддів також вважає, що оскільки ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14 червня 2016 року було змінено процесуальний статус третіх осіб, а саме: КП "Укренергомонтаж та ТОВ "КЕБК", та їх було залучено до участі у справі у якості інших відповідачів за зустрічним позовом, підстав, передбачених п.3 ч.2 ст. 111-10, для скасування постанови апеляційної інстанції немає.

Відповідно до ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Всі інші доводи касаційної скарги також були предметом розгляду попередніх судових інстанцій, їм надана належна правова оцінка, вони не спростовують висновків апеляційного господарського суду та не впливають на них, тому підстави для її задоволення і скасування постанови Київського апеляційного господарського суду від 29.06.2016, ухваленої з правильним застосуванням норм матеріального права та дотриманням норм процесуального законодавства, відсутні.

Керуючись статтями 85, 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська енергетична будівельна компанія" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.06.2016 у справі № 911/1079/16 - без змін.

Головуючий К. Круглікова

Судді: І. Вовк

В. Селіваненко