Справа № 201/10925/16-ц

Провадження № 2/201/2560/2016

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 серпня 2016 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

У складі:

головуючого судді – Наумової О.С.,

при секретарі – Гоц Г.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

В С Т А Н О В И В :

01 серпня 2016 року ОСОБА_1 звернулася до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що 17 липня 2009 року вона зареєструвала шлюб з відповідачем від якого 22 листопада 2009 року народилась дочка ОСОБА_3 та 11 травня 2015 року – син ОСОБА_4. Сімейне життя з відповідачем не склалося у зв’язку з агресивною поведінкою останнього по відношенню до позивача. Подальше перебування в шлюбі суперечить інтересам сторін та дітей, збереження родини є неможливим.

Одночасно до суду від сторін надійшли письмові заяви, відповідно до яких сторони просили суд розглянути справу за їх відсутністю та розірвати шлюб, укладений між ними.

З огляду на таке, суд вирішує справу за відсутністю учасників цивільного процесу на підставі доказів, наявних в матеріалах справи та враховуючи ч. 2 ст. 197 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Сторони перебувають у шлюбі з 17 липня 2009 року. Шлюб зареєстровано Індустріальним відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції, актовий запис № 396 (а.с. 6).

Від шлюбу мають дочку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 7 – 8).

Спільне життя між сторонами не склалося.

На теперішній час шлюбні відносини сторін припинилися. Причиною припинення шлюбних відносин стало взаємне непорозуміння, різні погляди на обов’язки подружжя, ведення домашнього господарства. Спільного господарства не ведуть, спільного бюджету не мають. Спір про поділ майна відсутній. Після розірвання шлюбу питання про утримання дітей узгоджено між сторонами.

Згідно положень ст. 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають спільні права та обов'язки.

Відповідно до положень ст. 51 Конституції України та ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Частиною 3 ст. 105 СК України передбачено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 СК України.

У відповідності зі ст. 110 Сімейного Кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним з подружжя.

У відповідності зі ст. 112 Сімейного Кодексу України, при розгляді справи про розірвання шлюбу суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини й інших обставин життя чоловіка і жінки. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам дітей, що мають істотне значення.

Відповідно до п. 10 постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21 грудня 2007 року № 11 проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Позивач у поданій до суду позовній заяві зазначає, що сімейне життя з відповідачем не склалося у зв’язку з агресивною поведінкою останнього по відношенню до неї. Подальше перебування у шлюбі суперечить інтересам сторін та дітей, збереження родини є неможливим.

Відповідач у поданій до суду заяві про визнання позовних вимог та розгляд справи за його відсутності, обумовлений вище факт не спростовує, що дає підстави суду вважати за недоцільне, з урахуванням, в першу чергу, інтересів дітей, а також самих сторін по справі надавати останнім строк для примирення та намагатися зберегти їх сімейні відносини.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Проаналізувавши встановлені обставини по справі, приймаючи до уваги існуючи взаємини між подружжям, причини розлучення, небажання сторін продовжувати шлюбні відносини, суд дійшов висновку, що подальше подружнє життя ОСОБА_1 та ОСОБА_7, збереження їх сім'ї є неможливе та суперечить їх інтересам та інтересам їх дітей. Заявлені позовні вимоги відповідають дійсній волі дружини, проти задоволення яких відповідач не заперечує.

Позивачка не наполягає на відновленні дошлюбного прізвища.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд на підставі ст. 88 ЦПК України, враховуючи результат вирішення справи, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача, понесені останнім при зверненні до суду судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 551,20 гривень, сплата якого підтверджується відповідною квитанцією від 29 липня 2016 року (а.с. 2).

На підставі вищевикладеного, керуючись, ст. ст. 24, 105, ч. 1 ст. 110, ст. 112 СК України, ст. ст. 10, 11, 24, 60, 61, 88, ч. 2 ст. 197, ст. ст. 212 – 215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, – задовольнити.

Шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 17 липня 2009 року Індустріальним відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції за актовим записом № 396, - розірвати.

Після розірвання шлюбу прізвище позивача ОСОБА_1 не змінюється.

Судові витрати по справі покласти на відповідача ОСОБА_2, стягнувши з останнього на користь ОСОБА_1 551,20 гривень.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня отримання рішення шляхом подання апеляційної скарги через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська.

Суддя: О.С. Наумова