Справа № 130/1286/16-ц Провадження № 22-ц/772/2619/2016Головуючий в суді першої інстанції Вернік В. М.

Категорія 50Доповідач Вавшко В. С.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2016 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:

ГоловуючогоВавшка В.С.,

суддів:Жданкіна В.В., Зайцева А.Ю.,

При секретарі:Маркевич Я.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 12 липня 2016 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про звільнення від сплати аліментів,

в с т а н о в и л а :

У червні 2016 року ОСОБА_6 звернувся до суду з вказаним позовом, зазначав, що відповідно до довідки з виконавчої служби з нього стягуються аліменти на користь ОСОБА_7 на утримання дитини у розмірі 30% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку. З 01.05.2016 року змінився прожитковий мінімум для непрацездатних громадян. На даний час джерелом його існування є пенсія, розмір якої складає 438 грн.

Посилаючись на вказані обставини, просив на підставі ч.8 ст. 181 СК України звільнити його від сплати аліментів на користь ОСОБА_7

Рішенням Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 12 липня 2016 року відмовлено у задоволенні зазначеного позову.

На таке рішення ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги, посилаючись на порушення норм матеріального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення у межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Апеляційного суду Вінницької області від 04.05.2016 року змінено рішення Жмеринського міськрайонного суду від 09.03.2016 року та визначено про зменшення розміру аліментів, які стягуються з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 на утримання сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, та дочки ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, згідно з виконавчим листом №130/2506/13-ц, виданим Жмеринським міськрайонним судом 29 січня 2014 року, з 1/3 частини доходів відповідача, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на 1/6 частину доходів відповідача, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дочкою ОСОБА_9 повноліття.

При цьому судом апеляційної інстанції визначено неможливість звільнення позивача від сплати аліментів на підставі вимог ст.188 СК України за відсутності обставин того, що діти позивача мають власний дохід і доходи неповнолітніх дітей перевищують дохід позивача.

Також колегією суддів зауважено про відсутність передбачених ст.192 СК України підстав для зменшення аліментів, розмір яких остаточно встановлений з урахуванням набуття повноліття старшим сином, а відтак, визначений до стягнення з вирахуванням тієї частки, що припадала на нього.

Судом першої інстанції не взято до уваги посилання у позовній заяві ОСОБА_6 щодо його звільнення від сплати аліментів на утримання неповнолітньої дитини в порядку ч.8 ст.181 СК України судом, оскільки визначена даною нормою закону можливість встановлення дитині з певних підстав тимчасової державної допомоги жодним чином не передбачає права боржника на звільнення від їх сплати.

Суд дійшов висновку, що наведена позивачем підстава звільнення його від сплати аліментів, як-то збільшення прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, не становить визначеної законом виключної сукупності умов, наведених у ст.188 СК України, лише за наявності яких платника аліментів може бути звільнено від їх сплати та які не підлягають розширеному тлумаченню, а також не визначає відповідної альтернативи припинення права на аліменти згідно встановленого ст.190 СК України порядку.

Суд також не вбачав підстав щодо часткового зменшення розміру оспорюваних аліментів, позаяк із збільшенням прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, відбувалось також пропорційне збільшення прожиткового мінімуму непрацездатних осіб, яким є ОСОБА_6, що не призводить до істотного дисбалансу умов сплати присудження аліментів.

За таких обставин, суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову ОСОБА_6 за безпідставністю.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно встановлені обставини справи та відповідні їм правовідносини та правильно застосовані норми матеріального права.

Правилами ст. 10 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 180 СК України передбачений обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За змістом ст.197 СК України за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв'язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.

Колегією суддів встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі. Від спільного життя мають дітей: сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочку ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, які проживають з відповідачем.

Рішенням Апеляційного суду Вінницької області від 04.05.2016 року змінено рішення Жмеринського міськрайонного суду від 09.03.2016 року, яким позов ОСОБА_6 задоволено частково, та зменшено розмір аліментів, які стягуються з нього на користь ОСОБА_7 на утримання сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, та дочки ОСОБА_9, з 1/3 частини доходів відповідача, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на 1/6 частину доходів відповідача, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дочкою ОСОБА_9 повноліття (а.с. 17-18).

Згідно довідки, виданої Жмеринським міськрайонним відділом Державної виконавчої служби, ОСОБА_6 за період з 01.01.2016 року по 30.06.2016 року сплатив аліменти на користь ОСОБА_7 у розмірі: січень - 664,57 грн., лютий - 664,57 грн., березень - 664,57 грн., квітень - 664,57 грн., травень - 692,57 грн., червень - 692,57 грн. (а.с. 31).

Доводи апеляційної скарги про те, що судом не враховані вимоги ч.8 ст. 181 СК України, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки ОСОБА_7 не може бути позбавлена права на отримання аліментів від відповідача на утримання їхніх спільних дітей лише внаслідок збільшення прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, так як це суперечить вимогам СК України. Окрім цього, зазначена норма права не регулює питання звільнення платника аліментів від їх сплати, а встановлює порядок соціального захисту дитини з боку держави в разі втрати батьками можливості утримувати дитину тощо.

Колегія суддів вважає, що відповідно до Закону України від 25 грудня 2015 року № 928-VIII «Про Державний бюджет України на 2016 рік» з 01.05.2016 року підвищено прожитковий мінімум на дитину відповідного віку, однак це ніяким чином не впливає на даний спір та не звільняє ОСОБА_6 від обов'язку сплати аліментів на утримання дітей.

Підстави звільнення батьків від сплати аліментів визначені в ст..188 СК України, однак позивач не довів перед судом їх наявність, відтак суд дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позову.

Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку представленим доказам, дійшов обґрунтованого висновку про безпідставність позову у цілому.

Апеляційна скарга не містить в собі жодних доводів про невірне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права та не спростовує висновків суду .

За таких обставин, та в силу ст.308 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є справедливим, законним та обґрунтованим, постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для його скасування не має.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 12 липня 2016 рокузалишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя : (підпис) В.С. Вавшко

Судді : (підпис) В.В. Жданкін

(підпис) А.Ю. Зайцев

З оригіналом вірно :