доповідач 1 інстанції - ОСОБА_1
суддя-доповідач - ОСОБА_2
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 квітня 2010 року справа №2а-18727/09/0570
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючий: Шаптала Н.К.
судді: при секретарі судового засідання: за участю представників сторін: від позивача від відповідача Міронова ОСОБА_3 О.О. не з'явився не з'явився
розглянувши апеляційну скаргуОСОБА_4
на ухвалуДонецького окружного адміністративного суду
від 10 листопада 2009 р.
по адміністративній справі№2а-18727/09/0570 (суддя Ушенко С.В. )
за позовомОСОБА_4
до треті особи Мар"їнський міжрайонний прокурор Головне управління Державного казначейства у Донецькій області
проВизнання бездіяльності протиправною, зобов"язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 квітня 2010 року місто Донецьк
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Шаптала Н.К.
суддів апеляційного суду: Міронової Г.М., Радіонової О.О.
при секретарі судового засідання: Асєєвій Я.В.
З участю сторін: представника відповідача 1 – ОСОБА_5, представника відповідача 2 –ОСОБА_6, інші сторони або їх представники до суду не з’явились, про дату, час та місце розгляду справи сторони були належно повідомлені;
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 10 листопада 2009 року відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_4 до Мар’їнського міжрайонного прокурора Донецької області, Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області про визнання бездіяльності щодо не розгляду заяви на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи протиправною, зобов’язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди в сумі 3000 грн..
З даною ухвалою позивач не погодився і подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції, вважав її такою, що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів, заслухавши доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи за апеляційною скаргою, вважає, що апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає, а ухвала суду першої інстанції має бути залишена без змін.
До такого висновку колегія прийшла з огляду на наступне:
Відповідно до ст.2 КАС України - завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших посадових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст.3 КАС України - справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією із сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 КАС України - юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлено інший порядок судового вирішення.
Відповідно до вимог ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України кожному громадянину гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом; ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена Кодексом адміністративного судочинства України.
Пунктом 2 частини 2 статті 17 КАС України визначено, що компетенція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи, що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач, звертаючись до суду з позовом, ставить питання про визнання протиправною бездіяльності Мар’їнського міжрайонного прокурора Донецької області щодо не розгляду його заяви про скасування постанови про відмову в порушенні кримінальної справи та ставить питання про зобов’язання відповідача розглянути та задовольнити його заяву.
Відповідно до ст. 236 Кримінально-процесуального кодексу України - скарга на дії прокурора при проведенні ним досудового слідства або окремих слідчих дій у справі - подається вищестоящому прокуророві, який її розв'язує в порядку і в строки, що передбачені статтями 234 і 235 КПК України. Дії прокурора можуть бути оскаржені до суду. При цьому скарги на дії прокурора розглядаються судом першої інстанції при попередньому розгляді кримінальної справи або при розгляді її по суті, якщо інше не передбачено КПК України.
Крім того, відповідно до Рішення Конституційного суду України від 23 травня 2001 року № 6-рп/2001 було встановлено, що кримінальне судочинство - це врегульований нормами Кримінально-процесуального кодексу України порядок діяльності органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду (судді) щодо порушення, розслідування, розгляду і вирішення кримінальних справ, а також діяльність інших учасників кримінального процесу - підозрюваних, обвинувачених, підсудних, потерпілих, цивільних позивачів і відповідачів, їх представників та інших осіб з метою захисту своїх конституційних прав, свобод та законних інтересів. Захист прав і свобод людини не може бути надійним без надання їй можливості при розслідуванні кримінальної справи оскаржити до суду окремі процесуальні акти, дії чи бездіяльність органів дізнання, попереднього слідства і прокуратури. Таке оскарження може здійснюватись у порядку, встановленому Кримінально-процесуальним кодексом України, оскільки діяльність посадових осіб, як і діяльність суду, має свої особливості і не належить до сфери управлінської діяльності. Положення статті 55 Конституції України щодо можливості громадянина звернутись за захистом своїх прав і свобод однаково стосується можливості судового оскарження актів, дій чи бездіяльності посадових осіб органів дізнання, попереднього слідства і прокуратури, оскільки ними можуть порушуватись його права і свободи.
Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, заява ОСОБА_7 не стосується питань управлінської діяльності відповідача, а фактично полягає в оскарженні процесуального документа.
Також, колегія суддів зазначає, що доводи апеляційної скарги заявника не спростовують висновки суду першої інстанції.
Згідно зі ст. 109 ч.1 п.1 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що правовідносини, що склались між сторонами, не є публічно-правовими, а є кримінально-правовими, з огляду на що, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що дана справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що даний спір підлягає вирішенню в межах кримінального судочинства.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає апеляційну скаргу позивача необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, а ухвалу суду першої інстанції такою, що має бути залишена без змін.
На підставі викладеного керуючись ст. ст. 195, п.1 ч.1 ст.199, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 – залишити без задоволення.
Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 10 листопада 2009 року, якою відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_4 до Мар’їнського міжрайонного прокурора Донецької області, Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області про визнання бездіяльності щодо не розгляду заяви на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи протиправною, зобов’язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди в сумі 3000 грн. – залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом місяця безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з дня виготовлення повного тексту ухвали, тобто з 23.04.2010 року.
Колегія суддів: