Головуючий у 1 інстанції - Бєломєстнов О.Ю.
Суддя-доповідач - ОСОБА_1
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 травня 2010 року справа №2а-13762/09/0570
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Шаптала Н.К.
суддів апеляційного суду: Бадахової Т.П., Геращенка І.В.
при секретарі судового засідання: Асєєвій Я.В.
З участю сторін: представника позивача ОСОБА_2, представників відповідача ОСОБА_3 та ОСОБА_4, інші сторони або їх представники у судове засідання не з’явились, про дату, час та місце слухання справи сторони були належно повідомлені;
ВСТАНОВИВ:
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2009 року ОСОБА_2, що діє в інтересах позивача ОСОБА_5 було відмовлено в задоволенні позову до Державного інспектора Східного регіонального відділу Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель у Донецькій області ОСОБА_4 про визнання протиправними та недійсними висновків у акті обстеження земельної ділянки по вул. Мініна та Пожарського,1 від 29.04.2009 року № 29/04-09 та в акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 від 29.04.2009 року про порушення ним вимог земельного законодавства та визнання протиправними та недійсними приписів від 29.04.2009 року № 028788 та № 028789.
Представник позивача з даною постановою суду не погодився та подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати, вважав, що судом були неповно досліджені обставини по справі, а саме, суд не дав належної оцінки тому, що оскаржувані приписи були винесені саме фізичній особі-підприємцю ОСОБА_5, а не громадянину ОСОБА_5, що, на думку представника позивача, є порушенням чинного законодавства, крім того, не було враховано, що на даній земельній ділянці ОСОБА_5 підприємницькою діяльністю не займається; також, представник позивача посилався на те, що висновки актів взагалі не відповідають дійсності, а також, вказував, що в оскаржуваних приписах не зазначено які саме порушення необхідно усунути.
Колегія суддів, заслухавши доповідача, позивача, перевіривши матеріали справи за апеляційною скаргою, вважає, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції має бути залишена без змін.
До такого висновку колегія суддів прийшла з огляду на наступне:
Як було встановлено судом першої інстанції та як вбачається з матеріалів справи, державним інспектором Східного регіонального відділу Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель у Донецькій області ОСОБА_4 29 квітня 2009 року було проведене обстеження земельної ділянки площею 0,0448га, що знаходиться у м. Горлівка, по вул. Мініна та Пожарського, 1 (надалі - Ділянка-1). Під час обстеження, відповідачем було встановлено, що ця земельна ділянка використовується ФОП ОСОБА_5 під будівництво фундаменту та будівельні матеріали без правовстановлюючих документів на землю. За результатами обстеження складений було складено акт №29/04-09 від 29.04.2009 року, у якому відображені порушення ст.ст. 125, 126 ЗК України.
Також, 29 квітня 2009 року відповідачем була поведена перевірка дотримання вимог земельного законодавства ФОП ОСОБА_5 За результатами цієї перевірки відповідачем було встановлено, що на час перевірки ФОП ОСОБА_5 без правовстановлюючих документів використовується земельна ділянка площею 0,0407 га, що складає 31/100 частину нежитлового будинку по вул. Мініна та Пожарського, 1 у м. Горлівка (надалі - Ділянка-2). За результатами перевірки відповідачем було складено акт від 29.04.2009р., в якому зазначено на порушення ст. ст. 125, 126 ЗК України.
На підставі зазначених актів 29 квітня 2009 року відповідачем були винесені приписи № 028788 та №028789, відповідно до яких ФОП ОСОБА_5 запропоновано усунути порушення земельного законодавства.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» державний контроль за використанням та охороною земель здійснює спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів. Статтею 9 цього Закону встановлено, що державний контроль за використанням та охороною земель у системі центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів здійснює Державна інспекція з контролю за використанням та охороною земель і її територіальні органи. Державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються зокрема шляхом проведення перевірок.
Статтею 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» встановлено, повноваження безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель віднесені до компетенції державних інспекторів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України (надалі - державні інспектори).
Державні інспектори відповідно до зазначеної статті Закону мають право складати акти перевірок у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель; давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень.
Позивач оскаржує висновки актів перевірки та приписи державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України, яким є відповідач.
Відповідно до п. 1.1 Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, що затверджений наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 12 грудня 2003 р. N 312 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 грудня 2003 р. за N 1223/8544, надалі -Порядок) цей порядок встановлює процедуру проведення перевірок, оформлення матеріалів за їх результатами.
Пунктом 5.1 Порядку передбачено, що при проведенні всіх видів перевірок державний інспектор складає акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства.
З метою усунення наслідків виявленого порушення державний інспектор відповідно до п. 6.2 Порядку видає особі, яка скоїла правопорушення, припис про їх усунення за формою, що наведена у додатку №3. Термін усунення наслідків правопорушення встановлюється державним інспектором, але не більше 30-денного строку.
У разі невиконання особою, яка допустила порушення земельного законодавства, припису протягом указаного в ньому строку, державний інспектор складає протокол про адміністративне правопорушення (за невиконання припису) за статтею 188-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення ( 80731-10 ). З метою усунення наслідків правопорушення державний інспектор повторно видає припис про припинення правопорушення чи усунення його наслідків та встановлює строк його виконання, але не більше 30-денного строку.
Тобто, з огляду на викладене, колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, який зазначив, що акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства та обстеження земельної ділянки, безпосередньо, не порушує жодного з прав позивача та охоронюваних законом .
Крім того, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції зробив правильні висновки щодо суті спору, проте, колегія вважає за необхідне, при залишенні рішення суду без змін, врахувати ті обставини, що оскаржувані акти від 29.04.2009 року та приписи від 29.04.2009 року № 028788 та № 028789 за своєю сутністю не є нормативно-правовими документами, які тягнуть за собою будь-які юридичні наслідки для позивача, оскільки самі по собі приписи не тягнуть за собою будь-яких юридичних наслідків, а містять в собі лише вказівку на сутність виявлених порушень та необхідність їх усунення, лише за умови невиконання приписів до позивача можуть настати певні юридичні наслідки.
Тобто, цими документами ніяким чином не порушується жодне з прав позивача, оскільки ніяких юридичних наслідків ані за актом, ані за приписом для позивача не настало.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що в даному випадку позивачем обрано те той спосіб захисту його прав, виходячи з розуміння способу захисту права. А саме, що це закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких здійснюється встановлення, визначення, порушених спірних прав і вплив на правопорушника, чого в даному випадку взагалі не було, оскільки як вже було зазначено складання акту та винесення припису ніяким чином не порушило будь-якого права позивача.
За таких обставин, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга представника позивача задоволенню не підлягає, постановою суду першої інстанції було законно та обґрунтовано відмовлено позивачу в задоволенні позовних вимог, з врахуванням додаткових мотивів викладених у даній ухвалі.
На підставі викладеного керуючись ст. ст. 195, ст.198, 200, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах позивача ОСОБА_5 – залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2009 року, якою ОСОБА_2, що діє в інтересах позивача ОСОБА_5 було відмовлено в задоволенні позову до Державного інспектора Східного регіонального відділу Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель у Донецькій області ОСОБА_4 про визнання протиправними та недійсними висновків у акті обстеження земельної ділянки по вул. Мініна та Пожарського,1 від 29.04.2009 року № 29/04-09 та в акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 від 29.04.2009 року про порушення ним вимог земельного законодавства та визнання протиправними та недійсними приписів від 29.04.2009 року № 028788 та № 028789 – без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом місяця безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з дня виготовлення повного тексту ухвали, тобто з 25.05.2010 року.
Колегія суддів: