Справа № 382/2306/15-к Головуючий у І інстанції Лисюк О. Д.

Провадження № 11-кп/780/1001/16 Доповідач у 2 інстанції Матюшко М. П.

Категорія 20 10.08.2016

УХВАЛА

Іменем України

10 серпня 2016 р. м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого судді : - Матюшка М.П.,

суддів : - Полосенка В.С., Дриги А.М.,

при секретарі : - Олійнику О.Л.,

з участю прокурора : - Сагей Л.І.,

потерпілої: - ОСОБА_6,

обвинувачених: - ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9,

та їх захисників - адвокатів: - Москаленка В.Г., Ревеги В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження за апеляційною скаргою потерпілої ОСОБА_6 на вирок Баришівського районного суду Київської області від 30 травня 2016 року, яким

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Черняхів, Черняхівського району, Житомирської області, громадянина України, без освіти, не одруженого, не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2 раніше судимого: 04.11.2009 року Житомирським районним судом Житомирської області за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України до 3 років обмеження волі з конфіскацією 1/2 частини майна. Згідно постанови Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 23 березня 2011 року йому замінено невідбуту частину покарання на 240 годин громадських робіт,

визнано винним в скоєнні злочину передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України та призначено покарання у виді 7 років позбавлення волі із конфіскацією майна.

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця міста Переяслав-Хмельницький Київської області, громадянина України, освіта базова загальна середня, неодруженого, не працює, проживає по АДРЕСА_3 раніше не судимого,

визнано винним в скоєнні злочину передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України та призначено покарання у виді 4 років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_8 від відбування покарання з випробуванням встановивши іспитовий термін 2 роки та відповідно до ст. 76 КК України покладено на ОСОБА_8 обов'язки.

ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_10, уродженця міста Переяслав-Хмельницький Київської області, громадянина України, освіта повна загальна середня, одруженого, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, приватний підприємець, проживає по АДРЕСА_4 раніше не судимого,

визнано винним в скоєнні злочину передбаченого ч. 1 ст. 396 КК України та призначено покарання у виді 2 років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_9 від відбування покарання з випробуванням встановивши іспитовий термін 1 роки та відповідно до ст. 76 КК України покладено на ОСОБА_9 обов'язки.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_6 задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 36 500 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 10 000 грн. моральної шкоди.

В С Т А Н О В И Л А:

Як зазначено у вироку, 25 березня 2015 року, близько 02 години, ОСОБА_7 за попередньою змовою з ОСОБА_8 та невстановленою слідством особою ( матеріали відносно якої виділені в окреме провадження), маючи корисливий умисел на заволодіння чужим майном, за попередньою змовою групою осіб, на автомобілі марки «Рено Трафік», належному ОСОБА_9, та під керуванням останнього, прибули до будинку по АДРЕСА_5

Прибувши до вказаного місця, ОСОБА_9, не знаючи про злочинні наміри вказаних осіб, залишився в автомобілі, а ОСОБА_7, ОСОБА_8 та невстановлена слідством особа ( матеріали щодо якої виділені в окреме провадження) вийшли з вказаного транспортного засобу та підійшовши до будинку АДРЕСА_5 з метою заволодіння чужим майном, шляхом розбиття віконного скла проникли до житлового приміщення, де невстановлена слідством особа ( матеріали відносно якого були виділені в окреме провадження ) та ОСОБА_7 вчинили розбійний напад на ОСОБА_6 та ОСОБА_12, застосувавши до них фізичне насильство, небезпечне для життя чи здоров'я, яке виразилось у заподіянні невстановленою слідством особою (матеріали щодо якої виділені в окреме провадження) та ОСОБА_7 потерпілим ОСОБА_12 та ОСОБА_6 тілесних ушкоджень у вигляді струсу головного мозку, синців обличчя, рани волосяної частини голови, гематоми підборіддя, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.

ОСОБА_8, злякавшись протиправних дій ОСОБА_13 та ОСОБА_7, які виразились в нанесенні тілесних ушкоджень потерпілим, втік з місця вчинення злочину та самостійно направився до свого місця проживання у АДРЕСА_6

Повернувшись до автомобіля, ОСОБА_7 та ОСОБА_13 повідомили ОСОБА_9 про вчинення ними розбійного нападу на потерпілих та заволодіння їхніми грошовими коштами на загальну суму 36500 грн.

Таким чином, суд визнав доведеним вчинення ОСОБА_7 нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням у житло.

Суд визнав доведеним вчинення ОСОБА_8 кримінального правопорушення, яке полягає в незакінченому замаху на таємне викрадення чужого майна, вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у житло.

Також, суд визнав доведеним вчинення ОСОБА_9 кримінального правопорушення, пов'язаного в заздалегідь не обіцяному приховуванні особливо тяжкого злочину.

В апеляційній скарзі потерпіла ОСОБА_6 просить вирок щодо ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у частині цивільного позову скасувати та задовольнити її цивільний позов у повному обсязі. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що вона не була присутня на ухваленні вироку в суді першої інстанції, у зв'язку зі смертю сина, а її відсутність в судовому засіданні могла вплинути на правильність винесеного вироку, оскільки вона має недовіру до Баришівського районного суду Київської області.

Заслухавши доповідача, потерпілу в підтримку апеляційних вимог, прокурора, що просила апеляційну скаргу за матеріальну шкоду залишити без змін, а за моральну шкоду задовольнити, обвинувачених та їх захисників, які просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, перевіривши матеріали провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Висновок суду щодо доведеності вини ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у зазначених у вироку злочинних діях та правильність юридичної кваліфікації скоєного ними ніким не оспорюється, тому колегія суддів перевіряє вирок суду в межах апеляційної скарги згідно з ст. 404 КПК України, тобто стосовно цивільних позовів потерпілої за матеріальну і моральну шкоду.

Заявлений потерпілою ОСОБА_6 цивільний позов за матеріальні збитки на суму 355 тисяч 725 гривень суд першої інстанції задовольнив частково на суму 36500 гривень, належним чином мотивувавши свій висновок у вироку і колегія суддів погоджується з цим рішенням, оскільки предметом розгляду суду першої інстанції був обвинувальний акт у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_7 та інших за ч. 3 ст. 187 КК України згідно якого підозрюваним інкриміновано заподіяння матеріальної шкоди потерпілій на зазначену суму, тобто на 36500 гривень.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_6 за моральну шкоду на суму 50 000 грн. суд задовольнив частково на суму 10 000 грн., мотивувавши у вироку своє рішення тим, що відшкодування потерпілій рідними підозрюваних ОСОБА_9 та ОСОБА_8 50 000 грн. за моральну шкоду.

Колегія суддів вважає за необхідне змінити вирок в частині вирішення цивільного позову потерпілої за моральну шкоду на підставі п.3 ч. 1 ст. 408 КПК України шляхом збільшення суми відшкодування з десяти тисяч гривень до п'ятдесяти тисяч гривень з обвинуваченого ОСОБА_7 Свій висновок колегія суддів обґрунтовує тим, що в результаті скоєного щодо неї особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, потерпіла ОСОБА_6 від отриманих тілесних ушкоджень разом зі своїм чоловіком ОСОБА_12 змушені були лікуватися в Яготинській ЦРЛ, упродовж шести місяців змушені приймати знеболюючі та протисердечні ліки, її чоловік тяжко захворів після розбійного нападу і потребував сторонньої допомоги, на цей час помер, а вона отримала глибокі і тривалі моральні страждання, ще і нині відчуває не тільки сильний біль у суглобах ніг і головний біль, а й нервові переживання, стривоженість і дискомфорт, до сих пір не може жити спокійним життям: часто проявляються емоційні спалахи, нервові переживання. Наведені обставини наявні в позовній заяві потерпілої, але суд не дав їм оцінки, тому колегія суддів вважає рішення суду першої інстанції щодо цивільного позову потерпілої належним чином не мотивованим, а тому збільшує суму стягнення за моральну шкоду з десяти до п'ятдесяти тисяч гривень, так як таке збільшення не впливає на обсяг обвинувачення і правову кваліфікацію кримінального правопорушення. Більше того, посилання у вироку на відшкодування рідними ОСОБА_8 і ОСОБА_9 50 000 грн. за моральну шкоду суперечить фактичним обставинам, так як у наявній у провадженні розписці потерпілої вона отримала відповідно 15 000 і 35 000 грн. за матеріальні і моральні збитки, а по - друге, моральну шкоду у сумі 10 000 грн. суд за вироком стягнув з винного у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, ОСОБА_7, а не ОСОБА_8 і ОСОБА_9

Що стосується заяв потерпілої при розгляді апеляційної скарги її недовіру рішенню Баришівського районного суду і незгоду з сумою завданих матеріальних збитків, то це не було предметом апеляційного розгляду, оскільки потерпіла не оскаржувала фактичних обставин, а просила в апеляційній скарзі скасувати вирок лише в частині рішення щодо цивільних позовів. Тим більше, що предметом розгляду суду першої інстанції був затверджений прокурором обвинувальний акт за ч. 3 ст. 187 КК України з інкримінованою сумою матеріальних збитків завданих в результаті розбійного нападу на суму 36 500 гривень (обвинувальний акт і апеляційна скарга потерпілої відповідно т. 1, а.п. 1-6 і т. 2, 205).

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419, КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу потерпілої задовольнити частково.

Вирок Баришівського районного суду Київської області від 30 травня 2016 року щодо ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в частині вирішення цивільного позову змінити; збільшити суму стягнень за моральну шкоду з ОСОБА_7 на користь потерпілої ОСОБА_6 з 10 тисяч гривень до 50 (п'ятдесяти) тисяч гривень.

В решті вирок залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 3-х місяців з дня її проголошення.

Судді: