Дата документу 10.08.2016

Справа N 320/4511/16-ц

(2/320/2982/16)

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«10» серпня 2016 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:

головуючого - судді Кучеренко В.В.

при секретарі – Прозоровій Т.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Мелітопольської міської ради Запорізької області про звільнення спадкового майна з під заборони

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області з позовом про зняття заборони відчуження, накладену на житловий будинок № 22 по 2-му провулку Малюги в м. Мелітополі Запорізької області, що належав на праві приватної власності померлому 14 грудня 2015 року ОСОБА_2, реєстраційний номер обтяження: 2105876 зазначивши, 14 грудня 2015 року помер її чоловік ОСОБА_2 Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на належне йому майно а саме на житловий будинок № 22 по 2-му провулку Малюги у м. Мелітополі Запорізької області. У встановлений законом строк позивач прийняла спадщину, шляхом подачі відповідної заяви про прийняття спадщини у приватну нотаріальну контору м. Мелітополя. Після спливу шестимісячного терміну на прийняття спадщини позивач вирішила оформити спадкове майно, однак приватний нотаріус повідомила про те,що на спадкове майно накладена заборона на відчуження та в реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна містяться відомості про заборону. Станом на день виникнення підстав для заборони тобто станом на 23 липня 1992 року завод на якому працював чоловік позивача ОСОБА_2 мав назву завод тракторних гідроагрегатів. У 1995 році його було перетворено в ВАТ Мелітопольський завод тракторних гідроагрегатів. Однак на сьогодні відомості про вказані підприємства у Єдиному держаному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань відсутні. Отже в зв’язку з припиненням діяльності юридичної особи позичальника, є припиненим договір позики, та минулі правовідносини, а відповідно наявна заборона є порушенням норм чинного законодавства.

Позивач та її представник у судове засідання не з’явилися, представник позивача до суду надала заяву про слухання справи за її відсутності та за відсутності позивача, на позовних вимогах наполягають в повному обсязі.

Представник відповідача – Мелітопольської міської ради Запорізької області у судове засідання не з'явився, суду надав заяву про розгляд справи за його відсутності, просить прийняти рішення суду за наявними в справі матеріалами.

Відповідно до ч.2 ст. 197 ЦПК України, з урахуванням заяв сторін про слухання справи за їх відсутності, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що позов підлягає повному задоволенню за наступними підставами.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Як вбачається з вимог ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.

09 грудня 1972 року міським ЗАГС м. Мелітополь, було зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію шлюбу серії І-ЖС № 273299, виданим 09.12.1972 року /а.с.10/.

Згідно копії свідоцтва про смерть, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Мелітопольському району Мелітопольського міськрайонного управління юстиції у Запорізькій області, 14 грудня 2015 року ОСОБА_2 помер, про що був зроблений актовий запис № 766 /а.с.11/.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на належне йому майно, а саме на житловий будинок № 22 по 2-му провулку Малюги у м. Мелітополі Запорізької області, який належав йому на підставі свідоцтва про право власності від 03.12.2012 року № 195/11, яке зареєстровано реєстратором КП «ММБТІ» 03.12.2012 року, що підтверджується копією витягу про державну реєстрацію № 36516005 /а.с.7,8/.

У встановлений законом строк позивач прийняла спадщину шляхом подачі відповідної заяви про прийняття спадщини у приватну нотаріальну контору м. Мелітополя. Після спливу шестимісячного терміну на прийняття спадщини позивач вирішила оформити спадкове майно.

Згідно довідки з єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна від 06.07.2016 року, 21.06.2005 року реєстратором Запорізького обласного державного нотаріального архіву на підставі позики б/н Завод тракторних гідроагрегатів, було накладено заборону на будинок № 22 по 2-му провулку Малюги в м. Мелітополі /а.с.9/.

Відповідно до копії трудової книжки ОСОБА_2 працював на Мелітопольському заводі тракторних гідроагрегатів токарем з 14.03.1973 року по 19.08.1993 року /а.с. 14-16/.

Судом встановлено, що відомості про підприємства Мелітопольський завод тракторних гідроагрегатів та ВАТ Мелітопольський завод тракторних гідроагрегатів у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань відсутні.

Крім того згідно повідомлення та довідок ПАТ «Гідросила МЗТГ» від 28.07.2016 року підприємство ПАТ «Гідросила МЗТГ», яке працює за адресою Мелітопольського заводу тракторних гідроагрегатів не є правонаступником заводу. ПАТ «Гідросила МЗТГ» не вносило, до єдиного реєстру заборон відчуження відомості відносно нерухомого майна ОСОБА_2 Згідно наказу Головного архівного управління при КМУ 3 41 від 20 липня 1998 року «Про затвердження переліку типових документів», а саме згідно пункту 268 цього наказу, листування про видачу та повернення позик повинно зберігатися упродовж трьох років, а згідно пункту 345 цього наказу, договори, угоди повинні зберігатися упродовж трьох років. Ані ОСОБА_2, ані будь-хто з його спадкоємців жодного разу не звертався до товариства з приводу позики та заборони відчуження. ОСОБА_2 працював на Мелітопольському заводі тракторних гідроагрегатів з 14 березня 1973 року по 19 серпня 1993 року. З заробітної плати ОСОБА_2 у період з листопада 1992 року по липень 1993 року здійснювались утримання позики, загалом було утримано позики у розмірі 6000,00 рублів, будь які документи щодо видачі позики ОСОБА_2 відсутні. За даними бухгалтерського обліку ПАТ «Гідросила МЗТГ» заборгованість ОСОБА_2 не обліковується /а.с. 65-68/.

Також відповідно до довідки голови Мелітопольськорго міськрайонного суду від 19.07.2016 року, згідно архівних реєстраційних даних в період з 1990 року по 2015 рік ОСОБА_2 як відповідач не зареєстрований /а.с. 64/.

Відповідно до п. 5   ст. 1268 ЦК України незалежно      від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно ч.1 ст. 321 ЦК України  право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно ч.1 ст.. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно ст.. 609 ЦК України зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

Судом встановлено, що заборона, відчуження, накладена на житловий будинок № 22 по 2-му провулку Малюги в м. Мелітополі Запорізької області, що належав на праві приватної власності померлому 14 грудня 2015 року ОСОБА_2 обмежує право власності позивача на нерухоме майно, а тому суд вважає за необхідне зняти заборону відчуження на вказаний будинок.

Керуючись ст. ст. 321, 391, 598, 609, 1268 ЦК України, ст.ст. 15, 57, 59, 107, 208, 212-215 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Мелітопольської міської ради Запорізької області про звільнення спадкового майна з під заборони – задовольнити повністю.

Зняти заборону відчуження, накладену на житловий будинок № 22 по 2-му провулку Малюги в м. Мелітополі Запорізької області, що належав на праві приватної власності померлому 14 грудня 2015 року ОСОБА_2, реєстраційний номер обтяження: 2105876.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Запорізької області через Мелітопольський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: В.В.Кучеренко