Головуючий у 1 інстанції - Соболєв Є.О.
Суддя-доповідач - ОСОБА_1
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 серпня 2010 року справа №2а-1/10/1229
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді – Колеснік Г.А.,
суддів: Ляшенка Д.В., Ястребової Л.В.,
при секретарі:ОСОБА_2
за участю:
позивача: ОСОБА_3 особисто,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до виконкому станично-Луганської селищної ради, третя особа комунальне підприємство «Теплосервіс Станично-Луганського району» – про визнання незаконними дій і бездіяльності в частині управління об’єктами житлово-комунального господарства по забезпеченню їх належного утримання та ефективної експлуатації та стягнення матеріальної та моральної шкоди,-
за апеляційними скаргами виконкому Станично-Луганської селищної ради, ОСОБА_3 на постанову Станично-Луганського районного суду Луганської області від 9 червня 2010 року, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_3 (надалі Позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати бездіяльність виконкому Станично-Луганської селищної ради в частині управління об’єктами житлово-комунального господарства Станиці Луганської по забезпеченню їх належного утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг населенню, внаслідок чого він був відключений від централізованого теплопостачання і вимушений був встановити за свій рахунок індивідуальне опалення .Просив також стягнути з відповідача на його користь майнову шкоду, спричинену йому витратами на придбання обладнання і матеріалів для облаштування індивідуального опалення у своїй квартирі у сумі 6205,57 грн., стягнути на його користь спричинену йому моральну шкоду у сумі 10000 грн.
Рішенням Станично-Луганського районного суду Луганської області від 9 червня 2010 року позов ОСОБА_3 задоволено частково.
Визнано неправомірною бездіяльність виконкому станично-Луганської селищної ради у сфері управління житлово-комунальним господарством.
Зобов’язано виконком Станично-Луганської селищної ради за власний рахунок виготовити необхідну документацію і прийняти в експлуатацію існуючу у ОСОБА_3 систему опалення його квартири.
В іншій частині позову відмовлено за необґрунтованістю.
Суд першої інстанції виходив з того, що виконком Станично-Луганської селищної ради (надалі відповідач) не створив належних умов для переходу від однієї форми управління цими об’єктами до іншої, зокрема, виходячи з положень Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», не розробив ефективної програми переходу населення – власників квартир багатоквартирних будинків на індивідуальне опалення, де б визначались конкретні строки, умови та необхідні заходи для переходу усіх верств населення на такий вид опалення, щоб ц не мало стихійного характеру і не порушувало права і6нших мешканців багатоквартирних будинків.
Не погодившись з рішенням суду відповідач надав апеляційну скаргу в який просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Відповідач визначає щодо створення ефективної програми переходу населення на індивідуальне опалення, де б визначались конкретні строки, умови та необхідні заходи, селищна рада керується наказом № 4 Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, яким затверджено порядок відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води. цей порядок визначає процедуру відключення від мереж централізованого опалення, постачання гарячої води та улаштування індивідуальної (автономної) системи теплопостачання.
Не погодившись с рішенням суду першої інстанції позивач надав апеляційну скаргу, в якої просить змінити рішення суду та задовольнити у повному обсязі вимоги стосовно відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Позивач посилається на ст.. 56 Конституції України, яка гарантує відшкодування за рахунок держави або органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, нанесеної незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної власті, органів місцевого самоврядування їх службовими та посадовими особами.
У судове засідання апеляційного суду прибув позивач, підтримав доводи апеляції, проти апеляції відповідача заперечував. Інші особи не прибули, повідомлені про час розгляду справи належним чином.
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду, вислухавши позивача , перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, вважає, що апеляційні скарги виконкому Станично-Луганської селищної ради та ОСОБА_3 підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997, № 280/97-ВР до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, зокрема, управління об'єктами житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, транспорту і зв'язку, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг населенню.
Позивач в 2006-2007 році неодноразово звертався до представників виконкому Станично-Луганської селищної ради зі скаргами на якість опалення в належній йому квартирі.
В опалювальний сезон 2007/2008 року позивач знов отримав неякісні послуги по опалюванню квартири. У відповіді на чергову скаргу заступник голови селищної ради повідомив, що виконавцем систем опалювання в селище є комунальне підприємство «Теплосервіс Станично-Луганського району».
Директор КП «Теплосервис Станично-Луганського району» повідомив, що будинок № 48 по вул. 5-та лінія, де проживає позивач, відключено від системи центрального опалювання (том. 1 арк. справи 8, 42). Позивач звернувся до голови селищної ради ОСОБА_4 з проханням надати відповідь (рішення) про відключення будинку від центрального опалювання.
У відповіді від 19 вересня 2008 року заступник голови селищної ради повідомив, що на опалювальний сезон 2008-2009 року заплановано відключення будинків №№ 42, 43, 46, 48, 50, 52 по вул.. 5-та лінія у зв’язку з економічною недоцільністю утримання централізованої системи опалювання.
Враховуючи те, що відсутність опалювання у зимовий період з високою вірогідністю призведе до захворювання, позивач був змушений встановити індивідуальне опалювання, при чому ним понесено значні витрати на придбання та встановлення обладнання.
Зазначені витрати підтверджені касовими та торговими чеками (том. 1 арк. справи 20-22, 41).
У відповідності до ст. 16 Житлового кодексу від 30.06.1983, № 5464-X виконавчі комітети селищних, сільських Рад народних депутатів у межах і в порядку, встановлених законодавством Союзу РСР, цим Кодексом та іншими актами законодавства Української РСР, на території відповідної Ради, зокрема, здійснюють державний контроль за використанням і схоронністю житлового фонду; керують житловим господарством, забезпечують правильну експлуатацію і схоронність жилих будинків, що є у віданні Ради, організують їх капітальний і поточний ремонт.
Рішенням Станично-Луганської селищної ради від 17 березня 2009 року № 23/8 (т. 2 арк. справи 20) передано на баланс об’єднання співвласників багатоквартирних будинків, зокрема, будинок № 48 по вул. 5-та лінія.
У відповідності до ст. 11 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» від 29.11.2001, № 2866-III об'єднання може прийняти на власний баланс весь житловий комплекс після набуття статусу юридичної особи.
Оскільки ніяких доказів набуття статусу юридичної особи об'єднання співвласників багатоквартирного будинку № 48 по вул. 5-та лінія до суду не надано, нема підстав стверджувати, що відповідальність за експлуатацію, схоронність будинку несуть виключно мешканці дому.
Таким чином, колегія суддів прийшла до висновку, що відповідальність за якість надання послуг населенню, зокрема, послуги з централізованого опалення несе виконком селищної ради. Оскільки послуги населенню за певний час не надавались взагалі – є підстави для визнання бездіяльності виконкому Станично-Луганської селищної ради незаконною.
Згідно ст. 13 Закону України “ Про теплопостачання” повноваження органів місцевого самоврядування поширюються на регулювання діяльності суб,єктів у сфері теплопостачання та здійснення контролю за забезпеченням споживачів тепловою енергією .
Позивач, який є добросовісним платником за послуги теплопостачання повинен отримувати вказані послуги у повному обсязі та належної якості. Оскільки позивач був змушений з причини ненадання послуги централізованого опалювання понести певні витрати, які підтверджено належним чином – ці витрати повинні бути йому відшкодовані. Тому колегія суддів апеляційного суду вважає, що судом першої інстанції необгрунтовано зроблено висновок про відмову у позові в цій частині. Матеріальні витрати позивача підтверджені матеріалами справи і тому позов в цій частині підлягає задоволенню.
Що стосується позивних вимог в частині моральної шкоди , то судова колегія вважає, що позов в цій частині підлягає частковому задоволенню. Матеріалами справи підтверджено , що позивачеві тривалий час не надавались належні елементарні послуги з теплопостачання, на його неодноразові звернення до відповідача не приймались належні заходи щодо усунення порушень права позивача, що свідчить про наявність моральної шкоди позивачу. Вирішуючи питання щодо конкретного розміру моральної шкоди , судова колегія вважає, що вимоги позивача про стягнення такої шкоди в розмірі 10000 грн завищена і не підтверджується об,єктивними даними. Позов в цій частині суд вважає , виходячи з конкретних обставин справи, можливим задовольнити частково в розмірі 1000 грн.
Судом першої інстанції безпідставно прийнято рішення –за межами вимог позивної заяви про зобов.язання відповідача оформити необхідні документи на обладнання індивідуального опалення в квартирі позивача. Суд не вказав , які конкретно документи повинен оформити відповідач а також яка необхідність зобов.язувати вчинити такі дії , коли позивач фактично самостійно оформив необхідні документи на індивідуальне опалення і сплачує його вартість. Прийом в експлуатацію вказаного обладнання здійснити повинна третя особа – комунальне підприємство “ Теплосервис Станично-Луганського району”
Таким чином, судова колегія вважає, що суд першої інстанції встановив не повно обставини справи та ухвалив постанову з порушенням норм матеріального і процесуального права і тому відповідно до ст. 202 кодексу адміністративного судочинства України постанова суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення .
Керуючись статтями 198, 202 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -
ПО С Т А Н О В И В :
Апеляційні скарги виконкому Станично-Луганської селищної ради та ОСОБА_3 – задовольнити частково.
Постанову Станично-Луганського районного суду Луганської області від 9 червня 2010 року про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_3 – скасувати.
Позов ОСОБА_3 задовольнити частково.
Визнати неправомірною бездіяльність виконкому Станично-Луганської селищної ради у забезпеченні комунальною послугою по належному теплопостачанню у квартиру ОСОБА_3.
Стягнути з виконкому Станично-Луганської селищної ради на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду у розмірі 6205,57грн та моральну шкоду у розмірі 1000 грн.
В іншій частині позову – відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення. Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів .
Колегія суддів: Г.А. ОСОБА_5 ОСОБА_6 Ястребова