ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 2”а”-1719/08/1370
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 червня 2009 року Львівський окружний адміністративний суд
у складі: головуючого - судді Матковської З.М.
при секретарі Подібка М.З.
з участю позивача ОСОБА_1, представників відповідачів Федоронько Л.І., Гасюк Т.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до керівництва Головного управління юстиції у Львівській області, Міського Голови м Львова про визнання дій неправомірними
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до керівництва Головного управління юстиції у Львівській області та Міського голови м. Львова про визнання дій неправомірним, зобов'язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що постановою Галицького районного суду м. Львова від 3 грудня 2007 року задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 Визнано неправомірними дії виконавчого комітету Львівської міської ради та зобов'язано виконавчий комітет Львівської міської ради в особі міського голови забезпечити своєчасне оформлення відповідних документів щодо внесення в Титульні списки будинку АДРЕСА_1 для проведення ремонту даху на перше півріччя 2008 року. За даним рішенням, після набрання ним законної сили, судом 20 грудня 2007 року було видано виконавчий лист. Однак при подачі вказаного виконавчого листа № 2а-384/07 для реєстрації та подальшого виконання до Головного управління юстиції у Львівській області, позивачу упродовж декількох місяців створювались перешкоди у його реєстрації. Лише після його звернення до Міністерства юстиції України виконавчий лист було зареєстровано. Згодом, при виконанні даного виконавчого листа, чинились перешкоди по його виконанню, оскільки Головним управлінням юстиції у Львівській області було подано апеляційну скаргу на ухвалу Сихівського районного суду м. Львова про передачу його справи до Львівського окружного адміністративного суду, позивача не було допущено до виконання, він не був учасником виконавчого провадження, не було роз'яснено його прав і обов'язків як сторони виконавчого провадження та крім цього рішення фактично не виконане, оскільки ремонт даху будинку проведено лише у 2009 році, а не у 1-у півріччі 2008 року. Просить визнати неправомірними дії відповідачів, зобов'язати міського голову не витрачати виділені на ремонт будинку кошти на інші потреби та стягнути моральну шкоду в сумі 1699 грн.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, зсилаючись на обставини зазначені у позовній заяві. Неодноразово подавав додаткові обґрунтування позовних вимог.
Представник відповідача, Головного управління юстиції у Львівській області, в судовому засіданні позов не визнав, в частині вимог до керівництва Головного управління юстиції у Львівській області. Свої заперечення обґрунтував наступним. Жодних перешкод позивачу керівництвом Головного управління юстиції у Львівській області у реалізації його права на звернення до управління не чинилось. Що стосується реєстрації виконавчого листа, то такий може бути зареєстровано лише як додаток до звернення, а не окремо, як того хотів позивач. Щодо виконання постанови суду, то така виконана відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження».
Представник відповідача Міського голови м. Львова, позов не визнав в частині позовних вимог до міського голови. Заперечив позовні вимоги наступним. Рішення Галицького районного суду м. Львова виконано, ремонт даху будинку, де проживає позивач проведено.
Заслухавши доводи позивача, заперечення відповідачів, а також, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, мотивуючи це наступним.
Постановою Галицького районного суду м. Львова від 3 грудня 2007 року задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до виконавчого комітету Львівської міської ради, міського голови м. Львова, департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради, третіх осіб ЛКП «Новий Львів», Сихівської районної адміністрації м. Львова про визнання дій неправомірними. Визнано неправомірними дії виконавчого комітету Львівської міської ради. Зобов'язано виконавчий комітет Львівської міської ради в особі міського голови забезпечити своєчасне оформлення відповідних документів щодо внесення в Титульні списки будинку АДРЕСА_1 для проведення ремонту даху на перше півріччя 2008 року.
20 грудня 2007 року Галицьким районним судом м. Львова на підставі вказаного судового рішення видано виконавчий лист № 2а-384/07, у якому зазначено резолютивну частину постанови суду. У даному виконавчому листі зазначено, що рішення суду набрало законної сили 14 грудня 2007 року. Боржником у даному виконавчому листі являється виконавчий комітет Львівської міської ради.
07.02.2008 р., 20.02.2008 р., 21.02.2008 р. та 07.03.2008 р. позивач ОСОБА_1 звертався до начальника підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, начальника Головного управління юстиції у Львівській області із заявами про прийняття до виконання вказаного вище виконавчого листа, неможливості реєстрації та неприйняття виконавчого листа та неодноразової відсутності керівника управління Попович І.М. на прийомі громадян. Крім цього просив провести реєстрацію на копії виконавчого листа, як доказ такої реєстрації.
У відповідь на вищевказані заяви позивача йому були надані відповіді: НОМЕР_1 від 25.02.2008 року, НОМЕР_2 від 04.03.2008 року, НОМЕР_3 від 11.03.2008 року, якими повідомлено, що реєстрація документації у Головному управлінні юстиції у Львівській області здійснюється у кабінеті № 36 ( відділ організаційного забезпечення, документування та контролю), у зв'язку з чим він може звернутись у відповідний відділ та подати документи на реєстрацію щодня з 9.00 год. до 18.00 год., крім вихідних днів субота та неділя; по питанню реєстрації виконавчого листа йому необхідно безпосередньо звертатись до підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції.
Крім цього, 14.02.2008 року за НОМЕР_4 ОСОБА_1 надано відповідь щодо неможливості реєстрації виконавчого листа наступного змісту. Відповідно до Закону України «Про звернення громадян», у зверненні має бути зазначено прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Таким чином, копія виконавчого листа може бути зареєстрована виключно як додаток до звернення, оформленого відповідно до вищевказаного Закону. Для відкриття виконавчого провадження, необхідно подати особисто чи скерувати поштою у підрозділ примусового виконання рішень відділу ДВС Головного управління юстиції у Львівській області оригінал виконавчого листа і заяву про відкриття виконавчого провадження.
05.03.2008 року за НОМЕР_5 ОСОБА_1 надано відповідь аналогічного змісту.
Отже, як вбачається з наведених вище обставин, позивач звертався із заявою про прийняття виконавчого листа на виконання та крім цього просив, зробити відмітку на копії виконавчого листа про отримання такого виконавчого листа.
Відповідно до статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення, зазначеного в статті 3 цього Закону. При цьому, Закон не містить вимог стосовно змісту заяви про відкриття виконавчого провадження, вона викладається у вільній формі. У зв'язку з цим посилання Головного управління юстиції у Львівській області на вимоги Закону України «Про звернення громадян» та роз'яснення позивачу ОСОБА_1 того, що виконавчий лист може бути лише додатком до його звернення, викладеного відповідно до вимог цього Закону, суперечить вимогам Закону України «Про виконавче провадження», який регулює питання подання виконавчого документу до виконання.
Крім цього, з поданих позивачем ОСОБА_1 численних заяв до керівника управління, керівника підрозділу ППВР ВДВС Головного управління юстиції у Львівській області, вбачається що останній просив зареєструвати виконавчий лист з метою його подальшого виконання. Однак, жодною із наданих ОСОБА_1 відповідей, йому не було роз'яснено належним чином вимог, передбачених Законом України «Про виконавче провадження» щодо звернення судового рішення до виконання.
Що стосується посилань представника відповідача Головного управління юстиції у Львівській області, щодо відмови зазначення дати надходження та номеру виконавчого листа на його копії для позивача, з посиланням на Інструкцію з діловодства головного управління юстиції, затверджену наказом начальника Головного управління юстиції № 60 від 12.03.2007 року, яка такого не передбачає, то такі твердження спростовуються наступним.
Відповідно до п.3.3.4 цієї Інструкції, на усіх вхідних документах проставляється відмітка про надходження ( реєстрацію ) документа. Вона має вигляд реєстраційного штампа, який проставляється на нижньому полі першого аркуша документа праворуч і містить такі складові: найменування установи, дату надходження документа, індекс документа. Отже, при подачі позивачем виконавчого листа, такий як вхідний документ повинен був би бути зареєстрованим, а не подання позивачем заяви про примусове виконання рішення суду, на думку суду, не повинно було б перешкоджати його законному праву подати виконавчий лист. Крім цього, питання чи належно оформлений поданий документ, чи відповідає вимогам закону, повинна вирішувати особа, на виконання якої надійшов би даний виконавчий лист, та яка письмово могла повідомити ОСОБА_1 про необхідність подання такої заяви, відповідно до вимог ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», а не працівник відділу, що проводить реєстрацію вхідної кореспонденції.
Відмова, проставити дату та реєстраційний номер надходження на копії виконавчого листа, з посилань на п.3.3.5 Інструкції, оскільки основним принципом реєстрації документа є одноразовість, судом не приймається, оскільки на копії проставляється номер та дата, які зазначені у вхідному документі, який зареєстрований при надходженні, а не будь - який інший номер.
З пояснень представника відповідача Головного управління юстиції у Львівській області та відповідей даних позивачу на його скарги, вбачається, що реєстрація виконавчих документів, проводиться відділом державної виконавчої служби окремо. Однак, Інструкція з діловодства в органах державної виконавчої служби, містить фактично аналогічні положення щодо реєстрації.
Відповідно до п. 3.2. вказаної Інструкції, приймання всіх виконавчих документів і кореспонденції, що надійшли до органу ДВС покладаються на діловода органу ДВС, який переглядає всю кореспонденцію в день її надходження, реєструє та передає її начальнику органу ДВС не пізніше наступного дня з моменту надходження. Відповідно до п. 2.2.2 цієї ж Інструкції, на начальника органу ДВС, крім безпосереднього виконання рішень, покладається розподіл кореспонденції, що надійшла до органу ДВС.
Отже, вказаними вище Інструкціями не передбачено підстав відмови у реєстрації поданих документів, тим більше працівниками, які їх приймають та реєструють.
Крім цього, як вбачається з представлених позивачем копій виконавчих документів, такі реєструвались відділами державної виконавчої служби із зазначенням дати надходження та реєстраційного номеру на копії виконавчого документа. В подальшому ж Головним управлінням юстиції у Львівській області, позивачу на копії виконавчого листа було зроблено відмітку про дату та номер реєстрації останнього.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що вимога позивача про визнання неправомірними дій керівництва Головного управління юстиції у Львівській області підлягає в цій частині до задоволення, оскільки впродовж лютого - березня 2008 року, позивач не міг реалізувати своє право щодо звернення судового рішення до примусового виконання, оскільки ні виконавчий лист, ні подані заяви не приймались на реєстрацію, а відповіді, які надавались керівниками відповідача не містили посилання на певні норми Закону України «Про виконавче провадження», Інструкції, які б належним чином надали роз'яснення ОСОБА_1
Що стосується обґрунтування позовних вимог позивача тією обставиною, що керівник Головного управління юстиції у Львівській області неодноразово був відсутній на прийомі громадян, у зв'язку з чим позивач не зміг вирішити належним чином питання подачі виконавчого листа до виконання, а змушений був писати численні скарги, то суд з таким погоджується, оскільки відсутність керівника відповідача у дні прийому громадян, позбавила позивача права усного звернення відповідно до вимог Закону України «Про звернення громадян».
Статтею 7 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено гарантії прав громадян і юридичних осіб у виконавчому провадженні. Відповідно до ч. 2 цієї статті, особам, які беруть участь у виконавчому провадженні або залучаються до проведення виконавчих дій, повинні бути роз'яснені державним виконавцем їх права відповідно до цього Закону. Статтею 11-1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено права і обов'язки сторін та інших осіб у виконавчому провадженні. В ході виконання постанови Галицького районного суду м. Львова позивачу, як стягувачу не було роз'яснено його права та обов'язки.
Що стосується посилань позивача ОСОБА_1 на ту обставину, що подача апеляційної скарги на ухвалу Сихівського районного суду м. Львова, перешкоджала виконанню рішення суду, судом не приймається, оскільки право на апеляційне оскарження, відповідно до вимог статті 185 КАС України належить сторонам та особам, які беруть участь у справі. Крім цього, апеляційна скарга подана відповідачем 30.09.2008 року, а виконавче провадження закінчене 02.07.2008 року. Враховуючи це, подача апеляційної скарги не могла жодним чином вплинути на процес виконання судового рішення, який на цей момент був вже завершений.
Позовні вимоги позивача ОСОБА_1 до міського Голови м. Львова підлягають до часткового задоволення з наступних підстав.
Як зазначалось вище, постановою Галицького районного суду м. Львова від 3 грудня 2007 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 та визнано неправомірними дії виконавчого комітету Львівської міської ради, зобов'язано виконавчий комітет Львівської міської ради в особі міського голови забезпечити своєчасне оформлення відповідних документів щодо внесення в Титульні списки будинку АДРЕСА_1 для проведення ремонту даху на перше півріччя 2008 року.
Вказане судове рішення, відповідачами, виконавчим комітетом Львівської міської ради та міським головою не були оскаржені в апеляційному порядку. Наведене свідчить, що відповідачі погодились із вказаним судовим рішенням.
Відповідно до статті 255 КАС України, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Відповідно до ч. 2 статті 257 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що відповідачі виконавчий комітет Львівської міської ради та міський Голова м. Львова зобов'язані були вчиняти дії, зазначеній у резолютивній частині постанови Галицького районного суду м. Львова.
Видача виконавчого листа за судовим рішенням, передбачає його примусове виконання .
В ході судового розгляду справи встановлено, що позивач ОСОБА_1 упродовж декількох років, звертався до місцевих судів із вимогами щодо ремонту даху його будинку, тобто за захистом свого права на проведення першого, після приватизації квартир, ремонту будинку.
Так, постановою Галицького районного суду м. Львова від 01.04.2008 року зобов'язано виконавчий комітет Львівської міської ради під керівництвом Львівського міського голови забезпечити реальне виконання капітального ремонту покрівлі та даху житлового будинку АДРЕСА_1 із наданням належної інформації у вигляді технічної документації про порядок проведення ремонту та можливості здійснення контролю позивачем ОСОБА_1 за проведенням ремонту до 01.10.2008 року.
Постановою Сихівського районного суду м. Львова від 11.11.2008 року задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 Визнано неправомірними дії виконавчого комітету Львівської міської ради та зобов'язано виконавчий комітет Львівської міської ради в особі міського Голови видати ОСОБА_1 копії всіх документів, що стосуються ремонту даху будинку АДРЕСА_1, в якому проживає позивач.
Про порушення права позивача свідчать численні скарги, подані ним на ім'я міського голови.
Отже, наведене свідчить про неправомірність дій відповідача, оскільки упродовж декількох років порушене право позивача було предметом розгляду у судах.
Крім цього, постановою Галицького районного суду м. Львова зобов'язано виконавчий комітет Львівської міської ради в особі міського голови забезпечити своєчасне оформлення відповідних документів щодо внесення в Титульні списки будинку АДРЕСА_1 для проведення ремонту даху на перше півріччя 2008 року.
З резолютивної частини постанови вбачається, що відповідача зобов'язано забезпечити своєчасне оформлення документів для внесення будинку позивача в Титульні списки для проведення ремонту даху на перше півріччя 2008 року.
Як вбачається з листа Департаменту житлового господарства та інфраструктури від 20.06.2008 року № 1.7-5214/2501, Титульним списком об'єктів капітального ремонту житлового фонду м. Львова, затвердженого наказом департаменту житлового господарства та інфраструктури від 27.02.2008 року № 75, передбачено проведення капітального ремонту покрівлі на АДРЕСА_1. Відповідно до вказаного наказу будинок АДРЕСА_1 включений в Титульний список об'єктів капітального ремонту покрівель житлових будинків, які будуть фінансуватися з міського бюджету м. Львова у 2008 році. Фактично ремонт виконано. Наприкінці 2008 року.
Отже, наведене свідчить, що відповідачем не включено будинок позивача у Титульні списки для проведення ремонту у 1-му півріч 2008 року та сам ремонт проведено наприкінці 2008 року.
Що стосується посилання представника відповідача на Ухвалу № 219 від 19.10.2006 року «Про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради», як на підставу правомірності надання відповіді про добровільне виконання постанови суду в.о. Директора департаменту житлового господарства та інфраструктури, то суд з таким не погоджується з наступних підстав.
Відповідачем за виконавчим листом № 2а-374/07 є виконавчий комітет Львівської міської ради. Відповідно до статті 12 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», сільський, селищний, міський голова очолює виконавчий комітет відповідної сільської, селищної міської ради.
Відповідно до статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами у виконавчому провадження є стягувач і боржник. Боржником може бути фізична або юридична особа, яка зобов'язана за рішенням вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення. Кожну юридичну особу очолює керівник. Враховуючи дані обставини, суд вважає, що повідомляти про добровільне виконання постанови суду повинна була б особа, яка очолює боржника, тобто міський голова.
Що стосується вимоги позивача про зобов'язання відповідача міського Голови м. Львова утриматись від витрати 48000 грн. виділених на ремонт даху будинку на інші цілі або від розкрадання та стягнення моральної шкоди в сумі 1699 грн., то такі до задоволення не підлягають з наступних підстав. Вимога щодо зобов'язання утриматись від витрат виділених коштів на інші цілі та розкрадання не підлягає задоволення з тих підстав, що не належить до компетенції адміністративного суду. Що стосується відшкодування моральної шкоди, то суд приходить до висновку, що така позивачу завдана не була.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті ( вчинені ) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Перевіривши оскаржувані позивачем дії відповідачів, суд вважає, що такі вчинялись з порушенням вказаних вище принципів, передбачених ст. 2 КАС України.
Відповідно до положень, закріплених статтею 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів (ст. 69 КАС України).
За правилами, встановленими ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно із ст. 162 КАС України, суд вправі постановою визнати протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремі його положення, дії чи бездіяльність і скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення. Суд також може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод чи інтересів суб'єкта у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Виходячи з положень статей 105 та 162 КАС України, адміністративний суд не вправі встановлювати факти, зокрема встановлювати факт створення перешкод у виконанні рішення суду, оскільки невиконання чи неналежне виконання постанови суду свідчить про неправомірність дій відповідача.
За таких обставин, суд вважає, що позов є обґрунтованим та підлягає до часткового задоволення в частині визнання протиправними дій відповідачів із зазначених у мотивувальній частині постанови підстав.
Керуючись ст. ст. 7- 14, 18, 19, 24, 71 - 86, 143, 146, 158, 160 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В :
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії керівництва Головного управління юстиції у Львівській області.
Визнати протиправними дії Міського голови м. Львова.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови виготовлений 17.06.2009 року.
Суддя
Постанова надрукована в одному примірнику та є оригіналом