ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 2”а”-1537/08
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 січня 2009 року Львівський окружний адміністративний суд
у складі: головуючого - судді Тагієвої З.М.
при секретарі Подібка М.З.
з участю представника позивача ОСОБА_1, представників відповідачів Чолій В.І, Гаврушка В.І, представника третьої особи ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Управління земельних ресурсів у Пустомитівському районі Львівської області, Пустомитівського районного відділу Центру державного земельного кадастру, Львівського обласного державного комунального бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки, третя особа Звенигородська сільська рада Пустомтівського району Львівської області про визнання незаконною відмови в державній реєстрації договору про встановлення земельного сервітуту і зобов'язання вчинити дії
в с т а н о в и в :
ОСОБА_3 звернувся у Львівський окружний адміністративний суд із позовом до Управління земельних ресурсів у Пустомитівському районі Львівської області, Пустомитівського районного відділу Центру державного земельного кадастру, Львівського обласного державного комунального бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки, третя особа Звенигородська сільська рада Пустомтівського району Львівської області про визнання незаконною відмови в державній реєстрації договору про встановлення земельного сервітуту і зобов'язання вчинити дії. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року Звенигородською сільською радою Пустомитівського району Львівської області прийнято рішення НОМЕР_1, яким на користь позивача було встановлено на постійній основі сервітутне користування земельною лісовою ділянкою загальною площею 1,2715 га із земель запасу сільської ради с. Шоломинь для обслуговування сусідньої земельної ділянки та для ведення ведення особистого селянського господарства. ІНФОРМАЦІЯ_2року між Звенигородською сільською радою Пустомитівського району по позивачем було укладено договір НОМЕР_2 про встановлення сервітутного користування земельною ділянкою. Відповідно до ст.100 Земельного кодексу України договір про встановлення земельного сервітуту підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно. У зв'язку із цим позивач звернувся до відповідачів про реєстрацію даного договору, однак йому було відмовлено. Просить визнати незаконною відмову в державній реєстрації договору про встановлення земельного сервітуту і зобов'язати відповідачів зареєструвати даний договір.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, зсилаючись на обставини зазначені у позовній заяві та просив позов задовольнити.
Представник відповідача Управління земельних ресурсів у Пустомитівському районі Львівської області в судовому засіданні позов не визнав з тих підстав, що державна реєстрація прав не являється компетенцією Управління земельних ресурсів.
Представник відповідача Пустомитівського районного відділу Центру державного земельного кадастру в судовому засіданні позов не визнав, мотивуючи свої заперечення наступним. Єдиним нормативно -правовим документом, який регулює процедуру державної реєстрації документів на землю є Тимчасовий порядок ведення державного реєстру земель, яким не передбачено реєстрацію права земельного сервітуту як правовстановлюючого документу на землю. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог за їх безпідставністю.
Представник відповідача Львівського обласного державного комунального бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про день, час та місце розгляд справи, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення. За таких обставин суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи у відсутності даного відповідача.
Представник третьої особи Звенигородської сільської ради в судовому засіданні позов підтримав, надав пояснення аналогічні поясненням представника позивача та просив позов задовольнити.
Заслухавши доводи позивача, заперечення відповідачів, пояснення третьої особи, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, мотивуючи це наступним.
ІНФОРМАЦІЯ_1 року Звенигородською сільською радою Пустомитівського району Львівської області прийнято рішення НОМЕР_1, яким на користь позивача було встановлено на постійній основі сервітутне користування земельною лісовою ділянкою загальною площею 1,2715 га із земель запасу сільської ради с. Шоломинь для обслуговування сусідньої земельної ділянки та для ведення ведення особистого селянського господарства.
ІНФОРМАЦІЯ_2року між Звенигородською сільською радою Пустомитівського району по позивачем було укладено договір НОМЕР_2 про встановлення сервітутного користування земельною ділянкою.
Статтею 98 Земельного кодексу України визначено поняття земельного сервітуту, це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою ( ділянками ). Земельні сервітути можуть бути постійними або строковими.
Згідно із статтею 100 Земельного кодексу України, сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Сервітут може належати власникові ( володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій конкретно визначеній особі ( особистий сервітут).
Відповідного до ч. 2 цієї ж статті договір про встановлення земельного сервітуту підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно.
Відповідно до ст. 208 Цивільного кодексу України, у письмовій формі належить вчиняти правочини між фізичною та юридичною особою.
Згідно із ч. 1 статті 210 Цивільного кодексу України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом.
Отже, враховуючи вищенаведене, суд вважає, що договір сервітутного користування земельною ділянкою підлягає державній реєстрації. Судом не приймається до уваги посилання позивача на ту обставину, що Тимчасовим порядком ведення державного реєстру земель не передбачено реєстрацію права земельного сервітуту як правовстановлюючого документу на землю з наступних підстав.
Відповідно до ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
У разі невідповідності нормативно - правового акта Конституції України, Закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Земельний кодекс України та Цивільний кодекс України мають вищу юридичну силу по відношенню до Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель.
Що стосується позовних вимог позивача про зобов'язання відповідачів зареєструвати договір сервітутного користування земельною ділянкою, то суд вважає, що такий обов'язок слід покласти на відповідачів Управління земельних ресурсів у Пустомитівському районі Львівської області та Пустомитівський районний відділ Центру державного земельного кадастру, мотивуючи це наступним.
Відповідно до ст. 193 Земельного кодексу України, Державний земельний кадастр - це єдина державна система земельно - кадастрових робіт, яка встановлює процедуру визнання факту виникнення або припинення права власності і права користування земельними ділянками та містить сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим цих ділянок, їх оцінку класифікацію земель, кількісну та якісну характеристику, розподіл серед власників землі та землекористувачів.
Згідно із статтею 195 Земельного кодексу України, одним з основних завдань ведення державного земельного кадастру є забезпечення повноти відомостей про всі земельні ділянки.
Відповідно до ст. 196 Земельного кодексу України, державний земельний кадастр включає державну реєстрацію земельних ділянок.
Державний реєстр земель складається з двох частин, одна з яких книга записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерів землі.
Управління земельних ресурсів у Пустомитівському районі є територіальним органом Дежкомзему. Відповідно до Положення про управління ( відділ) Держкомзему в районі, затвердженого наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 17.06.2008 року № 123 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 липня 2008 року за № 625/15316, основними завданнями управління є забезпечення в межах компетенції регулювання земельних відносин, створення та ведення державного земельного кадастру та реєстрація в його складі земельних ділянок і прав на них. При цьому не визначено конкретно чи це право власності на земельну ділянку чи право постійного чи тимчасового користування.
Виходячи з поняття земельного сервітуту, визначеного статтею 98 Земельного кодексу України ( право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою ( ділянками ); земельні сервітути можуть бути постійними або строковими ), такий фактично є різновидом договору оренди ( найму ), визначає право постійного чи строкового користування земельною ділянкою.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення, оскільки відповідачами Управлінням земельних ресурсів у Пустомитівському районі Львівської області та Пустомитівським районним відділом Центру державного земельного кадастру незаконно було відмовлено позивачу у реєстрації договору сервітутного користування земельною ділянкою та вказаний договір підлягає реєстрації даними відповідачами.
Керуючись ст. ст. 7- 14, 18, 19, 24, 71 - 86, 143, 146, 158, 160 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В :
Позов задовольнити.
Визнати незаконною відмову Управління земельних ресурсів у Пустомитівському районі Львівської області та Пустомитівського районного відділу Центру державного земельного кадастру в державній реєстрації договору про встановлення земельного сервітуту.
Зобов'язати Управління земельних ресурсів у Пустомитівському районі Львівської області та Пустомитівський районний відділ Центру державного земельного кадастру провести державну реєстрацію договору про встановлення сервітутного користування земельною лісовою ділянкою НОМЕР_2 від ІНФОРМАЦІЯ_2 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 3,40 грн. судових витрат.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя
Постанова надрукована в одному примірнику та є оригіналом